Життя бухгалтера цього року сповнене подій, які своїм напруженням нагадують «кіношний» трилер. Бухгалтерську громадськість лихоманить не лише від законотворчих трюків, а й подекуди від непрофесійності працівників податкових інспекцій на місцях. З початку року платникам податків доводиться працювати у нових умовах, на ходу вивчати норми вже чинного Податкового кодексу, звикати до них і дотримувати їх на практиці. Iсторія, яку ми розповімо, характерна для наших реалій і дозволить висвітлити деякі практичні моменти, з якими можуть зіткнутися платники під час перевірок в умовах дії ПКУ.
Сумлінний платник податків може перейти до категорії «неблагонадійних» навіть усупереч власній волі, часто з не залежних від нього причин. Це може бути і банкрутство партнера по бізнесу, і «заплямованість» репутації контрагента або елементарна помилка у звітності чи збій у роботі комп'ютера в ДПI. Ось тоді ця «ложка дьогтю» псує вашу «бочку з медом», і вас приходять перевіряти, змушуючи доводити свою благонадійність та непричетність до сумнівних оборудок. Дуже часто під час перевірки платники стикаються з необґрунтованими вимогами та порушеннями з боку податківців. Про те, як це може відбуватися, розповімо далі.
Але спочатку трішки теорії. З'ясуймо, що таке документальні перевірки, як часто їх проводять податківці, які бувають види перевірок тощо.
Види перевірок
Щоб відповісти на ці запитання, звернімося спочатку до Податкового кодексу, в якому визначено види перевірок, їх особливості, тривалість. Отже, перевірки, які проводяться органами ДПС, відповідно до ст. 75 ПКУ бувають камеральними, документальними (плановими або позаплановими; виїзними або невиїзними) та фактичними. Правильність оподаткування та достовірність даних, зазначених у податковій звітності, може бути перевірена податківцями під час перевірок, визначених у пп. 75.1.2 ПКУ.
Предмет документальної перевірки
Предметом документальної перевірки є:
- своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів;
- дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної й іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у т. ч. за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.
Документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС.
Платники податків у реальному житті часто стикаються з тими чи іншими видами перевірок. Наприклад, якщо податковий орган виявить помилку у вашій декларації (а це дуже ймовірно, зважаючи на складність заповнення податкової звітності), — маєте невиїзну камеральну перевірку, порядок проведення якої визначено статтею 76 ПКУ. А ось у разі здійснення підприємством, наприклад, торгівлі за готівку вас можуть перевіряти щодо дотримання норм законодавства з готівкового обігу або розрахункових операцій, ведення касових операцій тощо. I ці аспекти вашої діяльності податківці перевірять під час фактичної перевірки, порядок її проведення встановлено у ст. 80 ПКУ. Тут докладніше спинимося на порядку проведення документальних виїзних та невиїзних перевірок.
Невиїзна перевірка
Порядок здійснення такої перевірки встановлено ст. 79 ПКУ. Така перевірка може бути плановою або позаплановою.
Планові невиїзні перевірки (їх проведення регулюється ст. 77 ПКУ). Передбачені у плані-графіку роботи органу ДПС. При цьому до плану-графіка відбираються платники податків, які належать до «групи ризику»1. Періодичність проведення визначається відповідно до ступеня ризику, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.
1 Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються ДПСУ.
Оскільки згідно з п. 77.3 ПКУ проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами забороняється, крім перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами, планові невиїзні перевірки здебільшого не практикуються, хоча й передбачені ПКУ. Як правило, на практиці маємо справу саме з позаплановими невиїзними перевірками.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться у порядку, встановленому ст. 78 ПКУ. Підстави для її проведення зазначені у п. 78.1 ПКУ.
