Рідко, але буває, що через заклопотаність керівництва і головного бухгалтера «забувається» провести обов'язкову інвентаризацію на підприємстві. Тоді-то й постає цілком логічне запитання: «Що тепер за це буде»? Саме про це наша стаття.
Випадки, коли слід обов'язково провести інвентаризацію, прописані в пунктах 3 — 4 Iнструкції №69 та п. 12 Порядку №419. Крім того, органи ДПСУ під час перевірок мають право вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації активів (пп. 20.1.5 ПКУ). Тож для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Згідно з п. 2 Iнструкції №69, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки. А відповідно до п. 11.4 Iнструкції №69 члени робочих інвентаризаційних комісій несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках.
Тепер про можливі покарання.
1. Відповідно до пп. 20.1.5 ПКУ органи ДПСУ мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Крім того, варто взяти до уваги й лист ДПАУ від 26.05.2011 р. №6322/5/23-4016, де, зокрема, зазначено, що в разі виникнення в ході проведення перевірки платника податків необхідності в здійсненні інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів тощо за визначенням працівника органу ДПС платник податків зобов'язаний в рамках термінів проведення перевірки1 провести відповідну інвентаризацію в порядку і в строки, які встановлені Iнструкцією №69.
1 Терміни обмежені ст. 82 ПКУ.
У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) на майно підприємства може бути накладено арешт згідно з нормами ст. 94 ПКУ.
2. Статтею 347 МКУ прописано права та обов'язки посадовців митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок. Так, зокрема, вони мають право вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим. При цьому, якщо керівництво підприємства відмовить у проведенні інвентаризації, митники мають право звернутися до суду з вимогою зобов'язати підприємство провести інвентаризацію.
3. Згідно зі ст. 89 Закону №606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про проведення інвентаризації на підставі судового рішення виконавець може винести постанову про накладення штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 20 до 40 н. м. д. г. (340 — 680 грн). Санкція на юрособу буде від 40 до 60 н. м. д. г. (680 — 1020 грн). Після цього державний виконавець встановлює новий строк для проведення інвентаризації.
У разі повторного невиконання вимог державного виконавця без поважних причин санкції вже будуть у подвійному розмірі. Крім того, виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
4. Адміністративне покарання за непроведення обов'язкової інвентаризації знаходимо і в КпАП. Так, у ст. 164-2 Кодексу зазначено, що «приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей...» тягне за собою адміністративний штраф у розмірі 8 — 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн). У разі повторного протягом року виявлення таких порушень до винного можуть застосувати адмінсанкцію вже в розмірі 10 — 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн). Якщо під час перевірки виявлено кілька порушень, за кожне з них накладатиметься окремий штраф.
Адмінстягнення за ст. 164-2 КпАП дозволено накладати не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні1 (саме наш випадок з непроведеною інвентаризацією) — через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП). Якщо особа, піддана адмінстягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, вона вважається такою, що не була піддана адмінстягненню (ст. 39 КпАП).
1 За загальною практикою триваючими правопорушеннями називають порушення, що характеризуються безперервністю їх учинення протягом певного часу, такі порушення тривають доти, доки їх не буде виявлено.
Протокол про порушення повинні скласти працівники МВС (ст. 255 КпАП). А от згідно зі ст. 234-1 КпАП органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з недотримання правил ведення бухгалтерського обліку згідно зі ст. 164-2 КпАП. Від їх імені розглядають справи про адміністративні порушення і накладають стягнення: начальник Головного контрольно-ревізійного управління в Україні та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їхні заступники.
Отже, адміністративні санкції за непроведення обов'язкової інвентаризації є — але застосувати їх можуть тільки працівники КРУ. Тому якщо вас перевіряють, наприклад, податківці, то про адмінпокарання можна не хвилюватися.
5. Крім згаданого вище адміністративного покарання, у ст. 166-6 КпАП передбачено ще одне. Так, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна під час припинення юридичної особи тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, у розмірі від 100 до 150 н. м. д. г. (від 1700 до 2550 грн). Якщо протягом року таке правопорушення вчиняють вдруге, то на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, може бути накладено адмінштраф у розмірі від 150 до 250 н. м. д. г. (від 2550 до 4250 грн).
Розгляд справ за такими порушенням покладено на КРУ та ДПСУ (ст. 234-1 та ст. 234-2 КпАП). Знову ж таки, їх можна застосувати не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення правопорушення (ст. 38 КпАП).
Нормативна база
- КпАП — Кодекс про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Закон №606 — Закон України від 21.04.99 р. №606-XIV «Про виконавче провадження».
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
- Iнструкція №69 — Iнструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»