Податкова накладна повинна бути відображена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Тому відповіді на практичні запитання, пов'язані з веденням цього Реєстру, будуть цікавими та корисними всім платникам ПДВ.
Подання та складання Реєстру ПН. Загальні моменти
Як повинні складати та подавати Реєстр новозареєстровані платники ПДВ?
Особи, які лише зареєструвалися платниками ПДВ, при цьому реєстрація відбулася в інший день, ніж перший день календарного місяця, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр ПН)1 повинні складати та подавати до податкової окремо за місяць, в якому відбулася реєстрація платником податку, та окремо за місяць, що настає за місяцем реєстрації (п. 3 р. I Порядку №1340). У службовому полі 03 «Звітний податковий період» зазначається звітний (податковий) період (місяць), за який подається Реєстр ПН.
Декларацію з ПДВ2 у такому випадку особа подає одну за весь звітний період (від дати реєстрації до закінчення наступного повного календарного місяця) (див. пп. «а» п. 202.1 ПКУ).
1 Затверджено наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. №1340.
2 Форму декларації затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Якщо за податковий період не було операцій і декларацію з ПДВ подаємо з прочерками, чи слід також подавати і Реєстр ПН?
Згідно з п. 201.15 ПКУ, платник ПДВ повинен подавати Реєстр ПН щомісяця у строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць). У самому Порядку №1492 (зокрема у п. 13 р. III) не зазначено можливість неподання Реєстру ПН у зв'язку з відсутністю операцій за звітний період. Тому платник податків все ж таки повинен подати разом із заповненою з прочерками декларацією з ПДВ і копії записів Реєстрів ПН (порожні). Такої самої думки дотримуються і податківці у листі від 13.12.2012 р. №70820/61-12/18-8515.
Чи потрібно подавати Реєстр ПН разом з Уточнюючим розрахунком? Які особливості відображення ПН?
При складанні УР не потрібно подавати уточнений Реєстр ПН. У Порядку №1340 такої вимоги немає. Мало того, як зазначено у п. 1 р. I цього Порядку, коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) Реєстрів ПН.
А згідно з п. 1 р. V Порядку №1340, платники ПДВ за звітний (податковий) період визначають підсумки щодня зареєстрованих операцій та окремо підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом. Тож саме у звітному Реєстрі ПН буде показано ті ПН, за даними яких зроблено виправлення в УР. Якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період, у графі 4 розділу I або у графі 5 розділу II Реєстру до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПНП — податкова накладна, складена на паперових носіях, ПНПУ — податкова накладна, складена на паперових носіях, яку включено до уточнюючих розрахунків) (п. 2.4 р. III та п. 2.4 р. IV Порядку №1340).
Крім того, ПН, які включено до УР у Реєстрі ПН за звітний період, показують у підсумковому рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період».
Відповідно разом з УР копії Реєстрів ПН подавати не потрібно.
Як повинні вести Реєстр ПН квартальні платники ПДВ?
Згідно з п. 3 р. I Порядку №1340 та п. 201.15 ПКУ, платники ПДВ щомісяця у строки, передбачені для подання декларації (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період — квартал, подають до податкової копії записів у Реєстрах ПН за такий період в електронному вигляді. Тож особи, які подають квартальну звітність з ПДВ (зокрема, платники ПДВ, зареєстровані як платники ЄП), подають копії Реєстрів ПН протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця. Декларацію з ПДВ квартальні платники подають протягом 40 календарних днів, що настають за звітним кварталом. Отже, на момент подання звітності всі копії Реєстрів ПН за відповідні місяці кварталу буде подано.
Але пунктом 13 р. III Порядку №1492 передбачено, що у складі декларації з ПДВ подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у Реєстрах ПН. Тож на перший погляд може здатися, що разом з декларацією з ПДВ за квартал слід подати і копії Реєстрів ПН. Але на практиці разом із декларацією з ПДВ додатково ніхто не подає ще раз Реєстри ПН за всі три місяці звітного кварталу1.
1 Відповідно при поданні декларації з ПДВ за квартал слід просто зробити відмітку (наприкінці форми) про подання до декларації копії записів у Реєстрах ПН.
Кілька слів про особливості заповнення у таких випадках Реєстру ПН.
У службовому полі 03 «Звітний (податковий) період» зазначається звітний (податковий) період (місяць), за який подається Реєстр ПН. У разі подання копії Реєстру ПН особою, в якої звітним (податковим) періодом є квартал, заповнюється службове поле «ознака квартального звітування», де зазначається відповідний звітний квартал (п. 3 р. II Порядку №1340).