Підстави для позапланової невиїзної перевірки:
Така перевірка буде проведена, зокрема, якщо:
- за наслідками перевірок інших платників виявлено факти, які свідчать про можливі порушення ними податкового, валютного та іншого законодавства, а платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання (пп. 78.1.1 ПКУ). На практиці це означає, що спочатку платнику пропонується надати до органу ДПС усі документи, що підтверджують взаєморозрахунки із «сумнівним» контрагентом, і якщо документи будуть надані із запізненням (незалежно від того, чим таке запізнення обумовлено), податківці мають право на позапланову виїзну перевірку;
- платником податків не подано в установлений строк податкову звітність (пп. 78.1.2 ПКУ);
- платником податків подано уточнюючий розрахунок за період, який вже перевірявся (пп. 78.1.3 ПКУ);
- виявлено недостовірність даних у податковій звітності, а платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання (пп. 78.1.4 ПКУ);
- платник подав органу ДПС заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення, і посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, а об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки (пп. 78.1.5 ПКУ);
- платник ПДВ подав декларацію, в якій заявлено до відшкодування (та/або зазначено від'ємне значення) ПДВ у сумі понад 100 тис. грн, — за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ. Така перевірка проводиться виключно щодо законності заявлених сум ПДВ (пп. 78.1.8 ПКУ);
- коли щодо платника подано скаргу про ненадання податкової накладної (або про порушення правил її заповнення) — у разі ненадання таким платником пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання (пп. 78.1.9 ПКУ);
- отримано постанову (ухвалу) суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп. 78.1.11 ПКУ).
Пункт 78.1 ПКУ
Відповідно до п. 79.1 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу керівника органу ДПС та за наявності обставин, визначених статтями 77 та 78 ПКУ. А також на підставі документів, зазначених у пп. 75.1.2 ПКУ, та інших даних у випадках, визначених ПКУ. I ще одна умова: надіслання платникові податків рекомендованого листа з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під підпис копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки. Як бачимо, ст. 79 ПКУ не містить жодних конкретних вимог стосовно переліку документів, які платник повинен надати на таку перевірку. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов'язковою.
Позапланова виїзна перевірка
Реалії життя підштовхують багатьох платників податків до «оптимізації» своїх відносин із податковими органами. I навіть збиткові підприємства часто сплачують горезвісний один відсоток податку на прибуток — адже якщо ви сплатили до бюджету менше або вашого контрагента-постачальника податківці з не відомих вам причин віднесли до групи ризику1, у них одразу виникають сумніви щодо вашої благонадійності. А якщо таких постачальників у вас є декілька, примарна, здавалося б, перспектива позапланової «документалки» може стати дійсністю.
1 Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою КМУ від 28.05.2008 р. №493.
Отже, що є підставою для позапланової виїзної документальної перевірки? Роз'яснення знаходимо у ст. 78 ПКУ: така перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з причин, зазначених у п. 78.1 ПКУ. При цьому відповідно до п. 61.3 ПКУ органи податкової міліції не можуть брати безпосередню участь у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування. Крім того, пункт 78.3 ПКУ забороняє працівникам податкової міліції брати участь у перевірках — за винятком випадків, коли це пов'язано з веденням оперативно-розшукової справи (або розслідуванням кримінальної справи), порушеної стосовно такого платника. Перевірки податковою міліцією проводяться у межах її повноважень та у порядку, передбаченому, зокрема, Законом №2135.
Увага: документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі наказу керівника органу ДПС. Копію наказу та направлення на перевірку працівники ДПС (відповідно до п. 81.1 ПКУ) повинні вручити платникові. Крім того, щоб розпочати перевірку, вони повинні пред'явити свої службові посвідчення. Тривалість виїзної позапланової перевірки (згідно з п. 82.2 ПКУ)1 не повинна перевищувати:
— 15 робочих днів — для великих платників податків;
— 5 робочих днів — для малих підприємств;
— 10 робочих днів — для інших платників.
На вимогу податківців під час перевірки платник зобов'язаний надати2 (у порядку, встановленому ст. 85 ПКУ) всі документи, на підставі яких протягом періоду, що перевіряється, нараховувалися податкові зобов'язання (перелік таких документів наведено у ст. 83 ПКУ). I не забувайте про строк позовної давності у 1095 днів, установлений ст. 102 ПКУ: з урахуванням саме цього строку (але у межах періоду, охопленого перевіркою) податківці мають право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника. Увага: відповідно до п. 44.3 ПКУ платники податків повинні зберігати документи, на підставі яких визначаються доходи і витрати, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання цієї звітності). Ця норма узгоджується з п. 176.1 ПКУ, за яким платники ПДФО зобов'язані отримувати і зберігати впродовж 1095 днів документи первинного обліку. На вимогу органу ДПС та у межах його повноважень, визначених законодавством, «платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку». Тому не буде порушенням невиконання вимог перевіряльників про надання їм документів, яких ви не маєте у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, передбаченого ПКУ. I відлік строку позовної давності починається не з дня початку перевірки, а відповідно до п. 44.3 ПКУ.
