Облік сумнівної заборгованості

На підприємстві обліковується дебіторська заборгованість на 35000 грн за виконаними роботами. Щодо неї закінчився строк позовної давності, і вона була визнана безнадійною. Є і кредиторська заборгованість на 30000 грн у сумі витрат за цими роботами. На цю суму було виписано простий вексель. За кредиторською заборгованістю на сьогодні також минуло 3 роки. Як списати безнадійну дебіторську заборгованість? Чи потрібно коригувати ПК з ПДВ у зв'язку зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості? Чи потрібно включати до доходів ті витрати, які раніше відображалися як собівартість виконаних робіт (30000,00 грн кредиторської заборгованості за векселем)? Чи існує строк позовної давності щодо векселя і як вести облік зобов'язань за ним, якщо його оплата є сумнівною?

Судячи із запитання, підприємство не зверталося до суду для стягнення сумнівної дебіторської заборгованості¹ і не створювало резерву сумнівних боргів до закінчення строку позовної давності. Тож облік списання дебіторської та кредиторської заборгованості слід вести таким чином.

Дебіторська заборгованість, визнана цим підприємством безнадійною внаслідок закінчення строку позовної давності:

1) у бухгалтерському обліку списується на рахунок 944 «Сумнівні і безнадійні борги»². До речі, на цьому самому рахунку в кореспонденції з рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів» підприємство попередньо мусило створити резерв сумнівних боргів³. Згідно з п. 7 П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою вартістю її реалізації, яка визначається як сума поточної дебіторської заборгованості, зменшена на резерв сумнівних боргів. Отже, для визначення чистої вартості реалізації дебіторської заборгованості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Механізм розрахунку суми резерву викладено у п. 8 і 9 П(С)БО 10, а приклади розрахунку наведено у додатку до цього П(С)БО. Згідно з п. 11 П(С)БО 10, якщо дебіторська заборгованість визнається безнадійною, її суми списують за рахунок резерву сумнівних боргів у кореспонденції із рахунком 38, а якщо резерву виявляється недостатньо або не було створено — у кореспонденції з рахунком 944;

¹ Поняття сумнівного боргу та безнадійної заборгованості визначено у п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. №237. Крім того, визначення терміну безнадійної заборгованості дано і в пп. 14.1.11 ПКУ.

² Пункт 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318.

³ У порядку, встановленому пунктами 8 — 11 П(С)БО 10.

2) у податковому обліку не змінює доходу підприємства — виконавця робіт, бо, як видно із запитання, підприємство не позивалося до суду щодо стягнення дебіторської заборгованості (пп. 159.1.1 ПКУ). Це випливає з того, що ПКУ статтею 159 ПКУ, присвяченою оподаткуванню сумнівної та безнадійної заборгованості, не передбачено будь-яких операцій з такою списаною дебіторською заборгованістю. I це зрозуміло: з того моменту як підприємство втратило юридичні підстави вимагати погашення дебіторської заборгованості, виконані ним замовникові роботи вважаються виконаними безоплатно. Але навіть безоплатно виконані роботи у замовника є доходом відповідно до пп. 135.4.1 і пп. 14.1.203 ПКУ. Не коригується, на нашу думку, при цьому і ПЗ з ПДВ у виконавця (продавця), бо ПКУ це також не передбачено.

Оскільки за кредиторською заборгованістю підприємство видало вексель (через те що у запитанні це не уточнено, вважаємо, що йдеться про видачу простого векселя), то слід врахувати таке. Строки позовної давності за простим векселем відрізняються від загального терміну позовної давності, встановленого ЦКУ (3 роки згідно зі ст. 257). По-перше, строк давності за векселем встановлено ст. 70 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі, затвердженого міжнародною конвенцією, до якої Україна приєдналася з 06.01.2000 р., і становить 3 роки з дати настання терміну платежу за векселем (див. також ст. 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі). По-друге, відлік строку давності може розпочинатися з однієї з таких дат, залежно від оформлення векселя:

1) з дати пред'явлення векселя до оплати (якщо вексель видано з умовою оплати за пред'явленням без зазначення точної дати пред'явлення);

2) з дати пред'явлення, зазначеної у векселі;

3) з дати оплати векселя, зазначеної у векселі.

Якщо дата платежу у векселі не зазначена, то він має бути пред'явлений до оплати протягом року з дати його складення. У випадку непред'явлення векселя строк позовної давності починається через рік і триває три роки.

З урахуванням цього, при закінченні строку позовної давності і не зверненні кредитора до суду, строки давності не були подовжені та закінчилися, а кредиторська заборгованість є безнадійною.

У бухгалтерському обліку сумнівна кредиторська заборгованість не відображається окремими проведеннями. Але коли термін позовної давності закінчується і кредиторська заборгованість списується, то така заборгованість потрапляє до доходу підприємства на рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». У податковому обліку така заборгованість на дату списання потрапить до складу інших доходів підприємства згідно з пп. 135.5.4 ПКУ. Тобто така заборгованість є безповоротною фіндопомогою (пп. 14.1.257 ПКУ). Чи потрібно коригувати при цьому ПК з ПДВ або нараховувати ПЗ з умовного продажу? З погляду автора, не потрібно, маємо використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях та нарахування ПЗ з ПДВ при перепродажу цих робіт замовникові.

Приклад Підприємство — платник податку на прибуток на загальних підставах та платник ПДВ — виконало роботи замовникові на суму 35000,00 грн, у т. ч. ПДВ. Вартість робіт сторонньої організації — 30000,00 грн, у т. ч. ПДВ. Через 3 роки закінчився термін позовної давності і дебіторську заборгованість, як безнадійну, списали. Роботи сторонньої організації оплатили простим векселем. Терміни погашення векселя закінчилися, до суду кредитор не позивався.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік списання дебіторської та кредиторської заборгованості

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»