Лист ДПАУ від 01.06.2011 р. №5283/К/23-7014/624
Щодо надання платникові податків відомостей про державний орган або орган місцевого самоврядування, інформація якого стала обставиною при прийнятті рішення про проведення фактичної перевірки (витяг)
Суттєво. У разі якщо суб'єкт господарювання має сумніви щодо правомірності проведення на його господарському об'єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня.
! Платникам податків
<...> Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові чи позапланові; виїзні чи невиїзні) і фактичні перевірки.
При цьому згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва і обороту підакцизних товарів, дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами ст. 80 Кодексу.
Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платникові податків або його уповноваженому представникові під розписку до початку проведення такої перевірки, і за наявності хоч б однієї з обставин, передбачених п. 80.2 ст. 80 Кодексу.
Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 Кодексу.
Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки, яка проводиться за підставами, визначеними цим Кодексом (пп. 80.2.1 — 80.2.6), і за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, назва органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування і реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податків, що перевіряється), мета, вид (планова чи позапланова), підстави, дата початку і тривалість перевірки, посада і прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку в такому разі є чинним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, який скріплено печаткою органу державної податкової служби.
Направлення із зазначенням усіх реквізитів, передбачених абзацом першим п. 81.1 ст. 81 Кодексу, складається окремо щодо кожного суб'єкта чи об'єкта, що підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряльника.
Під час пред'явлення направлення платникові податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються в направленні із зазначенням своїх прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Податковим кодексом України не передбачено надання платникові податків відомостей про те, за інформацією якого державного органу або органу місцевого самоврядування і на підставі яких фактів проводиться перевірка.
У разі якщо суб'єкт господарювання має сумніви щодо правомірності проведення на його господарському об'єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня. Крім того, платник податків для захисту своїх прав у передбаченому законодавством України порядку може звернутися до органів суду.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник голови I. НОСАЧОВА