За нашим підприємством ДПI визнала стан 23 (відсутність за місцем реєстрації) і не приймає звітність. Як вийти з цієї ситуації?
Відповідно до пунктів 49.8, 49.10 ПКУ під час приймання податкової декларації уповноважена посадова особа органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПКУ (інші показники, зазначені у податковій декларації платника податків, до її приймання перевірці не підлягають). При цьому відмова посадової особи податкового органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого приймання (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Тому неперебування за місцем реєстрації — незаконна підстава для відмови у прийманні податкової декларації. Тож у разі усної відмови у прийманні декларації (якщо представник платника не може наполягти на її прийманні) доцільно надсилати таку декларацію поштою. Щоправда, робити це, відповідно до п. 49.5 ПКУ, слід за 10 днів до закінчення граничного строку її подання.
У разі ж отримання письмової відмови у прийманні декларації її слід оскаржити в адміністративному або судовому порядку.
Зазначимо також, що відсутність за місцезнаходженням може пояснюватися записом держреєстратора в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. З огляду на це юрособі доцільно вжити заходів, передбачених ст. 19 Закону №7551, — надіслати держреєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, і після їх підтвердження отримати у держреєстратора виписку або витяг.
1 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Зазначена у держреєстрі інформація про місцезнаходження юридичної особи відповідно до ст. 18 зазначеного Закону вважається достовірною доти, доки не внесено відповідні зміни. Тому відповідна інформація про місцезнаходження може використовуватися під час оскарження дій та бездіяльності податкового органу.
Крім того, як свідчить практика, після підтвердження відомостей про юридичну особу інформація автоматизованими каналами надходить до податкового органу, і питання щодо відсутності за місцезнаходженням, як правило, знімаються.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор