Підприємство — платник податку на прибуток за ставкою 23% заборгувало працівникові 2000,00 грн за авансовим звітом. Цій кредиторській заборгованості вже 3 роки. Що бухгалтер підприємства повинен зробити, якщо строк позовної давності закінчиться, а заборгованість так і не буде погашено?
Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, є доходом боржника. У бухобліку списана кредиторська заборгованість потрапить до інших операційних доходів підприємства і буде відображена проведенням: Д-т 372 К-т 717 2000,00 грн. У податковому обліку така заборгованість також потрапляє до інших операційних доходів.
Після того як строк позовної давності закінчиться, працівник втратить право вимагати ці кошти і заборгованість перестане бути заборгованістю. Саме це відображають операції, наведені вище.
Але якщо з будь-яких причин підприємство вирішить усе ж таки виплатити працівникові ці суми, вони вже стануть доходом працівника, який повинен оподатковуватись ПДФО (додатковим благом за пп. 164.2.17 ПКУ). Згідно з пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 цього Кодексу.
Такий дохід і ПДФО слід відобразити й у звіті за ф. №1ДФ з ознакою доходу 126 «Додаткове благо».
У бухобліку слід буде за наказом керівника про виплату таких коштів нарахувати дохід працівника (Д-т 977 К-т 377 2000,00 грн) з одночасним утриманням ПДФО (Д-т 377 К-т 641/ПДФО 300,00 грн). Не пізніше дня виплати зазначених коштів (сподіваємося, що така виплата буде раніше, ніж через місяць після нарахування доходу) треба буде сплатити ПДФО до бюджету (Д-т 641/ПДФО К-т 311 300,00 грн). Після чого виплатити працівникові дохід після оподаткування: 2000,00 - 300,00 = 1700,00 грн (Д-т 377 К-т 311, 301).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»