Безоплатне надходження ОЗ: облікові аспекти
Відомо, що безплатний сир буває тільки у мишоловці. Та знання цього житейського правила не утримує СГД від операцій такого роду — тим паче що, як і кожне правило, воно має винятки. Отже, у «ДК» №7/2013 ми розглянули безоплатне передання ОЗ, а в цій статті розглянемо податковий та бухгалтерський облік операцій з безоплатного отримання ОЗ1 підприємством — платником податку на прибуток на загальних засадах та платником ПДВ.
Документування надходження ОЗ
У разі безоплатного отримання ОЗ підприємство повинне одержати2 від постачальника накладну або акт приймання-передачі (довільної форми3). Саме ці документи і засвідчуватимуть факти передачі ОЗ від однієї юрособи до іншої. Крім того, підприємство-одержувач повинно скласти Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (за ф. №ОЗ-1, затвердженою Наказом №352), за яким і буде введено в експлуатацію ОЗ. Додатково необхідно скласти також Iнвентарну картку обліку основних засобів (за ф. №ОЗ-6, затвердженою тим самим наказом).
Податковий облік
Податок на прибуток
Як встановлено пп. 135.5.4 ПКУ, до інших доходів включають вартість товарів (зокрема ОЗ4), робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді. Що таке вартість товарів, у ПКУ не визначено, тому звернімося до інших нормативних джерел. Так, згідно з п. 3 Нацстандарту №1, вартість майна — це еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей. Отже, і з метою оподаткування вартість ОЗ — це не сума витрат, понесених у зв'язку з його придбанням або виготовленням (бо тоді дохід одержувача дорівнював би нулю), а те, скільки він коштує.
1 У цій статті ми не розглядаємо операції з ремонтів, надання в оренду та з вибуття безоплатно отриманих ОЗ.
2 Як визначено наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352 (далі — Наказ №352), підприємство-постачальник під час безоплатної передачі ОЗ повинно виписати Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за ф. №ОЗ-1, затвердженою тим самим наказом). Один примірник цього акта має отримати підприємство, яке безоплатно отримує ОЗ. Але на практиці під час передачі таких активів найчастіше оформляють саме накладні або акти приймання-передачі (довільної форми).
3 Ці документи має бути складено згідно з вимогами до первинних документів, встановленими Законом України від 16.07.99 р. №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
4 Згідно з ПКУ, для операцій з купівлі-продажу та безоплатного надання ОЗ є товаром (підпункти 14.1.111 та 14.1.244 ПКУ).
Вартість безоплатно отриманих ОЗ визначають на рівні, не нижчому від звичайної ціни. Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлене ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. З 1 січня 2013 року звичайна ціна визначається у порядку та за методами, встановленими ст. 39 ПКУ. Докладніше про звичайну ціну ви можете прочитати у «ДК» №5/2013.
Зверніть увагу: у деяких підпунктах ст. 136 ПКУ прописано випадки, коли при безоплатному отриманні ОЗ дохід не виникає. Крім того, у випадках з пунктів 4 та 6 цього переліку (див. далі) безоплатно отриманий об'єкт ОЗ у податковому обліку можна амортизувати, але у періоді нарахування амортизації одержувачу слід визнавати дохід на суму амортизації (пп. 136.1.16, пункти 137.17 і 144.1 ПКУ).
Коли дохід не виникає
У разі безоплатного отримання ОЗ дохід не виникає, якщо:
1) майно надійшло у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів (пп. 136.1.15 ПКУ);
2) майно надійшло як допомога громадським організаціям інвалідів, спілкам громадських організацій інвалідів та підприємствам і організаціям, що визначені п. 154.1 ПКУ (пп. 136.1.17 ПКУ);
3) ОЗ отримано за рішенням центральних органів виконавчої влади або рішеннями місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їхніх повноважень (пп. 136.1.16 ПКУ);
4) ОЗ отримано спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їхніх повноважень (пп. 136.1.16 ПКУ);
5) у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їхній рахунок (пп. 136.1.16 ПКУ);
6) у разі отримання підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств, утримувалися за їхній рахунок та передані для експлуатації підприємствам залізничного транспорту за рішенням таких підприємств (пп. 136.1.16 ПКУ);
7) вартість переданого рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одної залізниці або підприємства залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування за рішенням Укрзалізниці (пп. 136.1.22 ПКУ);
8) майно, що створене у результаті виконання заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, програмами організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, а також іншими профілактичними заходами відповідно до завдань страхування від нещасних випадків (пп. 136.1.23 ПКУ).
Та повернімося до решти випадків, коли слід визнати дохід від безоплатного отримання ОЗ. Оскільки, як ми розглядали вище, у деяких випадках, у тому числі у разі безоплатного отримання, ОЗ прирівнюється до товару, то такий дохід виникає на дату фактичного отримання безоплатного ОЗ (п. 137.10 ПКУ).
У податковій декларації з податку на прибуток підприємства1 такий дохід слід показати у рядку 03.9 «Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному (податковому) періоді» додатка IД. Iз цього додатка така сума потрапить до загальної суми інших доходів платника податку на прибуток, яка відображається у рядку 03 основної частини декларації.
1 Форму затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213.
Відображення доходу, згідно з пп. 135.5.4 ПКУ, не дає одержувачеві права сформувати на таку саму суму вартість об'єкта ОЗ, яка підлягає амортизації (згідно з п. 144.1 ПКУ).
Але часто під час безоплатного отримання ОЗ підприємство-одержувач несе й супутні витрати (на транспортування, налагоджування тощо). Як зазначено у п. 146.5 ПКУ, первісну вартість об'єктів ОЗ (придбаних, створених) формують із купівельної вартості та витрат на сплату реєстраційних зборів, державного мита й інших аналогічних платежів, сум ввізного мита, сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) ОЗ, якщо їх не відшкодовують платникові, витрат на страхування ризиків доставки, на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням і доведенням до експлуатації ОЗ.
Тож виходить, якщо підприємство понесло витрати, пов'язані з доведенням безоплатно отриманих ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою, то з таких витрат можна сформувати первісну вартість ОЗ згідно з п. 146.5 ПКУ.
Отже, якщо отриманий підприємством матеріальний актив (сформований із наведених вище витрат) підпадає під визначення ОЗ у податковому обліку, наведене у пп. 14.1.138 ПКУ:
1) він призначений для використання у госпдіяльності підприємства;
2) його вартість перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом;
3) очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), —
то такий об'єкт (у первісній вартості, сформованій із супутніх витрат, понесених під час його доведення до стану, придатного для використання) можна віднести до ОЗ та амортизувати.
Нагадуємо, що нарахування такої амортизації здійснюватиметься протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта ОЗ, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні ОЗ активом (зарахуванні на баланс). При цьому такий строк не повинен бути меншим від встановленого у п. 145.1 ПКУ.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) ОЗ слід ураховувати (пп. 145.1.3 ПКУ):
— очікуване використання об'єкта підприємством;
— фізичний та моральний знос, що передбачається;
— правові чи інші обмеження щодо строків використання об'єкта тощо.
Амортизація будь-яких ОЗ, у тому числі безоплатно отриманих, нараховується за методами, визначеними у пп. 145.1.5 ПКУ. Нарахування амортизації ОЗ проводиться помісячно починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації й інших видів поліпшення та консервації (п. 146.2 ПКУ).
Податок на додану вартість
Право на віднесення сум ПДВ до ПК виникає у платника ПДВ у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, у т. ч. у разі їх ввезення на митну територію України (п. 198.1 ПКУ).
За пунктом 198.3 ПКУ, ПК з ПДВ визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вищої від рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ. Складається такий ПК із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), зокрема при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку.
При цьому датою виникнення права платника на ПК з ПДВ буде (п. 198.2 ПКУ):
— або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
— або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Право на нарахування ПК виникає незалежно від того, чи почали такі товари/послуги та ОЗ використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У випадку з безоплатним отриманням ОЗ немає факту їх придбання або виготовлення. А отже, не виконуються умови п. 198.3 ПКУ. Тому, отримуючи безоплатний товар, підприємство не має права на ПК з ПДВ за такою операцією.
Але якщо ОЗ було безоплатно отримано від нерезидента, право на ПК з ПДВ в одержувача є — в сумі ПДВ, сплаченого під час розмитнення. Таке право, на думку автора, виникає на підставі абз. «а» п. 198.1 ПКУ, і такий самий погляд висловила ДПСУ в листі від 27.03.2012 р. №5434/6/23-50.0114. Згідно з п. 198.2 ПКУ, датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до ПК при імпорті ОЗ буде дата сплати ПДВ під час подання МД згідно з п. 187.8 ПКУ.
