Наше підприємство провадить роздрібну торгівлю. Під час надходження товару було виявлено нестачу товару, але винних осіб не було встановлено і претензій нікому не виставлено. Як правильно відобразити операції щодо товару, якого бракує, у податковому обліку?
Відповідно до ст. 670 ЦКУ, якщо під час надходження товару від постачальника було виявлено розбіжність у кількості (у нашому випадку — нестачу), покупець має право вимагати передачу кількості товару, якої бракує, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо товар вже оплачено, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.1 Підставою для такої вимоги є акт приймання матеріалів (ф. №М-7), форму якого затверджено наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193. Якщо під час приймання товарів такий акт не було складено і претензії не пред'явлено, а покупець підписав накладні на товар щодо усієї зазначеної у них кількості, такий товар вважається прийнятим у повній кількості. I вся відповідальність за нестачу лягає на покупця. Виявити розміри нестачі щодо вже прийнятого від продавця товару допоможе інвентаризація (за наявності підстав підозрювати крадіжку товарів проведення інвентаризації є обов'язковим згідно з п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419). Підставою для списання нестачі буде відомість результатів інвентаризації, типову форму якої затверджено додатком 3 до Iнструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69. Саме у ній не лише наводяться суми виявлених під час інвентаризації нестач, але й визначається, куди ці нестачі буде списано.
1 Порядок приймання товарів регулюється Iнструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.66 р. №П-7. Аналогічний порядок приймання продукції за кількістю регламентованою Iнструкцією від 05.06.65 р. №П-6.
У бухгалтерському обліку вартість зниклого товару, щодо якого не виявлено винних осіб, буде списано, відповідно до п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», за дебетом субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Разом зі списанням на інші операційні витрати товарів, у нестачі яких винних осіб не виявлено, балансова вартість списаних товарів зараховується на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», а саме — на субрахунок 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей».
У податковому обліку у частині податку на прибуток підприємство просто не матиме витрат у вартості зниклого товару (оскільки не буде використання цього товару у госпдіяльності і розділ III ПКУ не передбачає віднесення витрат на придбання товарів, що списуються внаслідок нестачі, до складу податкових витрат).
Що ж до ПДВ, то якщо підприємство вже скористалося правом на податковий кредит стосовно зниклих товарів (наприклад, за фактом передоплати як за першою подією), згідно з п. 189.1 ПКУ, оскільки такі товари не використовувалися у госпдіяльності підприємства, вони вважаються умовно проданими і потрібно нарахувати податкові зобов'язання. Базою для нарахування ПДВ буде вартість, не нижча за ціну їх придбання.
Приклад Підприємство роздрібної торгівлі на підставі проведеної інвентаризації виявило нестачу товарів на складі на суму 10000,00 грн у роздрібних цінах (ціна придбання — 8000,00 грн). Винних осіб не було встановлено. У відомості результатів інвентаризації було прийнято рішення списати нестачу на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Бухгалтерський і податковий облік списання таких запасів відображено у таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський і податковий облік списання нестачі запасів
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Сторнуєтся торгова націнка (сума умовна) |
|
|
|
|
|
|
|
Списується вартість нестачі щодо товарів |
072 |
— |
|
|
|
|
|
Нараховується податкове зобов'язання з ПДВ 8000,00 х 0,2 = 1600,00 |
|
|
|
|
|
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»