Дві події, які приголомшили українських громадян за останній місяць: перша — приголомшила морально, адже купівля-продаж валюти тепер затягувалася на довгий час, друга — просто ошелешила: валютно-обмінні операції стали неможливими без документа, що посвідчує особу, а головне — це викликало неабияку занепокоєність, адже невідомо, чим може обернутися копіювання паспорта фізособи та її IПН.
Введені Нацбанком вимоги щодо валютно-обмінних операцій з обов'язковим копіюванням сторінок паспорта та IПН викликали не лише невдоволення, а й появу у пресі заяв щодо оформлення споживчих кредитів за копіями паспорта (хоча, за твердженням експертів, це зробити доволі складно, але реально). Особливу увагу привернула можливість оформлення кількох валютно-обмінних операцій на одну особу, яка реально не здійснювала всіх операцій. Це, своєю чергою, може викликати зацікавленість податкових органів.
До речі, Нацбанк таки визнав проблемою копіювання сторінок паспорта та можливість зловживання, проте запевнив, що інформація та документи, отримані у процесі обслуговування клієнтів при здійсненні валютно-обмінних операцій, відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі — Закон) є банківською таємницею. Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці та дотримуватися встановленого ст. 62 Закону порядку розкриття банківської таємниці третім особам при наданні послуг банку (див. лист НБУ від 07.10.2011 р. №28-211/4027-11798).
З метою уникнення використання копій документів, що посвідчують особу, на підставі яких здійснювалися валютно-обмінні операції, та, враховуючи стурбованість клієнтів з цього приводу, НБУ рекомендував проставляти на копіях вищезазначених документів штамп пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи), через які здійснювалися валютно-обмінні операції.
Нещодавно НБУ постановою від 11.10.2011 р. №364 спробував спростити валютно-обмінні операції, але…
По-перше, переглянули лише операцію продажу валюти, яка здійснюється за умови пред'явлення будь-якого документа, що посвідчує особу, із зазначенням його реквізитів у довідках та квитанціях. При цьому копіювання сторінок документа, що посвідчує особу, забороняється.
По-друге, купити валюту, здійснити зворотний обмін фізичним особам — нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, здійснити конвертацію (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави громадяни зможуть лише у разі неперевищення суми у 150000 гривень за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність. У таких випадках працівник банку (фінансової установи) і надалі зобов'язаний копіювати сторінки пред'явленого документа та забезпечити зберігання цих копій, засвідчених відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти.
Переписали заборону проводити операції банком з продажу валюти на суму понад 150 тис. грн — тепер така операція заборонена протягом одного операційного дня в одні руки.
НБУ також зобов'язав у касах банків та пунктах обміну валюти, у доступному для огляду клієнтами місці, розміщувати повідомлення про те, що дані про особу, отримані у процесі обслуговування клієнтів під час здійснення валютно-обмінних операцій, є банківською таємницею згідно з правилами глави 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Висновок: ті особи, які таки придбавали чи/та продавали валюту в період з 23 вересня до 28.10.2011 р., мають зберігати квитанції про вчинені валютно-обмінні операції. Щодо внесених змін, то печатка банку на копіях, звісно, певним чином убезпечує громадян від можливих зловживань. Проте все-таки радимо й надалі зберігати квитанції як підтвердження валютно-обмінної операції.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»