Облік послуг інжинірингу завжди викликав чимало запитань у платників податків і був наріжним каменем при податкових перевірках. Через «нематеріальність» послуг інжинірингу та складність доведення, що такі послуги фактично мали місце, вони завжди були і будуть у центрі уваги податківців. Зміни податкового законодавства не додали цим послугам однозначності трактування та прозорості обліку. Водночас практика фінансово-господарської діяльності засвідчує, що попри таку неоднозначність, без послуг інжинірингу часто просто не обійтися.
Термінологія
Відповідно до пп. 14.1.85 ПКУ інжинірингом є надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань (далі — ТЗ), проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами). Як бачимо, перелік робіт, які підпадають під визначення терміну «інжиніринг», — дуже широкий.
Досить загальні визначення терміна «інжиніринг» можна також знайти у статті 17 Закону про держрегулювання трансферу технологій1 та у ст. 1 Закону про архітектурну діяльність2.
Наказом Держрегіонбуду від 27 січня 2009 року №47 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Відповідно до ч. 7 п. 1.2 розділу I Ліцензійних умов інжинірингова діяльність у сфері будівництва підлягає ліцензуванню.
Види інжинірингових послуг за Ліцензійними умовами
7.01.00 — Генеральний розробник у проектуванні (відповідно до розділу 3.00.00).
7.02.00 — Технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж.
7.03.00 — Обстеження і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і в лабораторіях).
7.04.00 — Генеральний підрядник у будівництві.
7.05.00 — Проект виконання будівельних робіт.
Саме у розділі 9 згаданих Ліцензійних умов прописано всі загальні, організаційні, кваліфікаційні та технологічні умови здійснення інжинірингової діяльності у сфері будівництва.
Що таке діяльність у сфері інжинірингу за старим КВЕД3 (код 74.20.1) див. у таблиці 1. У новому ДК 009:2010 діяльність у сфері інжинірингу та надання послуг консультування у цій сфері має КВЕД 71.12 та взагалі не деталізується. Як бачимо, переліки видів робіт, послуг щодо інжинірингу за всіма нормативними актами можуть суттєво різнитися. Відповідно до п. 5.2 ПКУ, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Отже, для ідентифікації послуг щодо їх належності до інжинірингових з метою оподаткування за основу беремо визначення інжинірингових послуг, прописане саме у Податковому кодексі України.
Таблиця 1
Iнжиніринг за ДК 009:20054
|
|
Діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії |
|
|
|
|
Діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії |
|
|
|
|
Діяльність у сфері інжинірингу Цей підклас включає: — консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування — архітектурно-проектні роботи: проектування будівель та споруд, включаючи виготовлення робочих креслень, нагляд за будівництвом (діяльність генеральних підрядників: замовлення проекту, розроблення проектно-кошторисної документації, укладання договорів на будівельні роботи, контроль виконання, здавання об'єктів «під ключ»), планування міст, включаючи ландшафтне проектування садів, парків, спортивних споруд тощо — проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування — проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність: проектування інженерних споруд, включаючи гідротехнічні споруди, проектування руху транспортних потоків, розроблення та реалізацію проектів у галузі електротехніки, електроніки, гірництва, хімічної технології, машинобудування, промислового будівництва та системотехніки, техніки безпеки тощо — розроблення проектів у галузі кондиціонування повітря, холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо — діяльність технічних консультантів — інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт Цей підклас не включає: — розвідувальне буріння (див. 45.12) — консультування з питань інформатизації (див. 72.10) — діяльність у сфері досліджень та розробок (див. 73.1) — проведення технічних випробувань (див. 74.30) — послуги декораторів інтер'єру (див. 74.87) |
1 Закон України від 14.09.2006 р. №143-V «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
2 Закон України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність».
3 Наказ Держкомстату від 26.12.2005 р. №375 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005». В 2012 році діють ДК 009:2005 та ДК 009:2010 одночасно. ДК 009:2010 затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457.
4 Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, прийнята наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. №375.
Правова сутність договору інжинірингу
За своєю правовою суттю договір інжинірингу подібний до договору підряду або договору надання послуг. Договір підряду полягає у тому, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ). Поняття договору про надання послуг наведено у ст. 901 ЦКУ.
Отже, до договорів інжинірингу можуть бути віднесені окремі договори підряду (зокрема, на проведення проектних та вишукувальних робіт, науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт), деякі договори про надання послуг (супутні економічні, аналітичні, інформаційні, консультаційні послуги).