1 Крім визначених у пп. 78.1.8 ПКУ — щодо відшкодування сум ПДВ, які перевищують 100 тис. грн. Порядок їх проведення встановлено ст. 200 ПКУ.
2 Обов'язок надавати документи виникає у платника з моменту початку перевірки.
Результати перевірки
Результати документальної перевірки оформлюються актом (або довідкою) відповідно до ст. 86 ПКУ та Порядку №984. Згідно з п. 86.4 ПКУ цей акт (довідка) складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, та реєструється протягом 5 р. д. після закінчення установленого строку перевірки. Після реєстрації він має бути вручений особисто платникові податків або його законним представникам. У разі відмови платника від підписання акта посадові особи органу ДПС складають акт про відмову від підпису. Увага: відмова платника податків від підписання акта перевірки не звільняє його від обов'язку сплатити нараховані за результатами перевірки фінансові санкції. Заперечення щодо акта перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 ПКУ, а для прийняття податкового повідомлення-рішення строки і порядок обумовлені у п. 86.8 ПКУ.
Якщо платник податків не згоден з висновками перевірки
У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, він має право відповідно до п. 86.7 ПКУ подати свої заперечення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення подаються до органу ДПС, що проводив перевірку, і розглядаються цим органом ДПС протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання (або днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). Відповідь платнику податків надсилається у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Відповідно до п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень воно приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень — протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.
Пункти 86.7, 86.8 ПКУ
Зміст акта (довідки) визначається розділом II Порядку №984. Він складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
Як це буває
Трішки передісторії
Підприємство має невелике виробництво, здійснює гуртову торгівлю, бере участь у тендерах на поставки промислової продукції на держпідприємства тощо. Тобто орієнтується на ринок, швидко реагує на зміну споживацьких настроїв та поставляє продукцію у короткі строки за «приємними» цінами. При цьому має велику клієнтську базу, а також широке коло постачальників. У кризу підприємство ледь животіло, діяльності практично не провадило, відправивши своїх працівників у вимушені відпустки. I щойно починаючи з 2010 року відновило роботу, поступово нарощуючи обороти.
Бухгалтер наполіг, а директор до нього дослухався, і було впроваджено подання звітності в електронній формі. У своїй податковій інспекції підприємство мало позитивний «імідж»: рівень податків влаштовував податківців (маємо на увазі «горезвісний» 1% з прибутку), всі нараховані податки сплачувалися своєчасно.
Невиїзна позапланова перевірка
У травні 2011 року податкова інспекція на підставі пп. 20.1.6 ПКУ вручила директору підприємства лист про проведення невиїзної документальної перевірки щодо розрахунків з ТзОВ «АА» за серпень-вересень 2010 року і березень 2011 року. Для цього підприємству було запропоновано надати до районної ДПI у 10-денний строк (з дати листа) такі документи:
— угоди з ТзОВ «АА»;
— податкові та видаткові накладні за зазначені періоди;
— документи, що свідчать про отримання товарів (послуг);
— документи на наявність складських та офісних приміщень (власних та орендованих),
— реєстри податкових накладних за ці періоди;
— товаротранспортні накладні;
— стан розрахунків з ТзОВ «АА» (дебіторсько-кредиторська заборгованість) на дату проведення перевірки;
— накази про прийняття на посади, ідентифікаційні коди директора та головного бухгалтера;
— відомості про відкриті рахунки у банках та залишки коштів на них.
У своєму листі податківці послалися лише на пп. 20.1.6 ПКУ, який надає працівникам органів ДПС право на безоплатне отримання від платників інформації, довідок, копій документів (засвідчених підписом платника або його посадовою особою та скріплених печаткою — за її наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, а також фінансову та статистичну звітність. Проте жодних посилань на ст. 79 ПКУ, яка дає право на проведення невиїзної перевірки, або інші положення ПКУ запит ДПI не містив. Крім того, у ньому не було зазначено строків проведення невиїзної перевірки.