Додатково в ЄБПЗ, а саме у підкатегорії 130.23, податківці роз'яснювали, що службове поле 01 «Подається до декларації з податку на додану вартість» у такому випадку не заповнюється. Тож фактично платник ПДВ, застосовуючи квартальний звітний період, надішле податківцям три копії Реєстрів ПН за один пе-ріод — квартал (з однаковими зазначеннями періоду).
Скільки Реєстрів ПН слід вести, якщо, крім загальної декларації з ПДВ, суб'єкт господарювання подає, наприклад, декларацію з ПДВ 0121 (сільгоспспецрежим)?
Як зазначено у п. 2 р. I Порядку №1340, платники ПДВ, крім загального Реєстру (позначка 021 у формі Реєстру ПН), складають окремі Реєстри ПН за такими видами діяльності:
- сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, — з позначкою 022;
- сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 ПКУ, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, — з позначкою 023;
- переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з п. 1 підр. 2 р. XX ПКУ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету та на спеціальний рахунок, — з позначкою 024.
До Реєстру ПН з позначкою 022, 023 та 024 вносяться лише ті документи, які відповідають певному виду діяльності. Отже, кількість реєстрів відповідає кількості поданих декларацій з ПДВ.
Які санкції передбачено за неподання (несвоєчасне подання) Реєстру ПН або допущення у ньому помилок?
Як передбачено п. 201.15 ПКУ, платники ПДВ щомісяця у строки, встановлені для подання декларації з ПДВ (календарний місяць), а також ті платники ПДВ, в яких звітний податковий період становить квартал, подають до податкової за місцем реєстрації копії записів у Реєстрах ПН за такий період в електронному вигляді. Крім того, пунктом 13 р. III Порядку №1492 передбачено, що у складі декларації з ПДВ подаються, зокрема, і копії записів у Реєстрах ПН.
У разі несвоєчасного подання або взагалі неподання Реєстру ПН до органу ДПС до платника ПДВ може бути застосовано штрафні фінансові санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ, — штраф у розмірі 170 грн за кожне таке несвоєчасне подання або неподання. Якщо платник ПДВ вдруге за рік порушить вимоги п. 201.15 ПКУ, то санкція буде уже 1020 грн за кожне таке порушення.
На думку деяких бухгалтерів та фахівців, санкцій за п. 120.1 ПКУ у разі несвоєчасного подання або взагалі неподання Реєстру ПН не має бути. Адже останній не можна вважати податковою декларацією (розрахунком).
Крім зазначених санкцій, до посадових осіб платника ПДВ може застосовуватись адмінвідповідальність. Так, якщо під час складання Реєстру ПН було допущено помилку або ж його взагалі не подано чи подано до податкової із запізненням, то цілком можливо, що за такий проступок до посадових осіб підприємства застосують адмінсанкцію. Статтею 163-1 КпАП передбачено, що «Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку» тягне за собою застосування адмінштрафу у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (85 — 170 грн). Якщо посадову особу підприємства вдруге за рік притягують до адмінвідповідальності за такі самі порушення податкового законодавства, покарання вже становитиме від 10 до 15 н. м. д. г. (170 — 255 грн).
Заповнення розділу I Реєстру ПН
Постачання неплатникам ПДВ
Постачання товарів/послуг оформлено підсумковою ПН. Як визначено у п. 8.4 Порядку №1379, ПН виписують за щоденними підсумками операцій (якщо податкову накладну не було виписано на ці операції) у разі:
— здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);
— виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платникові податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
— надання платникові податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
А згідно з п. 2.4 р. III Порядку №1340, у разі складання ПН за операціями, зазначеними у п. 8 Порядку №1379, до виду документа додається тип причини складання такої ПН.
Якщо ПН складається за щоденними підсумками операцій, тип причини буде 11 — «Виписана за щоденними підсумками операцій». Тож у графі 4 р. I Реєстру ПН буде запис «ПНП11» — паперова податкова накладна, виписана за щоденним підсумком операції.
У графі 5 р. I Реєстру ПН зазвичай зазначають найменування покупця (П. I. Б. — для фізособи-підприємця). У нашому ж випадку слід зазначити «Щоденний підсумок операцій», як і в ПН. Саме так радять робити податківці в ЄБПЗ.