Право на ПК з ПДВ при імпорті безоплатно отриманих ОЗ
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вищої від рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).
<...>
Таким чином, ПДВ, сплачений при імпорті безоплатно отриманих товарів, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Лист ДПСУ від 27.03.2012 р. №5434/6/23-50.0114
Але час від часу в ЄБПЗ (наприклад, див. у підкатегорії 130.31 ) з'являються роз'яснення, де податківці зазначають, що навіть при отриманні безоплатних ОЗ від нерезидента та відповідно сплаті на митниці ПЗ з ПДВ підприємство — платник ПДВ не має права на ПК з ПДВ. Тому радимо для уникнення непорозумінь з податківцями під час перевірки отримати у своїй ДПI письмове роз'яснення з цього питання (відповідно до статей 52 та 53 ПКУ).
ПК з ПДВ при імпорті безкоштовно отриманих товарів від нерезидента
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортних товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, право на податковий кредит відсутнє.
Підкатегорія 130.31 ЄБПЗ
Крім того, одержувач матиме право на ПК з ПДВ, який було сплачено при придбанні товарів, послуг для доведення безоплатно отриманих ОЗ до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. При цьому документом, який підтверджує право на ПК з ПДВ, буде податкова накладна чи інші документи, які прирівнюються до неї (пункти 201.11 та 198.6 ПКУ).
Бухгалтерський облік
Зазначимо, що первісна вартість безоплатно отриманих ОЗ дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (п. 10 П(С)БО 7 та п. 13 Методрекомендацій №561).
Що ж таке справедлива вартість ОЗ у розумінні бухобліку? Згідно з п. 4 П(С)БО 19, справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснено обмін активу або сплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Докладно правила визначення справедливої вартості для ОЗ прописано у додатку до П(С)БО 19. Зокрема, у ньому вказано, що справедлива вартість землі та будівель — це їх ринкова вартість, машин та устаткування — це ринкова вартість, а за відсутності даних про неї — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за мінусом суми зносу на дату оцінки, а для інших ОЗ — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за мінусом суми зносу на дату оцінки.
На думку автора, справедлива вартість безоплатно отриманих ОЗ дорівнює звичайній ціні, за якою підприємство визначає дохід при їх отриманні у податковому обліку.
При цьому обов'язок встановити справедливу вартість можна доручити спеціальній комісії, створеній на підприємстві. Зауважимо: П(С)БО 7 не вимагає, щоб для визначення справедливої вартості безоплатно отриманого об'єкта ОЗ в бухобліку підприємство обов'язково залучало професійного оцінювача. Немає такої вимоги і в ст. 7 Закону №2658.
Згідно з п. 8 П(С)БО 7, первісна вартість об'єкта ОЗ складається з таких витрат:
— суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
— суми ввізного мита;
— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
— витрати зі страхування ризиків доставки ОЗ;
— витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження ОЗ;
— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ОЗ до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Тож первісну вартість безоплатно отриманого об'єкта ОЗ буде сформовано зі справедливої вартості такого ОЗ на дату отримання та супутніх витрат, пов'язаних із доведенням безоплатно отриманого ОЗ до стану, у якому він буде придатний для використання із запланованою метою.
Тепер — про відображення безоплатно отриманих ОЗ у бухгалтерських проведеннях. На думку автора, спочатку безоплатно отримані ОЗ варто було б відобразити за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Адже такий об'єкт ОЗ найчастіше не відразу вводять в експлуатацію, наприклад коли провадять роботи з приведення об'єкта ОЗ до стану, придатного для використання. Але в листах Мінфіну від 17.11.2003 р. №31-04200-04-5/5570 та від 11.01.2010 р. №31-34000-20/23-8887/2, а також у п. 19 додатка до Методрекомендацій №561 зазначено, що у разі безоплатного отримання об'єкта ОЗ його слід відразу ж показати на відповідних субрахунках рахунку 10 «Основні засоби», минаючи рахунок 15. При цьому якщо підприємство понесло витрати, пов'язані з доведенням безоплатно отриманого ОЗ до стану, в якому такий об'єкт буде придатний для використання із запланованою метою, то саме вони повинні спочатку пройти через рахунок 15, з подальшим їх включенням у збільшення первісної вартості безоплатно отриманих ОЗ.
