Транспортно-заготівельні витрати — до собівартості

Підприємство гуртової торгівлі має автомобіль, що використовується для транспортування товарів значної номенклатури власними силами від постачальників на склад підприємства. Як правильно відобразити в обліку витрати з утримання та експлуатації такого автомобіля?

Витрати, про які йдеться у запитанні, мають назву транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ). Їх принципова відмінність від витрат на збут чи інших витрат періоду полягає у тому, що вони прямо пов'язані з придбанням товарів та доведенням їх до стану, придатного для продажу. Тому такі витрати повинні формувати собівартість реалізованих товарів, потрапляючи до витрат періоду лише в момент їх реалізації. Якщо ж товари не реалізовані, ці витрати мають обліковуватися та відображатися в балансі в сумі собівартості товарних запасів.

До ТЗВ включаються заготівельні витрати, вартість вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування запасів до місця їх використання.

Методологію обліку запасів визначено у П(С)БО 9 «Запаси», пункти 9 — 13 якого передбачають включення транспортно-заготівельних витрат до собівартості запасів.

Зазначимо, що у випадках, коли ТЗВ можна пов'язати із придбанням конкретних об'єктів запасів (наприклад, коли автомобіль спеціально спрямовано для одержання у постачальника і транспортування до місця зберігання та/або продажу конкретного об'єкта запасів), вартість цих витрат слід відносити безпосередньо до вартості конкретного об'єкта. Це стосується і випадків, коли йдеться про здійснення транспортно-заготівельних заходів власними силами або оплату сторонній організації.

Лише у разі, коли суму ТЗВ неможливо пов'язати із конкретною одиницею запасів (як і зазначено у наведеному запитанні), облік ТЗВ доцільно організувати так, як це передбачено в п. 9 зазначеного П(С)БО 9.

Згаданий пункт урегульовує порядок обліку сум ТЗВ, що узагальнюються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Йдеться про окремий субрахунок, що відкривається на відповідному рахунку обліку запасів (рахунки класу 2). При побудові системи обліку, залежно від виробничих потреб, підприємство може організувати такий облік ТЗВ як окремо щодо кожного субрахунка обліку запасів (наприклад субрахунки 281/ТЗВ, 282/ТЗВ…), так і окремо щодо кожного рахунка (20/ТЗВ, 28/ТЗВ...). Для підприємств роздрібної торгівлі розрахунок ТЗВ має свої особливості, адже товар обліковується за продажними цінами.

Незалежно від наявності чи відсутності такої деталізації методологія обліку сум ТЗВ, що обліковуються на окремому субрахунку, є однаковою.

Зазначений пункт П(С)БО 9 містить схему обліку ТЗВ та відповідні формули їх розрахунку.

Облік ТЗВ здійснюється у такі етапи:

1. Накопичення сум ТЗВ за місяць на окремому субрахунку рахунка обліку запасів.

2. Визначення (розподіл) суми ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули, і суми, що припадає на запаси, які залишилися на кінець місяця, — з урахуванням залишку ТЗВ на початок місяця.

3. Списання суми ТЗВ, що припадає на запаси, що вибули, на ті самі рахунки обліку, на які були списані відповідні запаси (за середнім відсотком ТЗВ).

4. Виведення залишку ТЗВ на кінець звітного місяця.

Щодо податкового обліку, то згідно з п. 138.6 ПКУ собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання, з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Згідно ж із п. 138.4 ПКУ, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З погляду технології обліку зазначимо: оскільки суми ТЗВ, понесених протягом місяця до його завершення, як правило, є невідомими, списання ТЗВ доцільно здійснювати після закінчення звітного місяця — на підставі аналізу кореспонденції рахунків, за напрямами списання запасів (переданих у виробництво, проданих, використаних у капітальному будівництві, ремонті, на адміністративні або збутові потреби тощо).

Приклад На підприємстві гуртової торгівлі сума залишку товарів (субрахунок 281) на початок місяця становила 13650 грн, у т. ч. ТЗВ — 650 грн. За місяць надійшло товарів на 9000 грн. Сума ТЗВ, понесених за місяць (вартість ПММ, заробітна плата персоналу, амортизація транспорту тощо), становила 400 грн. Протягом місяця продано товарів на 17000 грн та передано у виробництво на 1000 грн (див. таблицю 1 і таблицю 2).

Таблиця 1

Схема розрахунку ТЗВ, грн

Таблиця 2

Бухгалтерський і податковий облік операцій, пов'язаних із ТЗВ

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор