На балансі юрособи перебуває одне нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку й одне таке, що стоїть окремо. Є прилегла територія. Що сплачувати у цьому випадку: земельний податок чи орендну плату за землю?
З 1 січня 2011 р. згідно з п. 286.6 ПКУ, земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох осіб, нараховується з врахуванням прибудинкової території кожній із таких осіб:
1) у рівних частинах — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній із таких осіб — власників, визначеній за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно до частки, що належить кожній особі, — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно до частки, що належить кожній особі, — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
Нарахування податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, проводиться кожній з них пропорційно до тієї частини площі будівлі, що знаходиться у їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Орендна плата нараховується на підставі договору оренди, в якому зазначаються розмір та умови внесення плати. Щодо розміру орендної плати ПКУ передбачає певні обмеження (ст. 288 ПКУ). Зокрема, річна її сума не може:
1) бути меншою за розмір земельного податку (для земель сільгосппризначення) та трикратний розмір земельного податку (для інших категорій земель);
2) перевищувати 3% нормативної грошової оцінки (для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів) та 12% нормативної грошової оцінки (для інших земельних ділянок, наданих в оренду). Однак все ж таки перевищення допускається у випадку визначення орендаря на конкурсних засадах.
Якщо будівля розташована окремо, то за наявності на неї державного акта та грошової оцінки податковим (звітним) періодом для плати за землю, як і раніше, буде календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж самого року. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати — договір оренди. Плата за землю обчислюється платниками (крім фізосіб) самостійно щороку станом на 1 січня (п. 286.2 ПКУ). Нарахування сум податку фізособам (п. 286.5 ПКУ) проводиться органами ДПС, які видають платнику податку повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня поточного року (раніше видача платникам податків повідомлень про внесення платежу проводилася до 15 липня поточного року).
Платнику податків надано право вибору щодо подання податкової декларації. Так, він може не пізніше 20 лютого поточного року надати до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Якщо декларація подається уперше, до неї додається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (у подальшому таку довідку потрібно подавати лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі). Подання річної декларації звільняє платника податку від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Iншим варіантом є щомісячне подання нової звітної податкової декларації протягом 20-ти календарних днів місяця, що настає за звітним.
Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»