Так, договір підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт передбачає, що підрядник зобов'язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати вишукувальні роботи, а замовник — прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦКУ). Замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації (завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником — тоді воно стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником).
Згідно зі ст. 892 та 894 ЦКУ, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію до нього, нову технологію тощо, а замовник — прийняти виконану роботу й оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків чи його окремих етапів, а може передбачати прийняття й оплату окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Бухгалтерський облік
Як і розрахунки за будь-які інші роботи і послуги, розрахунки при інжинірингу відображають у замовника за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», у виконавця — за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Дохід відображають (за субрахунками 7-го класу) у загальному випадку за датою підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а в замовника будуть витрати (класи 8, 9 рахунків) або ж збільшення вартості об'єктів необоротних активів (рах. 10 «Основні засоби», 11 «Iнші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи») залежно від об'єкта, щодо якого надаються/виконуються інжинірингові послуги.
Бухгалтерський облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат, показано у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерський облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|||
|
|
|||
|
|
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ |
|
|
|
|
На суму податкового кредиту з ПДВ (на підставі податкової накладної) |
|
|
|
|
Сплачено за надані послуги (виконані роботи) з поточного рахунка, з ПДВ |
|
|
|
|
|||
|
|
Сплачено аванс з поточного рахунка у банку за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ |
|
|
|
|
Суму ПДВ віднесено до податкового кредиту |
|
|
|
|
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ |
|
|
|
|
Зараховано сплачений аванс в оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ |
|
|
|
|
Відображено ПДВ у складі податкового кредиту |
|
|
|
|
|||
|
|
|||
|
|
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ |
|
|
|
|
Відображено ПДВ |
|
|
|
|
Отримано на поточний рахунок оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ |
|
|
|
|
|||
|
|
Отримано аванс на надання послуг (виконання робіт), з ПДВ |
|
|
|
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
|
|
|
|
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ |
|
|
|
|
Відображено ПДВ у складі податкових зобов'язань |
|
|
|
|
Зараховано сплачений аванс в оплату за роботи (послуги), з ПДВ |
|
|
Так, наприклад, вартість проектно-кошторисної документації може включатися до первісної вартості новозбудованих об'єктів на підставі п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»1. Згідно з розділом 3 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. №174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)», кошти, які витрачаються на розроблення проектно-кошторисної документації (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва), належать до безпосередніх витрат при визначенні вартості будівництва.
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Методичні рекомендації з формування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням вимог П(С)БО (цей документ є корисним для виконавців) затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. №64.
Згідно з п. 4. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»1, внаслідок розробки, тобто застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, за певних умов, може бути отримано нематеріальний актив. У таких випадках відповідні витрати формують первісну вартість цього об'єкта. В інших випадках витрати на дослідження і розробки включають до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (пункти 8, 9 П(С)БО 8).
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242.
Згідно з п. 37.4 П(С)БО 8, інформація про загальну суму витрат на дослідження та розробки, включену до складу витрат звітного періоду, наводиться у примітках до фінансової звітності.
Податковий облік
Податок на прибуток
Щоб вирішити питання обкладення інжинірингових послуг податком на прибуток, варто спершу визначити, який вид діяльності підприємства є основним. Оподатковувані доходи поділяються на дохід від операційної діяльності та інші доходи.
Дохід від операційної діяльності визнається у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, у т. ч. при зменшенні зобов'язань. У загальному випадку дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ).
У разі якщо договором між контрагентами передбачено, що виконавець інжинірингових послуг, робіт виконує роботи, надає послуги з довготривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва і за умови, що цими договорами не передбачено поетапного здавання робіт, доходи нараховуються виконавцем самостійно відповідно до ступеня завершеності надання послуг.
Ступінь завершеності визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.
Після переходу покупцю права власності на роботи, послуги (підписання акта) з довготривалим технологічним циклом виробництва виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення (п. 137.3 ПКУ). Якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких робіт, послуг, таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі роботи, послуги. Тобто не буде порушенням податкового законодавства (з відповідним накладенням штрафної санкції та пені) ситуація, коли протягом періоду виконання договору виконавець включатиме до складу доходів суми, що при кінцевому перерахунку відрізнятимуться від суми доходів за цей період. По суті, конкретний рівень доходів за той чи інший звітний період стане відомий тільки при кінцевому перерахунку. Якщо ж виконавець інжинірингових послуг є резидентом, то дохід від надання таких послуг він відображає в загальному порядку в рядках 02 або 03 (із відображенням у додатку IД) декларації з податку на прибуток.
