Лист Мінфіну від 24.10.2011 р. №31-08410-07-29/26066
Коментований лист Мінфіну дає своє бачення щодо перекладу чи легалізації документів, на підставі яких оформлюється та чи інша господарська операція у діяльності підприємства. Проте спочатку Мінфін зауважує, що не в його компетенції надавати роз'яснення з питань легалізації документів. Але нагадує, що відповідно до положень Iнструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном1 консульській легалізації підлягають тільки ті офіційні документи, які видані за участю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, та доходить такого висновку: документ, складений за кордоном, слід легалізувати тільки в разі, якщо він складений за участю іноземної влади або від них виходить.
1 Затвердженої наказом МЗС України від 04.06.2002 р. №113.
Але легалізація — це не переклад документа. I дуже часто працівники, які приїжджають із закордонного відрядження, привозять жменями якісь чеки, квитанції, що свідчать про оплату послуг проживання, харчування чи придбання палива (якщо звітують водії). Чи треба такі документи перекладати? На це Мінфін відповідає так: «Документи, складені іноземною мовою, які є основою для здійснення запису у бухгалтерський облік, повинні мати впорядкований автентичний переклад українською мовою». Правда, так і не зрозуміло, чи це має бути переклад якихось спеціалізованих контор чи достатньо самому бухгалтеру написати бухгалтерську довідку, в якій зазначити, що такі-то чеки (перерахувати їх номери та дати) є підставою для:
1) оприбуткування палива такої-то марки, в такій кількості та такої вартості;
2) відшкодування витрат на проживання у такій-то сумі тощо.
На думку автора, саме таку бухгалтерську довідку й можна вважати автентичним перекладом українською мовою документів, складених іноземною мовою.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»