У графі 6 р. I Реєстру ПН зазначається індивідуальний податковий номер платника податку, але ми постачаємо неплатникам ПДВ, тож тут слід проставити «0»1.
1 У разі якщо платник податку виписує податкову накладну, де у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль, при заповненні графи 6 також проставляється нуль (п. 2.6 р. III Порядку №1340).
Решту граф 1 — 3 та 7 — 11 р. I Реєстру ПН заповнюємо за звичною схемою.
Постачання неплатнику ПДВ — кінцевому споживачеві товарів/послуг, оплачених безготівково (без оформлення касових чеків). З аналізу п. 8.4 Порядку №1379 випливає, що підсумкова ПН не формується за операціями, оплаченими безготівково (кошти внесено через касу банку на рахунок продавця або ж перераховано з рахунка на рахунок) та відповідно не проведеними через РРО1. У таких випадках продавець товарів/послуг виписує окремі ПН. Такі ПН залишаються у постачальника, і в них зазначається тип причини 02 — «Постачання неплатнику податку».
1 Якщо оплата проведена за допомогою банківської картки через платіжний термінал і пройшла відповідно через РРО, така сума включається до підсумкової ПН, якщо ПН не було окремо виписано на цю операцію.
У графі 4 р. I Реєстру ПН відповідно буде запис, наприклад, «ПНП02» . А от у графі 5 р. I Реєстру ПН слід зазначити «Постачання неплатнику податку». Знову ж таки у графі 6 р. I Реєстру ПН, де має бути індивідуальний податковий номер платника податку — покупця, проставляємо «0».
Постачання неплатнику ПДВ — суб'єкту господарювання. При заповненні Реєстру ПН тут будуть лише такі особливості:
у графі 4 записуємо, наприклад, «ПНП02» ;
у графі 5 зазначаємо «Постачання неплатнику податку»;
у графі 6 проставляємо «0».
Постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ
Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ, ведеться на підставі документів бухобліку (п. 1.4 р. III Порядку №1340). Більшої конкретики Порядок №1340 не містить. Тож інформацію у Реєстрі ПН буде відображено на підставі документів, які складаються на таку операцію (накладні, акти наданих послуг тощо).
Під час заповнення р. I Реєстру ПН пам'ятайте:
до графи 1 записується порядковий номер, який відповідає порядковому номеру запису у Реєстрі ПН;
до графи 2 — дата формування бухгалтерського документа;
до графи 3 — номер бухгалтерського документа;
до графи 4 — «БО»;
до графи 5 — найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізичної особи) покупця;
у графі 6 проставляється позначка «0».
Решту граф заповнюються у звичному режимі.
ПН складено на звичайну ціну (на різницю між контрактною і митною вартістю)
Як зазначено у п. 17 Порядку №1379, у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, продавець повинен виписати дві ПН: одну — на суму виходячи із фактичної ціни постачання, другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У шапці другої ПН, два примірники якої залишаються у постачальника, зазначається тип причини 01 — «Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною». А у графі 3 ПН «номенклатура постачання товарів/послуг» такої ПН зазначають «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній №___», де після знака «№» зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості (п. 12.2 Порядку №1379). Решту реквізитів та граф ПН, виписаної на перевищення звичайної ціни над фактичною, буде заповнено аналогічно до реквізитів та граф ПН, які виписують на фактичну ціну постачання.
Щодо заповнення р. I Реєстру ПН є такі особливості:
у графі 4 зазначається «ПНП01»;
у графі 5 «найменування (П. I. Б. — для фізособи-підприємця)» та у графі 6 «індивідуальний податковий номер» автор радить проставляти «0», оскільки на різницю між звичайною ціною та фактичною вартістю постачання контрагенту не було. Хоча у роз'ясненнях з ЄБПЗ податківці рекомендують зазначати тут власні реквізити продавця.
Експорт товарів
У випадку експорту товарів до графи 2 р. I Реєстру ПН записують дату оформлення МД, що засвідчує факт перетину митного кордону України, відповідно до пп. «б» п. 187.1 ПКУ.
У графі 3 р. I Реєстру ПН проставляється номер МД (п. 2.3 р. III Порядку №1340). При цьому у своїх роз'ясненнях податківці радять зазначити останні шість знаків порядкового номера МД. Так, у графі 4 р. I Реєстру ПН ставлять позначку «МДП», якщо МД складено на паперових носіях, або «МДЕ», якщо складено електронну МД. Далі радимо заповнювати так:
у графі 5 зазначити найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) покупця-нерезидента та країну нерезидента;
у графі 6 проставити позначку «0», оскільки маємо справу з нерезидентом;
у графах 7, 12 відобразити митну вартість експортованих товарів у гривнях, обчислену за курсом НБУ, встановленим на дату складання МД.