У разі якщо покупцем — замовником інжинірингових послуг є нерезидент або такі послуги оплачуються бюджетними коштами, якихось нюансів у розрізі податку на прибуток немає:
1) дохід від операційної діяльності визнається у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менш ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, у т. ч. при зменшенні зобов'язань (п. 135.4 ПКУ);
2) у разі якщо надання інжинірингових послуг не належить до операційної діяльності, такі доходи потрапляють до складу інших доходів (пп. 135.5.14 ПКУ);
3) датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, у нашому випадку — дата підписання акта (п. 137.4 ПКУ);
4) датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з П(С)БО, зокрема відповідно до норми п. 10 П(С)БО 15 дохід від надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції;
5) у разі якщо договором на надання інжинірингових послуг не передбачено їх поетапного здавання, дохід нараховуватиметься виконавцем самостійно відповідно до ступеня завершеності операції з надання послуг. Тоді дохід визначатиметься за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані (п. 137.3 ПКУ).
Якщо підприємство отримує інжинірингові послуги, то для такого замовника витрати на інжинірингові роботи, послуги можуть відноситися на витрати операційної діяльності, інші витрати або формувати балансову вартість об'єкта необоротного активу. У разі якщо вартість таких витрат на створення об'єкта необоротних активів становить понад 2500 грн1 і його використання з дати введення в експлуатацію передбачається понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), такі витрати групуються в об'єкт необоротних активів із відповідною амортизацією протягом строку корисного використання. Витрати операційної діяльності включають у себе, зокрема, собівартість отриманих інжинірингових робіт, послуг.
У ситуації, якщо має місце виконання робіт, надання послуг з довготривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва, за умови що договорами на виконання робіт, надання послуг не передбачено їх поетапної здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п. 138.2 ПКУ). Зверніть увагу: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, обов'язково мають бути підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку. Не заборонено підтверджувати витрати документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Для замовника інжинірингових послуг, робіт, що співпрацює з нерезидентами, варто пригадати п. 160.2 ПКУ: резиденти, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження госпдіяльності2, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою 15% та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати. До складу таких доходів відносять, зокрема, і доходи від інжинірингових робіт, послуг (пп. «г» п. 160.1 ПКУ).
1 Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ, однак у 2011 році цей показник становив 1000 грн (п. 14 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
2 Крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 — 160.6 ПКУ.
Якщо умовами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування передбачено інше, то застосовуються саме умови договору. Але для застосування норм міжнародної конвенції потрібно виконати умови ст. 103 ПКУ. Так, відповідно до п. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом1 особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Для резидента України, що отримує інжинірингові послуги чи роботи від нерезидента, варто також пам'ятати і про 5-відсоткове обмеження у податковому обліку за пп. 139.1.14 ПКУ: до складу податкових витрат з інжинірингу включаються витрати у розмірі тільки 5% митної вартості імпортованого з цією метою обладнання. Отже, на нашу думку, якщо обладнання не завозиться, то і бази для нарахування 5% немає, — за такими контрактами податкових витрат просто немає. Серед аналітиків існує думка, що норма пп. 139.1.14 ПКУ працюватиме тільки у разі, коли завозиться імпортоване обладнання, щодо якого надалі придбаватимуться й інжинірингові послуги. Але практика податкових перевірок свідчить, що податківці взагалі не визнають витрат за інжиніринговими послугами від нерезидента, якщо обладнання під ці послуги не завозилося. Як діяти та до якої точки зору пристати, — вирішує саме підприємство.
Підпункт 139.1.15 ПКУ прописує ще низку обмежень щодо податкових витрат у частині витрат на інжиніринг від нерезидента. Витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо:
1) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень п. 161.3 ПКУ;
2) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.
При виплаті доходів нерезидентам жодних додаткових звітів до своєї податкової замовник інжинірингових послуг не подає, всі ці виплати він відображає у «своїй» декларації з податку на прибуток2 у рядку 06.4 і в т. ч. у рядку 06.4.31.1 додатка IВ та з відповідним відображенням у ряд. 5 таблиці 1 додатка ПН.
Податок на додану вартість
Підпункт «в» п. 186.3 ПКУ місцем поставки інжинірингових послуг визначає місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Отже, якщо отримувач інжинірингових послуг є резидентом, ПДВ нараховується у загальному порядку за ставкою 20%; якщо ж послуги надаються нерезиденту — така операція не підпадає під об'єкт обкладення ПДВ.