Підприємство на вимогу податківців у 10-денний строк подало до ДПI завірені копії зазначених у листі документів, крім товаротранспортних накладних (далі — ТТН)1.
1 Типова форма №1-ТН затверджена спільним наказом Мінтрансу, Мінстату від 29.12.95 р. №488/346. Цей документ разом із дорожнім листом вантажного автомобіля є основним обов'язковим документом на перевезення вантажів (п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. №363).
Відсутність ТТН директор (у письмовій формі) пояснив тим, що всі товари він транспортував від постачальника до своїх покупців та клієнтів власним автомобілем. Зі свого боку зауважимо, що ТТН не заміняє собою прибуткові накладні, не свідчить про перехід права власності і застосовується лише під час транспортування товарів.
До речі, з боку податківців мало місце порушення: фактично проведена перевірка не була підтверджена ні наказом керівника, ні направленням на перевірку. За її результатами не було оформлено акта або довідки. Проте й підприємство припустилося помилки і не оформило подання документів ані листом, ані актом передачі. I це прикро, адже у майбутньому воно не зможе довести факт подання цих документів у встановлений 10-денний строк. А ось податківці вже мають формальний привід для призначення позапланової виїзної перевірки (нагадаємо, що проведення перевірки у разі порушення платником зазначеного строку передбачено пп. 78.1.1 ПКУ), чим вони згодом і скористалися.
Позапланова виїзна перевірка
На початку липня підприємству призначили позапланову виїзну перевірку. Підставою виявився вже згаданий пп. 78.1.1 ПКУ! Копія наказу керівника районного органу ДПС та направлення на перевірку разом зі службовими посвідченнями були вручені бухгалтеру та директору перед початком перевірки.
Перевіркою було охоплено всі питання дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства. На вимогу податківців їм було надано всі первинні документи, облікові регістри, статистична, фінансова та податкова звітність, касові документи тощо, які стосуються бухгалтерського обліку й оподаткування за період, який перевірявся. Тобто не обійшлося наданням лише «ПДВ-документів» (податкових накладних, реєстрів податкових накладних, декларацій з ПДВ) — перевіряльники не забули також про облік ОЗ, нарахування зарплати, надання позик працівникам, дотримання касової дисципліни, валютні операції.
Для аналізу діяльності підприємства доводилося роздруковувати і надавати оборотно-сальдові відомості (як за окремими субрахунками, так загальні — у розрізі контрагентів, статей доходів і витрат тощо). Ці дані стали складовою акта перевірки. Ретельним і прискіпливим був аналіз розбіжностей між нарахованими валовими доходами (валовими витратами) та податковими зобов'язаннями (податковим кредитом) з ПДВ — у розрізі контрагентів і видів діяльності. До уваги бралися, зокрема, обороти за субрахунками таких рахунків:
70 «Доходи від реалізації»;
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;
63 «Розрахунки з постачальниками» тощо.
Під час перевірки було проведено аналіз податкових різниць та їх впливу на об'єкт оподаткування, відстежувалися ознаки фіктивності тієї чи іншої господарської операції.
В акті перевірки окрему увагу було приділено розрахункам з деякими постачальниками, зокрема з вищезгаданим ТзОВ «АА». Стосовно розрахунків з ТзОВ «АА» в акті було зазначено таке: «Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої відображено на первинних документах. Тому господарська операція, яка фактично не відбулася, є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку з відображенням їх змісту у первинних документах».
Саме на цій підставі фактичні розрахунки з ТзОВ «АА» в акті були визнані нікчемними. З податкового кредиту також актом було знято суму ПДВ, не відображену постачальником (ТзОВ «АА») у відповідному періоді у складі податкових зобов'язань. При цьому в акті перевірки було зазначено, що під час її проведення використано Акт позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АА» за відповідний період, який, своєю чергою, став однією з причин для визнання поставки нікчемною. Податківці також зазначили відсутність власного транспорту на підприємстві і неоформлення товаротранспортних накладних як додаткові докази нікчемності згаданих операцій, апелюючи при цьому до положень Закону про бухоблік.
