Ні для кого не є таємницею, що норми ПКУ як базового нормативного документа податкового законодавства потребують уточнень, а подекуди і повної заміни алгоритмів оподаткування. I ось, нарешті, маємо Закон від 7 липня 2011 року №3609-VI1.
Документ дуже об'ємний, змін надзвичайно багато, тому зупинимося на основних. Закон чинний з 06.08.2011 р. Але є низка змін, які набувають чинності по-різному: деякі — з 1 серпня поточного року, деякі — «заднім числом», тобто з 1 квітня. Є ряд змін, які стосуються екоподатку2, вони набувають чинності з 1 жовтня. Не примусять себе чекати і нові норми ПКУ, які набувають чинності з 1 січня 2012 року.
Загальні зміни
Коментованим Законом внесено зміни до деяких понять та визначень, наведених у ст. 14 ПКУ, внесено технічні правки та виправлено деякі стилістичні огріхи. Крім того, дещо розширено також права органів ДПС під час проведення перевірок (пп. 20.1.2 ПКУ), змінено деякі норми ПКУ щодо адміністрування податків.
1 З документом можна ознайомитися в «ДК» №33/2011.
2 Див. також статтю Н. Куцміди в «ДК» №33/2011.
До податкових періодів, визначених п. 34.1 ПКУ, додано календарне півріччя. Приємною новиною для тих, хто подає звітність електронкою, є те, що й листуватися вони можуть з податківцями «засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису» (див. п. 42.4 ПКУ). Виглядає так, що можна буде у такий спосіб відправляти до податкового органу розшифрування, пояснення, довідки у довільній формі, які є складовою податкової звітності (наприклад, розшифрування деяких рядків у додатках до декларації з прибутку).
Через особливий теперішній статус податкових консультацій питання їх отримання в 2011 році стояло дуже гостро. Тепер контролюючі органи надаватимуть узагальнюючі податкові консультації, що будуть затверджуватись наказами (п. 52.6 ПКУ).
Відповідно до п. 52.3 ПКУ за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі. На підставі оновленого п. 52.3 ПКУ платник може за своїм вибором одержувати податкові консультації не тільки в усній або письмовій формі, а й з 01.01.2012 р. засобами електронного зв'язку. Завдяки коментованому Закону №3609 на вимогу платника податків, який отримав консультацію в електронній формі, орган державної податкової служби «надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків» (див. абз. 2 п. 42.4 ПКУ).
Податок на прибуток
Нарешті вирішено ситуацію з перехідними авансами та собівартістю реалізованих після 01.04.2011 р. товарів, робіт, послуг. Так, п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ доповнено новою нормою: у разі відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) з квітня 2011 р. у рахунок авансів, отриманих раніше, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та здійснені після 01.04.2011 р., за умови що вони не були включені до складу валових витрат, визнаються витратами на дату відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг). Тепер коригуватимуться витрати/доходи і в разі повернення авансів, виданих/отриманих до дати початку введення в дію розділу III ПКУ.
На сторінках «ДК» ми вже неодноразово звертали увагу на нелогічність некоректно виписаної норми пп. 153.1.2 ПКУ. Так, ця норма вимагала визнання витрат за неоплаченими товарами за курсом на дату реалізації такого товару. Отже, до моменту реалізації СГД навіть не міг визначити свої витрати та спланувати майбутню діяльність і основні показники фінансово-господарської діяльності. Завдяки внесеним змінам пп. 153.1.2 ПКУ став досить логічним: собівартість неоплаченого товару, робіт, послуг в іноземній валюті визначається за курсом на дату придбання (докладніше див. статтю Г. Беднарчук в «ДК» №33/2011).
Досить значущою є зміна, яка уточнює склад витрат, що включаються до собівартості. Так, п. 138.8 доповнено підпунктом 138.8.5, що визначає перелік загальновиробничих витрат, що, своєю чергою, включаються до складу собівартості. Так, на собівартість такі витрати відносяться відповідно до П(С)БО, а докладний їх перелік розписано в пп. 138.8.5 ПКУ.
ПДВ
Досить проблемною весь цей час була норма п. 201.10 ПКУ, що зобов'язувала реєструвати ПН днем виписування. Внесеними змінами на процес реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних відводиться до 20 к. д., наступних за датою їх виписки. Продавці підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, зобов'язані у ПН вказувати код товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Зазнав змін і п. 198.5 ПКУ, що прописував порядок оподаткування умовного продажу товарів, послуг, ОЗ, за якими було відображено ПК з ПДВ, у випадку, коли їх функціональне призначення змінилося, і вони стали використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування. Тепер база обкладення ПДВ визначається за правилами п. 189.1 ПКУ. Досить позитивним фактом є те, що з оновленого п. 198.5 вилучено обов'язок базувати умовний продаж ОЗ на ціні «не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)». Базою для обкладення ПДВ для ОЗ буде балансова вартість на дату операції. А ось для товарів (послуг) залишається обмеження — не нижче ціни придбання.