У першому півріччі 2011 року поставки інжинірингових послуг не були об'єктом обкладення ПДВ: пп. 196.1.14 ПКУ виводив з-під обкладення ПДВ постачання всіх послуг, перелічених у підпункті «в» п. 186.3. Але з 01.07.2011 р. набрав чинності Закон №33873, який вилучив з Податкового кодексу України пп. 196.1.14. Тому з 01.07.2011 р. інжинірингові послуги, виконані на користь резидента України, оподатковуються за ставкою 20%.
1 З урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ.
2 Форма податкової декларації затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1684.
3 Закон України від 19.05.2011 р. №3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур».
Для визначення дати нарахування ПЗ з ПДВ слід визначити, ким є замовник (покупець) інжинірингових послуг. Якщо покупцем є звичайний резидент-СГД, то ПЗ з постачання йому цих послуг визначають за «правилом першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ. Якщо ж постачання інжинірингових послуг відбувається з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дату виникнення податкових зобов'язань визначають за касовим методом (датою зарахування коштів на рахунок, до каси виконавця) на підставі норми п. 187.7 ПКУ. Якщо покупцем інжинірингових послуг буде нерезидент, то ця операція (як і до 01.07.2011 р.) не буде об'єктом обкладення ПДВ.
У декларації з ПДВ1 постачання інжинірингових послуг до 01.07.2011 р. відображалися у рядках 3 або 4 відповідно із заповненням додатка Д6 до декларації. Операції придбання таких послуг до 01.07.2011 р. відображалися або у рядку 11.1, або у рядку 11.2 (залежно для якої діяльності (оподатковуваної чи ні) придбавалися послуги).
Після 01.07.2011 р. — ПЗ у рядках 1 або 4 (рядок 4, у разі якщо місце постачання послуг визначено за межами митної території України), 6, 6.1, 72 (при імпорті послуг) та ПК у ряд.10.1 або 10.2 (залежно для якої діяльності (оподатковуваної чи ні) придбавалися послуги) із розшифруванням сум у додатку Д5 або у рядку 12.4 (при імпорті послуг).
1 Затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492 (в редакції наказу Мінфіну України від 10.02.2012 р. №143). Діє з 02.03.2012 р.
2 Якщо виконавцем інжинірингових послуг є нерезидент, місце поставки у цьому разі визначається територією України, і тому має місце імпорт послуг.
Якщо послуги інжинірингу резидентом отримуються від нерезидента стосовно об'єкта, розміщеного за межами України, така операція за пп. «в» п. 186.3 ПКУ, на нашу думку, буде оподатковуватися у загальному порядку за ставкою 20% (маємо справу з імпортом послуг) і відображатися за правилом «першої події» у декларації з ПДВ в отримувача послуг у рядку 7, а в наступному звітному періоді такі суми потраплять до ПК з ПДВ в рядок 12.4 (абз. 2 п. 187.8 та ч. 2 п. 198.2 ПКУ).
Приклад Підприємство «А» — резидент надає підприємству «Б» — нерезиденту послуги з розміщення ділянки, плану поверхів, типового розрізу та базового тривимірного зображення кожного виду приміщення. Оплату від нерезидента отримано 05.03.2012 р., курс НБУ до євро — 1014,3210 грн за 100 одиниць (умовно). Акт приймання-передачі інжинірингових послуг між контрагентами буде підписано 02.04.2012 р. на суму 2500 євро (курс НБУ до євро — 1022,1750 грн за 100 одиниць). Відображення надання інжинірингових послуг нерезиденту див. у таблиці 3. ПДВ у цьому випадку не нараховують, адже місцем поставки за ч. «в» п. 186.3 ПКУ буде місце реєстрації отримувача-нерезидента. У декларації з ПДВ операцію отримання авансу відображають у звітності за березень 2012 р. у рядку 4, саму операцію надання послуг інжинірингу — у декларації з прибутку за I півріччя 2012 р. датою підписання акта.
Таблиця 3
Відображення у бухгалтерському та податковому обліку надання інжинірингових послуг нерезиденту (за умовами прикладу)
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Отримано передoплату за інжинірингові послуги |
|
|
25358,03 |
|
|
|
|
Надання послуг |
|
|
25358,03 |
|
|
| Списано собівартість інжинірингових послуг |
|
|
|
|
|
|
| Зарахування в оплату наданих послуг |
|
|
25358,03 |
|
|
|
| * Число умовне. | ||||||
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»