З 01.01.2013 р. почне працювати ст. 39 ПКУ. Проте податківці спершу ще мають розробити методрекомендації та нормативні акти роз'яснювального характеру, які б давали відповідь на запитання: як саме працює ця норма і як визначається звичайна ціна у кожному конкретному випадку. Наразі маємо Методрекомендації №200011 та Порядок №7872.
Порядок №787 було розроблено на виконання п. 39.16 ПКУ. Він регулює укладення та виконання договорів про ціноутворення з метою оподаткування між великим платником податків та органом ДПС.
Для укладення договору СГ потрібно подати до органу ДПС заяву за формою додатка 1 до Порядку №787 та низку документів:
1) проект договору за формою додатка 2 до Порядку №787 у двох примірниках, підписаних керівником підприємства;
2) копії статуту, засновницького договору, а також копії договорів поставки, крім договорів на придбання у непов'язаних осіб на суму менш ніж 95% загальної суми товарів, робіт, послуг, необхідних для виробництва певного виду продукції, а також інших договорів за рішенням такого платника податків;
3) інформацію про пов'язаних осіб за формою, затвердженою Мінфіном. На сьогодні таку форму не затверджено, але вже відомо, що її проект перебуває на стадії розробки у ДПСУ.
Отримавши цей пакет документів, орган ДПС має право уточнювати таку інформацію, подаючи запити до інших органів державної влади та органів влади іноземних держав щодо проведення перевірки та/або подання інформації, необхідної для укладення договору, у зв'язку з чим розгляд заяви зупиняється, але не більш як на 30 днів. У разі виявлення недостовірної інформації ДПС повертає зазначені документи платникові податків з обґрунтуванням причини. Після усунення виявлених недоліків СГ має право подати документи повторно.
Порядок №787 вводиться в дію з 01.01.2013 р., а доти всі платники податків застосовують норми п. 1.20 Закону про прибуток.
Методрекомендації №20001, по суті, є узагальненням того, що податківці на практиці вже втілювали в життя під час перевірок. Чинності нормативного документа вони не мають, та й стосуються лише суб'єктів ЗЕД, проте їх варто вивчити всім СГ, адже наразі це єдиний документ від податківців, присвячений визначенню звичайних цін. Радше за все, саме ним вони керуватимуться і надалі під час перевірок СГ, і не тільки тих, що мають справу з експортно-імпортними операціями. А враховуючи, що «політ фантазії» навіть у цих Методрекомендаціях є безмежним, варто їх хоча б взяти собі за орієнтир у роботі. На окрему увагу заслуговує і те, що в обов'язковому порядку підлягають перевірці факти постачання товарів нерезидентам (фактичного руху товарів) через посередників (офшорні компанії, компанії, зареєстровані на території Республіки Кіпр) за заниженими цінами та реалізації таких товарів цими посередниками нерезидентам за ринковими цінами.
Не зайвим буде також нагадати, що, як і раніше, обов'язок доведення того, що ціна відповідає рівню звичайних цін, покладено на податковий орган (пп. 1.20.8 Закону про прибуток, п. 39.14 ПКУ). Під час перевірки3 податковий орган має право надіслати запит на адресу СГ на обґрунтування платником податків рівня звичайних цін. СГ повинен відповісти податківцям із обґрунтуванням даних щодо цін або ж просто послатися у своїй відповіді на той факт, що обов'язок доводити невідповідність цін рівню звичайних лежить на податковому органі. Строк надання відповіді податківцям — 1 місяць з моменту отримання запиту.
1 Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, направлені листом ДПСУ від 24.07.2012 р. №20001/7/15-1217.
2 Порядок укладення та виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, затверджений постановою КМУ від 22.08.2012 р. №787.
3 Зверніть увагу — не обов'язково виїзної перевірки.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»