Закон №3609: інші податки

Законом №3609 внесено суттєві зміни до обкладення більшістю податків та зборів. З його введенням зазнають змін не тільки ПДВ, податок на прибуток і ПДФО, а й інші податки. Далі ознайомимося з деякими з цих змін докладніше.

Більшість змін, внесені Законом №3609, набирають чинності з наступного дня після його опублікування¹. Проте щодо окремих положень (про що далі буде зазначено) встановлено свій порядок введення в дію.

¹ Опубліковано в газеті «Голос України» від 05.08.2011 р. №144. Набирає чинності з наступного дня після опублікування, тобто з 06.08.2011 р. З документом можна ознайомитися в «ДК» №33/2011.

Акцизний податок

Векселедавець. Визначення векселедавця Законом №3609 значно розширено: векселедавець — це суб'єкт господарювання — виробник, який одержує:

— з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених ст. 225 ПКУ, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених п. 229.1 Кодексу;

— з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти для їх використання як сировини для виробництва продукції, визначеної пунктами 229.2 — 229.5 ПКУ.

Нагадаємо, що такі платники до одержання зазначених видів продукції оформляють податкові векселі.

Реєстрація. Змінено порядок реєстрації платників акцизного податку, які не здійснюють ліцензованої діяльності. Якщо раніше вони підлягали обов'язковій реєстрації в органі ДПС за місцем своєї держреєстрації у місячний строк з початку своєї діяльності, то з набранням чинності Законом №3609 юрособи — за своїм місцезнаходженням, а фізособи-підприємці — за місцем проживання повинні зареєструватися не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, у якому розпочато господарську діяльність, тобто не пізніше 20 числа наступного місяця.

Експорт. Відповідно до пп. 213.2.1 ПКУ не підлягає оподаткуванню експорт підакцизних товарів, якщо таке вивезення засвідчене належно оформленою вантажно-митною декларацією (далі — ВМД). Це стосуватиметься і тих випадків, коли підакцизний товар відвантажено в одному звітному періоді, а ВМД оформлено у наступному звітному періоді тільки за умови, що на дату подання декларації з акцизу за звітний місяць вже оформлено таку ВМД.

Ставки акцизного податку на нафтопродукти, встановлені пп. 215.3.4 ПКУ, також зазнали значних змін (у таблиці наведено ті з них, що змінилися протягом 2011 року).

Таблиця

Зміна ставок акцизного податку протягом 2011 року

Доповнено позицію «скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном)», яка оподатковується за ставкою 40 євро/1000 кг, кодами 2711 14 00 00 і 2711 19 00 00.

Зверніть увагу: для бензинів (крім уайт-спіриту) та газойлів ставки податку змінювалися протягом поточного року неодноразово. Зниження ставок за цими позиціями було закріплено Законом від 07.04.2011 р. №3221-VI — він доповнив п. 2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» новим абзацом, яким і було встановлено знижені ставки. Зниження ставок діяло з 20 квітня до 31 липня. Коментований Закон №3609 залишив знижені ставки до 31 серпня. Але у зв'язку з тим, що цей Закон набрав чинності лише з 6 серпня, у період з 01.08.2011 р. до 05.08.2011 р. ставки податку за зазначеними позиціями мають застосовуватись у розмірі, встановленому не «Перехідними положеннями» ПКУ, а його пп. 215.3.4.

Акцизні марки. Законом №3609 доповнено п. 226.8 ПКУ. Відповідно до внесених змін виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік використання марок акцизного податку у кількісному виразі — за видами марок (ТI — «тютюн імпортний», ТВ — «тютюн вітчизняний»).

Сировина для хімічної промисловості. З 1 січня 2012 року змінюються правила щодо оподаткування нафтопродуктів (коди УКТ ЗЕД 2710 11 11 00, 2710 11 15 00, 2710 11 21 00, 2710 19 11 00, 2710 19 15 00, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00), що використовуються як сировина для хімічної промисловості. У зв'язку з цим статтю 229 ПКУ доповнено пунктами 229.4 і 229.5 щодо особливостей оподаткування відповідно вітчизняних та імпортних нафтопродуктів.