Зауважимо, що при експорті на підставі МД оформляють і ПН з типом причини 07 «Експортні постачання». Але от відображати у Реєстрі ПН таку ПН не потрібно.
У разі постачання товарів за кордоном (без ввезення їх на митну територію України) таку операцію не потрібно відображати у Реєстрі ПН. Адже, згідно з п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України. А от відповідно до п. 186.1 ПКУ, місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання. Тож у зв'язку з тим, що постачання товарів буде за межами митної території України, оскільки товари не ввозили на територію України, за такою поставкою не буде об'єкта для оподаткування ПДВ. А отже, такі операції не потрібно показувати у Реєстрі ПН. На відміну від постачання послуг за межами митної території України для цього передбачено нову графу 13.
Послуги нерезиденту
Залежно від місця постачання послуг вони можуть або оподатковуватися ПДВ, або ні. Питання визначення місця поставки послуг регулює ст. 186 ПКУ. Так, місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.2 ПКУ, буде місце їх надання, крім послуг, пов'язаних з нерухомим майном, у цьому випадку за фактичним місцезнаходженням такого майна (згідно з пп. 186.2.2 ПКУ). А місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ПКУ, буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або — за відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання (крім надання в оренду (лізинг) транспортних засобів та банківських сейфів). У всіх інших випадках місцем постачання послуг буде місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ).
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ПКУ). Тож у разі постачання послуг, місце постачання яких розташоване за межами митної території України, ми матимемо справу не з об'єктом оподаткування ПДВ. Пунктом 5 р. I Порядку №1340 передбачено також вимогу для відображення у Реєстрі ПН послуг, за якими ПДВ не нараховується (не є об'єктом оподаткування). Щоправда, як саме слід відображати такі операції у Реєстрі ПН, Порядок №1340 не зазначає.
Таку операцію у Реєстрі ПН відображають на підставі акта виконаних робіт (наданих послуг) чи іншого документа (фактично — на підставі документа бухобліку).
На думку автора, таке постачання послуг слід відобразити у Реєстрі ПН так:
до графи 1 записується порядковий номер, який відповідає порядковому номеру запису у Реєстрі ПН;
до графи 2 — дата формування документа, що засвідчує надання послуг;
до графи 3 — номер бухгалтерського документа;
до графи 4 — «БО»;
до графи 5 — найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) покупця-нерезидента;
до графи 6 — позначка «0», оскільки ми маємо справу з нерезидентом;
у графах 7, 13 відображається вартість наданих нерезиденту послуг у гривнях, обчислена за курсом НБУ на дату першої події.
У разі ж надання послуг, місцем постачання яких є територія України (а отже, є об'єкт оподаткування ПДВ і відповідно слід виписати ПН) р. I Реєстру ПН слід заповнити так:
у графі 2 зазначити дату формування ПН на надані послуги;
у графі 3 — номер ПН;
у графі 4 — «ПНП02» (оскільки відбувається постачання неплатнику ПДВ);
у графі 5 — найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) покупця-нерезидента;
у графі 6 проставити позначку «0», оскільки ми маємо справу з нерезидентом;
у графі 7 відображається вартість наданих нерезиденту послуг у гривнях, обчислена за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ згідно з п. 187.1 ПКУ.
Далі у графах показники відображають у звичайному порядку.
Послуги від нерезидента (на території України та за кордоном)
Послуги від нерезидента, місце постачання яких — територія України. Як визначено пунктом 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у т. ч. їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
У статті 208 ПКУ визначено правила оподаткування ПДВ послуг, місцем постачання яких вважається митна територія України, особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, особі-резиденту — платнику (чи неплатнику) ПДВ.
Та у згаданій статті зазначено, що резидент, який отримує послуги від нерезидента на митній території України, нараховує ПДВ на вартість отриманих послуг за ставкою 20% (п. 208.2 ПКУ).
Датою виникнення ПЗ з ПДВ за такими операціями є або дата списання коштів з рахунка резидента в оплату послуг, або дата оформлення документа (акта приймання-передачі тощо), що засвідчує факт надання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася першою (п. 187.8 ПКУ). При цьому базою для нарахування ПДВ буде договірна (контрактна) вартість послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни відповідно до законодавства. Звісно, якщо вартість встановлено в інвалюті, її перераховують у гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ (п. 190.2 ПКУ).