Зверніть увагу: умовний продаж ОЗ унаслідок їх самостійної ліквідації платником податку раніше повинен був здійснюватися «за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки». Зараз же діятиме прив'язка до звичайних цін, але не нижчих за балансову вартість на момент ліквідації (докладніше див. статтю О. Водоп'янової в «ДК» №33/2011).
Закон №3609 вносить ясність у момент визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до ПК: «для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України — дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду».
Ні для кого не є таємницею, що із введенням в дію ПКУ з 01.01.2011 р. отримати свідоцтво платника ПДВ новоствореним підприємствам майже неможливо. Зверніть увагу, коментований Закон №3609 вносить до цього правила певне послаблення: «Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку». Така норма є реально позитивною та дасть змогу багатьом підприємствам, створеним із статутним капіталом «вище мінімального мінімуму», спокійно отримати свідоцтво платника ПДВ.
ПДФО та інше
Не дуже приємною є зміна щодо обов'язку сплати ПДФО з доходу, нарахованого, але не виплаченого, протягом наступних 30 днів після кінця звітного періоду (п. 168.1 ПКУ).
Підприємства, що працюють із фізособами-підприємцями, можуть зітхнути з полегшенням. Ускладнювала співпрацю з такими контрагентами необхідність отримання виписки або витягу з ЄДР про держреєстрацію. Тепер же оновлений п. 177.8 ПКУ дозволяє не утримувати ПДФО за наявності копії документа, що підтверджує держреєстрацію такої фізособи. Звичайно, така зміна дозволить зекономити час на біганину до статуправління та кошти на отримання платних довідок.
Штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи), пеня, адміністративні стягнення у вигляді штрафу за неправильне визначення у податковій декларації з ПДФО загальної суми доходів, що були нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, загальної суми ПДФО, утриманої з цих доходів, обсягів перерахованого податку до бюджету, а також за несвоєчасне подання такої податкової декларації не застосовуються (п. 3 розділу II Закону №3609) (докладніше див. статтю Б. Андрущак в «ДК» №33/2011).
Безсумнівно, приємною новиною є той факт, що запровадження обрахунку податкових різниць перенесено ще на один рік — на 01.01.2013 року (див. абз. 2 п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
До речі, оновлена редакція п. 123.1 ПКУ не передбачає застосування органом ДПС штрафу у розмірі 75%. Крім того, як ми пам'ятаємо, раніше ставки штрафних санкцій базувалися на сумі «нарахованого податкового зобов'язання». Цей пункт ставку 50% зобов'язує застосовувати до суми нарахованого податкового зобов'язання, а ставку 25% — до суми визначеного податкового зобов'язання, але ким саме визначеного (податківцями чи платником податку) — незрозуміло! Що мали на увазі законодавці, вносячи в цю норму зміни? Запитання залишається без відповіді.
Дуже важливим є таке доповнення пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX: «Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу)».
Фактично виходить, що, незважаючи на дату виявлення правопорушення (дату складання акта), розмір штрафних санкцій визначатиметься вже датою винесення/прийняття податкового повідомлення-рішення. З огляду на те, що рівень штрафних санкцій має тенденцію до збільшення, матимемо ситуацію, коли за порушення, вчинене в минулих звітних періодах, податківці штрафуватимуть уже за новими ставками. Нагадаємо: підпункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ запроваджує на перехідний період ознайомлення з ПКУ штраф 1 грн: «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня до 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення». Але, здається, сенсу в такій нормі жодного: за будь-яке правопорушення, що мало місце за період 01.01.2011 р. — 30.06.2011 р., проте за виявлене та зафіксоване в акті перевірки після 01.07.2011 р., штрафуватимуть не однією гривнею, а за загальними правилами. По суті, зміни повністю нівелювали спробу законотворця дати бухгалтерам та підприємствам адаптаційний період для вивчення норм Кодексу: спочатку було визначено перехідний період, зараз же за правопорушення цього періоду пропонують штрафувати за загальним правилом.
Звичайно, це тільки загальний огляд змін, глибший аналіз нововведень читайте у наших наступних матеріалах.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»