Нафтопродукти, вироблені в Україні, можуть реалізовуватись як сировина для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку, а ввозяться такі нафтопродукти в Україну без сплати акцизного податку. При цьому контроль за цільовим використанням здійснюють органи ДПС. До отримання нафтопродуктів для використання у зазначених цілях виробниками видається податковий вексель на різницю між ставкою, встановленою п. 215.3 ПКУ, та нульовою ставкою, помноженою на обсяг отримуваних нафтопродуктів. При ввезенні нафтопродуктів податковий вексель оформлюється у трьох примірниках (один — для органу ДПС, другий — для органу Держмитслужби за місцем митного оформлення, третій залишається платникові) на суму акцизу, що сплачується при ввезенні товарів. Строк, на який видається податковий вексель, в обох випадках не може перевищувати 90 календарних днів. Векселедержателем є орган ДПС за місцем реєстрації векселедавця. Такий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості. У цьому разі діють усі загальні вимоги, встановлені для податкових векселів статтею 229 ПКУ¹.

¹ Нині діє Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1257.
Перелік підприємств, що отримують нафтопродукти для використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості, затверджується Кабміном.

У разі нецільового використання нафтопродуктів, отриманих як сировина для виробництва у хімічній промисловості, з суб'єктів господарювання справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3 Кодексу, збільшеної в 1,5 разу. Як бачимо, фінансові санкції за нецільове використання нафтопродуктів аналогічні тим, що передбачені статтею 229 ПКУ для інших підакцизних товарів.

Плата за землю

Відповідно до Закону №3609 земельні ділянки залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди, оподатковуються на загальних підставах. До переліку земель залізниці, з яких сплачується лише 25% від встановленої ставки податку (відповідно до п. 276.4 ПКУ), додаються землі аеродромів. Для них ставка податку встановлюється у розмірі 0,02% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Якщо бюджетна установа, яка користується пільгою з цього податку, надає будівлі, споруди (їх частини) в оренду дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, з 1 січня 2012 року пільга за бюджетною установою зберігатиметься — відповідно до оновленого п. 284.3 ПКУ.

Важливою новиною для платників є перенесення граничного строку подання податкової декларації — її слід буде подавати не пізніше 20 лютого поточного року. Це саме стосується і платників фіксованого сільгоспподатку — вони подаватимуть податкову декларацію в аналогічні строки. А для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів, з 1 січня 2012 року річна сума орендного платежу не може перевищувати чотирикратний розмір земельного податку.

Збір за першу реєстрацію ТЗ

До обкладення цим збором включено інші колісні ТЗ, база оподаткування визначається за об'ємом циліндрів двигуна. Ставку збору для них установлено у розмірі 5 грн за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.

Екологічний податок

Законом №3609 оновлено поняття податкових агентів (ст. 241 ПКУ). До них віднесено суб'єктів господарювання, які:

— здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

— здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Як бачимо, коло податкових агентів значно розширено за рахунок імпортерів та «давальників». Ввівши до кола платників імпортерів палива, Закон №3609 залишається дещо поблажливим до них і не зобов'язує їх подавати податкову декларацію з екоподатку (порядок її подання та сплати податку визначено ст. 250 ПКУ). Усі інші податкові агенти подаватимуть податкову звітність за реалізоване ними паливо не за місцезнаходженням пункту продажу, а за місцем їх перебування на податковому обліку в органах ДПС. Об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

— обсягів палива, вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України, засвідчених належно оформленою ВМД;

— мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.

Ставки екоподатку за викиди в атмосферу забруднень пересувними джерелами, встановлені п. 244.1 ПКУ, застосовуються у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва. А от ставки, встановлені новим п. 244.2, діятимуть у разі ввезення палива на митну територію України.

Усі зміни стосовно екоподатку набирають чинності з 1 жовтня 2011 року.

Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

Базу оподаткування цього обов'язкового платежу, який відповідно до розділу Х ПКУ сплачують ті СГД, що видобувають вуглеводневу сировину¹, розширено за рахунок додаткових обсягів нафти, природного газу та газового конденсату, видобутих унаслідок виконання інвестиційних програм.

¹ За наявності спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Ці програми повинні передбачати нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах) з погіршеними гірничо-геологічними умовами або виснажених у процесі розробки в попередніх періодах тощо. Усі вимоги щодо такого оподаткування містяться у новому п. 258.4 ПКУ.

Місцеві податки і збори

Збір за паркування. Законом №3609 також змінено порядок сплати цього місцевого збору. Якщо раніше він сплачувався до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування місця паркування транспортних засобів, то за новим порядком сума збору, обчислена у податковій декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Плата за торгові патенти. Її розмір для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів залишився у встановлених раніше межах. Для інших населених пунктів передбачено межу — від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Туристичний збір. Внесено уточнення до п. «д» пп. 268.2.2 ПКУ, і відтепер платниками збору не можуть бути особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ. Крім того, з кола платників вилучено дітей віком до 18 років та дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади. Як і для збору за паркування, для туристичного збору Законом №3609 установлено квартальні строки платежів.

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»