В акті перевірки також містився порівняльний аналіз фактичної структури доходів та витрат із тими показниками, які фігурували у податковій звітності за період, що перевірявся. Крім того, було проаналізовано склад доходів і витрат, вплив тих чи інших видів здійснюваної діяльності на формування прибутку підприємства. При цьому було наголошено, що підприємство «декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств та продажу покупцям, які фактично не відбувалися, отже, є нікчемними». Але у цьому разі податкові інспектори не брали до уваги той факт, що товар, отриманий за «нікчемною» операцією від ТзОВ «АА», було реалізовано покупцю-держпідприємству. I така реалізація, як і перехід права власності на ці товари, підтверджені оригіналами довіреностей. До речі, у зв'язку з тим, що покупець порушив строки здійснення розрахунків, підприємство ще до початку перевірки надало ці документи до суду — щодо стягнення з покупця заборгованості за цими поставками. На момент перевірки суд у повній сумі підтвердив наявність дебіторської заборгованості цього покупця та зобов'язав його розрахуватися за поставлений товар. Своєю чергою, покупець повністю розрахувався за цими операціями. А ось податківці попри це визнали наведені операції нікчемними.
Разом із тим слід зазначити, що фаховий рівень інспекторів ДПI був досить високим: повз їхню увагу ніщо не пройшло. З податкового кредиту було знято двічі включену до ПК суму ПДВ. Причиною помилки у цьому разі стала хибна практика внесення до реєстру ксерокопій податкових накладних. Крім того, бухгалтер може помилитися також, якщо буде реєструвати та відображати в обліку документи (накладні, акти, податкові накладні тощо) зі слів працівників, які відповідають за здійснення тієї чи іншої операції.
Під час перевірки відстежувалися ланцюжки постачання щодо більшості груп товарів. Ревізори також проаналізували структуру формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі показників декларацій, а також вибірково здійснили зустрічні перевірки у покупців та постачальників підприємства стосовно заявлених у деклараціях з ПДВ сум податкових зобов'язань і податкового кредиту.
Висновки
Можемо констатувати, що в описаній ситуації органи ДПС допустили низку порушень:
1) проведення невиїзної позапланової перевірки мало бути закріплене наказом керівника органу ДПС та направленнями на перевірку працівників податкової інспекції. Її результати повинні були бути відображені в акті або довідці (якщо порушень не виявлено). Фактично таку перевірку не було проведено стосовно документів, отриманих на запит. Запит на одержання документів — це передбачена законом форма взаємодії з платниками. I якби податківці перевіряли подані документи, то мали б зробити наказ. Але ж вони вдали, що документи не подані, і зробили наказ на виїзну позапланову перевірку. Тобто вийшло, що фактично підприємство перевірили без усіляких законних підстав. На нашу думку, якби передача документів для цієї перевірки була оформлена належно, підприємство мало б підстави для оскарження наступного рішення органу ДПС щодо проведення виїзної позапланової перевірки. А так наразилося на подальшу повну документальну перевірку не лише щодо правомірності відшкодування сум ПДВ, отриманих від ТзОВ «АА», а й стосовно всіх податків, зборів та обов'язкових платежів у межах строку позовної давності;
2) як бачимо, відсутність грамотного юриста, недотримання елементарних правил документообігу легко можуть ускладнити життя підприємства, чим і користаються податківці;
3) знімати з податкового кредиту (за наявності належним чином оформлених податкових накладних) тільки на підставі того, що постачальник не відобразив цю суму у своїх податкових зобов'язаннях, податківці не мають права;
4) платники мають право (і повинні скористатися ним для захисту своїх інтересів!) оскаржувати в установленому порядку результати перевірки, зазначені в акті та податковому повідомленні-рішенні;
5) відповідно до п. 86.10 ПКУ в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника;
6) не забувайте: під час перевірки відповідає за належний стан бухгалтерського та податкового обліку, наявність усіх документів бухгалтерія в особі головного бухгалтера! Попри все, ви мусите чітко усвідомлювати, що належний стан обліку залежить в основному від вас. Головбух може і повинен стежити за дотриманням вимог податкового законодавства на підприємстві, вимагати від бухгалтерської служби і від усіх працівників підприємства неухильного виконання своїх посадових обов'язків.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2135 — Закон України від 18.02.92 р. №2135-ХII «Про оперативно-розшукову діяльність».
- Порядок №984 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. №984.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»