Iз запровадженням з 01.01.2011 р. ЄСВ і скасуванням окремої обов'язкової сплати внесків до кожного фонду державного страхування скоротилася й кількість звітів, що подавалися працедавцями. Коментований лист Державного центру зайнятості від 23.09.2011 р. №ДЦ-04-6691/0/6-11 (див. «ДК» №45/2011) стосується відповідальності за неподання звітів конкретно до Фонду зайнятості (далі — ФЗ). Тому розгляньмо, які ж зі звітів до цього фонду слід подавати і яку відповідальність за їх неподання тепер установлено.
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до ФЗ, остання форма якої була затверджена додатком 6 до наказу Мінпраці від 18.12.2000 р. №339, починаючи зі звітного періоду I квартал 2011 р., не подається. Що зрозуміло, оскільки ні нарахування, ні перерахування страхових внесків окремо до ФЗ працедавець більше не здійснює.
Проте, якщо неподання звіту було допущено раніше, зміни в системі соціального страхування в Україні уникнути відповідальності не допоможуть. Пунктом 7 розділу VIII Закону про ЄСВ передбачено: «На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом». Отже, ФЗ зберіг право проводити перевірки за період до 01.01.2011 р. і накладати на порушників, у разі виявлення порушень, штрафні санкції.
Зазначимо, що Законом №15331 не встановлено штрафів за неподання цього звіту і жодних інших видів звітів до Фонду зайнятості.
1 Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Проте, як зазначено у коментованому листі, у КпАП є стаття 165-3, яка встановлює адміністративний штраф за неподання визначених Законом №1533 відомостей — у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн) при першому порушенні та в розмірі від 10 до 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн) при кожному подальшому вчиненому протягом року після накладення першого штрафу за таке порушення. Цей штраф накладається на посадових осіб працедавця, на яких покладено обов'язок подання звіту.
Звіт за формою №5-ПН «Звіт про прийнятих працівників», чинну форму якого затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 14.07.2011 р. №279, має подаватися працедавцями до територіального Центру зайнятості не пізніш ніж через 10 календарних днів після прийняття працівника. Якщо останній день подання — вихідний або святковий, то строк подання звіту переноситься на наступний після нього робочий день. Як зазначає ДЦЗ, неподання звіту загрожує посадовим особам працедавця тим-таки адміністративним штрафом, установленим ст. 165-3 КпАП.
Звіт за формою №4-ПН насправді має дві форми — планову і фактичну, і обидві вони затверджені наказом Мінпраці від 19.12.2005 р. №420. Як зазначається в коментованому листі, форма №4-ПН (план) подається до територіального Центру зайнятості за два місяці до очікуваного звільнення. Форма №4-ПН (факт) подається туди ж у 10-денний строк після звільнення працівників. Також, як зазначає ДЦЗ, посилаючись на п. 5 ст. 20 Закону №8031, у разі неподання або порушення строків подання цих даних з працедавців стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного звільненого працівника.
1 Закон України від 01.03.91 р. №803-ХII «Про зайнятість населення».
Такий штраф треба буде сплатити до ФЗ.
Проте як сама форма №4-ПН подається не в кожному випадку звільнення працівників, так і штраф накладається не в кожному випадку неподання такого звіту. У своєму листі від 08.05.2008 р. №ДЦ-09-2782/0/6-08, так само як й у коментованому листі, Мінпраці пояснювало, що форма №4-ПН має подаватися тільки в разі звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП, а саме: у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, а також у зв'язку зі скороченням кількості або штату працівників. Таким чином, і штраф, установлений п. 5 ст. 20 Закону №803, застосовується тільки в разі, якщо працедавець не подав звіт за формою №4-ПН, який зобов'язаний був подати. Таку саму позицію було озвучено Мінпраці і в пізніших листах, наприклад, від 12.05.2010 р. №ДЦ-04-3038/0/6-10.
Звіт за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», типову форму якого затверджено, і взагалі може подаватися на розсуд працедавця. Як цілком слушно зазначає в коментованому листі ДЦЗ, адміністративної або фінансової відповідальності за неподання даних про наявність вільних робочих місць (вакансій) чинним законодавством не передбачено.
Відомості щодо використання коштів Фонду зайнятості. Крім зазначених вище звітів, як нагадує ФЗ у листі від 01.06.2011 р. №ДЦ-01-4450/0/6-11, робочі органи виконавчої дирекції Фонду на підприємствах (в установах, організаціях) контролюють подання роботодавцем даних, які є підставою для надання дотацій, а також перевірки використання коштів Фонду під час організації оплачуваних громадських робіт для безробітних. У межах договорів з працевлаштування безробітних роботодавці мають подавати до центру зайнятості установлений перелік документів, зокрема й ті, які звітують про використання власних коштів роботодавця, які потребують відшкодування за рахунок ФЗ. Неподання таких відомостей, порушення строків подання або подання перекручених або недостовірних відомостей (наприклад, довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, форма якої затверджена постановою Правління ФЗ від 30.08.2007 р. №463, яка подається протягом 5 днів після виплати працівникам зарплати) тягнуть за собою і адміністративний штраф за ст. 165-3 КпАП, і припинення фінансування за рахунок ФЗ.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»