У бухгалтерському обліку у разі отримання безоплатних ОЗ дохід визнавати не потрібно. Але згідно з п. 13 Методрекомендацій №561, на справедливу вартість такого ОЗ слід збільшити додатковий капітал. Тож будуть проведення Д-т 10 (11) — К-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».
I на завершення — кілька слів про амортизацію таких ОЗ у бухобліку. Відповідно до п. 29 П(С)БО 7, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт ОЗ став придатним для корисного використання. При цьому нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (зарахуванні на баланс), і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7). Амортизацію ОЗ (у т. ч. й безоплатно отриманих) нараховують за одним із методів, визначених у п. 26 П(С)БО 7.
Зверніть увагу: виходячи з норм, викладених у додатку до Методрекомендацій №561, при нарахуванні амортизації за безоплатно отриманими ОЗ залишок додаткового капіталу слід зменшувати на суму, пропорційну до амортизаційних відрахувань. Одночасно на цю саму суму слід показувати інший дохід. Відповідно проведення буде: Д-т 424 — К-т 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».
Зауважимо: збільшувати інші доходи та відповідно одночасно зменшувати додатковий капітал слід не на суму нарахованої амортизації, а пропорційно до суми нарахованої амортизації. Адже, як ми зазначали, до додаткового капіталу потрапить лише справедлива вартість безоплатно отриманого активу. А от до первісної вартості (амортизаційної вартості) потраплять ще й супутні витрати щодо об'єкта ОЗ. Але амортизацію нараховують на первісну вартість (вартість, яка амортизується) ОЗ (п. 22 П(С)БО 7). Тож підприємство-одержувач повинно додатково розраховувати суму доходу, пропорційну до фактично нарахованої амортизації.
Приклад ТОВ «Ялина» безоплатно отримало виробниче обладнання. Звичайна ціна (і справедлива вартість) такого ОЗ умовно становить 35000 грн. Підприємство встановило строк корисного використання такого ОЗ — 5 років та вирішило нараховувати амортизацію прямолінійним методом. Ліквідаційна вартість ОЗ дорівнює 0.
Витрати ТОВ «Ялина» на транспортування такого обладнання становили 3600 грн (у т. ч. ПДВ — 600 грн), а витрати на його монтаж — 3000 грн (без ПДВ, бо послуги отримано у неплатника ПДВ).
Бухгалтерські проведення у зв'язку з надходженням безоплатних ОЗ подано у таблиці (згідно з п. 19 додатка до Методрекомендацій №561).
Таблиця
Облік надходження безоплатних ОЗ
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Безоплатно отримано обладнання |
|
|
|
|
|
|
|
Відображено послуги з перевезення обладнання |
|
|
|
|
|
|
|
Нараховано ПК з ПДВ за отриманими послугами з перевезення обладнання |
|
|
|
|
|
|
|
Отримано послуги з монтажу обладнання |
|
|
|
|
|
|
|
Оплачено послуги транспортної компанії |
|
|
|
|
|
|
|
Оплачено послуги з монтажу обладнання |
|
|
|
|
|
|
|
Обладнання введено в експлуатацію (до первісної вартості ОЗ потрапляють супутні витрати 3000 + 3000) |
|
|
|
|
|
|
|
Нараховано амортизацію на безоплатно отримане обладнання у місяці, наступному за тим, у якому його було введено в експлуатацію (683,33 = 41000 : (12 х 5)) |
|
|
|
|
|
|
|
Відображено дохід від безоплатно отриманого ОЗ у сумі, пропорційній до амортизації, нарахованій з вартості безоплатно отриманого обладнання (583,33 = 35000 : (12 х 5)) |
|
|
|
|
|
| * Iз цих витрат у податковому обліку підприємство може сформувати первісну вартість ОЗ (п. 146.5 ПКУ). ** Амортизація у податковому обліку нараховуватиметься на первісну вартість — 6000 грн (сформовану згідно з п. 146.5 ПКУ). А тому амортизація за місяць становитиме 100 грн (6000 : (12 х 5). Її показують у витратах за правилами розділу III ПКУ. |
||||||
Нормативна база
- ПКУ— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2658 — Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
- Нацстандарт №1 — Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 р. №1440.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
- П(С)БО 19 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.99 р. №163.
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. №561.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»