При отриманні послуг резидент-покупець повинен скласти ПН, зазначивши у ній суму нарахованого ним податку (п. 1 Порядку №1379). Таку ПН складають в одному примірнику (п. 208.2 ПКУ та п. 8 Порядку №1379). Самонарахований ПДВ резидент включає до ПЗ звітного (податкового) періоду за датою виникнення ПЗ.
Суму ПДВ, відображену у ПЗ, можна буде показати у ПК з ПДВ лише у наступному періоді за періодом визнання ПЗ. При цьому право на ПК буде лише за умови, що справді було виписано ПН та ПЗ за нею включено до податкової декларації попереднього періоду (пункти 198.1, 198.2 та 201.12 ПКУ).
У пункті 1.3 р. IV Порядку №1340 визначено, що операції з отримання послуг від нерезидента на митній території України відображаються у р. II Реєстру ПН на підставі податкової накладної.
Отже, виходить, що за однією і тією ж ПН, виписаною під час отримання послуг від нерезидента, відображають у Реєстрі ПН — на дату виникнення ПЗ з ПДВ у розділі I, а в наступному звітному періоді показують вже ПК з ПДВ у р. II Реєстру ПН.
Заповнення розділу I Реєстру ПН:
у графі 2 зазначають дату формування ПН за отриманими послугами;
у графі 3 — номер ПН;
у графі 4 — «ПНП14»;
у графі 5 — найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) постачальника-нерезидента та країну походження;
у графі 6 — на думку автора, тут варто проставити «0». Це підтверджується тим, що у рядку «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» ПН ставиться нуль;
у графах 7, 8 та 9 відображається вартість послуг, отриманих від нерезидента та ПЗ з ПДВ.
Заповнення розділу II Реєстру ПН.
Всі графи тут заповнюються так, як і в попередньому випадку. Єдине, на що слід звернути увагу, це:
графа 6, в якій ми зазначаємо найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) постачальника-нерезидента та країну походження;
графа 7 — зазначається умовний IПН постачальника — платника ПДВ. У нашому специфічному випадку це буде:
або «200000000000», якщо послуги, придбані у нерезидента, не призначено для використання у госпдіяльності або придбано з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ;
або «300000000000», якщо послуги, придбані у нерезидента, призначено для використання у госпдіяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ, звільнені від оподаткування чи не є об'єктом оподаткування. Аналогічні позначення будуть у рядку «Iндивідуальний податковий номер продавця» в ПН.
Послуги від нерезидента, місце постачання яких розташоване за межами території України. Як ми зазначали, нараховувати ПЗ з ПДВ слід лише у разі отримання послуг резидентами від нерезидентів на митній території України (п. 180.2 ПКУ). У випадку ж одержання послуг від нерезидента за межами території України нараховувати ПЗ з ПДВ не потрібно. А отже, таку операцію взагалі не треба показувати у Реєстрі ПН.
Заповнення розділу II Реєстру ПН
Якщо ПН зареєстровано в ЄРПН та видано покупцеві у місяці, що настає за місяцем їх складання
При відображені у Реєстрі ПН податкових накладних та/або РК до ПН, які зареєстровані в ЄРПН та видані вам постачальником у місяці, що настає за місяцем їх складання, у графі 2 р. II Реєстру ПН зазначається фактична дата їх отримання незалежно від того, в якому звітному періоді їх буде відображено у складі податкового кредиту (у звітному періоді їх складання або у звітному періоді їх отримання) (п. 2.2 р. IV Порядку №1340). Тож у платника ПДВ є право вибору, в якому саме періоді показувати ПН та відповідно відображати ПК з ПДВ.
Приклад ПН складено 30.01.2013 р., зареєстровано в ЄРПН 08.02.2013 р. Тож у графі 2 р. II Реєстру ПН зазначається 08.02.2013 р., а у графі 3 — дата складання 30.01.2013 р. Сума ПДВ за такою ПН у складі ПК покупця може відображатись як у січневому Реєстрі ПН, так і в лютневому.
Придбання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ у платника ПДВ
При придбанні товарів/послуг у постачальника, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, ПН не складається.
У такому випадку у розділі II Реєстру ПН слід зробити такі записи:
до графи 1 записується порядковий номер, який відповідає порядковому номеру запису у Реєстрі ПН. Цей номер запису переноситься на документ, за яким здійснюють такий запис;
у графах 2, 3 зазначаються відповідні дати отримання та виписування документа;
у графі 4 — номер відповідного документа;
у графі 5 — «БО»;
у графі 6 — найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізособи) постачальника;
у графі 7 — на думку автора, тут варто зазначити IПН постачальника. Звісно, за умови, якщо ви його отримаєте від постачальника. Хоча податківці в ЄБПЗ радять у цьому випадку проставляти «0»;
у графах 9, 11, 13 та 15 — вартість придбаних товарів (послуг) залежно від їх подальшого використання;
у графах 10, 12, 14 та 16 проставляється «0».
Придбання у неплатника ПДВ
Згідно з п. 1.4 р. IV Порядку №1340, облік придбаних товарів/послуг на митній території України в осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість, ведеться на підставі документів, що засвідчують постачання таких товарів/послуг.
Для позначення документа, який засвідчує придбання товарів послуг у неплатника ПДВ, пунктом 2.4 р. IV Порядку №1340 призначено спеціальну відмітку «НП» — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники ПДВ.
Щодо деяких особливостей заповнення розділу II Реєстру ПН, то:
у графі 2 зазначається дата отримання документа;
у графах 3 та 4 — відповідні реквізити документа;
у графі 5 «вид документа» — позначення «НП»;
у графі 6 «найменування (П. I. Б. — для фізособи-підприємця)» — найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізособи-підприємця) постачальника;
у графі 7 «індивідуальний податковий номер» — умовний IПН «400000000000» (згідно з п. 2.6 р. IV Порядку №1340).
Графи 8 — 16 р. II Реєстру ПН заповнюються у загальному порядку. У графах 10, 12, 14 та 16 проставляється «0».
Касовий чек у Реєстрі ПН
Придбання або виготовлення товарів/послуг відображається, зокрема, і на підставі касових чеків, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). Але право на ПК з ПДВ дає лише касовий чек на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 грн за день (без ПДВ) (п. 1.1 р. IV Порядку №1340 та п. 201.11 ПКУ).
Якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 200 грн (без ПДВ), платник податку не має права віднести до складу ПК з ПДВ ні всю суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину (п. 2.4 р. IV Порядку №1340). У такому випадку у графі 5 р. II Реєстру ПН проставляють «ЧК» — касовий чек і заповнюють графи 13 та 14 Реєстру ПН (п. 2.4 р. IV Порядку №1340).
Щодо заповнення р. II Реєстру ПН на підставі касового чека, за яким у покупця є право на ПК з ПДВ, слід врахувати таке:
у графі 5 проставляється позначення «ЧК»;
у графі 8 — повна вартість придбаних товарів/послуг з ПДВ, зазначена у касовому чеку;
у відповідній графі 9, 11, 13, 15, залежно від того, з якою метою придбано товари/послуги, зазначається вартість без ПДВ;
у відповідній графі 10, 12, 14, 16 проставляється сума ПДВ, зазначена у касовому чеку.
Iмпортні операції
Iмпортні операції відображають у р. II Реєстру ПН на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства (п. 1.2 р. IV Порядку №1340).
Щодо самого заповнення Реєстру ПН слід врахувати таке:
до графи 1 записується номер запису, який переноситься на МД;
до графи 2 — дата отримання МД;
до графи 3 — дата складання МД;
до графи 4 — номер МД. Податківці у листі від 26.01.2011 р. №2094/7/16-1117 рекомендують проставляти останні шість знаків порядкового номера МД;
до графи 5 — позначення «МДП» — митна декларація, складена на паперових носіях, або «МДЕ» — електронна митна декларація;
у графі 6 проставляються країна нерезидента та найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) — для фізособи) нерезидента;
у графі 7 зазначається:
або «200000000000», якщо товари, придбані у нерезидента, не призначено для використання у госпдіяльності або придбано з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ;
або «300000000000», якщо товари, придбані у нерезидента, призначено для використання у госпдіяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ, звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування ПДВ;
у графі 8 зазначається загальна сума, включаючи ПДВ. Тут варто зазначити загальну суму, взявши за основу митну вартість. Адже саме за нею ми й нараховували ПЗ з ПДВ для сплати на митниці.
Графи 8 — 16 р. II Реєстру ПН заповнюються у загальному порядку.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
- Порядок №1340 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. №1340.
- Порядок №1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
- Порядок №1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»