Закон від 07.07.2011 р. №36091 вносить зміни, зокрема, і до розділу V ПКУ.
Змін чимало, серед яких є позитивні, а є просто технічні. У цій статті ми зазначимо основні моменти, які стосуються змін в обкладенні ПДВ. У наступних номерах нашого тижневика внесені зміни, що стосуються ПДВ, будуть проаналізовані докладніше.
Добровільна реєстрація особи
Нагадаємо, що відповідно до п. 182.1 ПКУ особа може добровільно зареєструватися платником ПДВ, якщо вона зареєстрована суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців і за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання. Внесеними змінами передбачено додаткові умови щодо можливості добровільної реєстрації платником ПДВ. Особа може добровільно зареєструватися платником ПДВ незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ, якщо статутний капітал або балансова вартість її активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн. Залишається питання, на яку дату визначати відповідність критеріям?
Установчі документи юрособи поряд з іншими відомостями містять інформацію про розмір статутного капіталу (далі — СК). Завдяки змінам новостворена особа зі статутним капіталом понад 300 тис. грн автоматично має право здійснити реєстрацію платником ПДВ. Згідно з ГКУ та Законом про господарські товариства особи мають право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір СК. Відповідно до ст. 16 Закону про господарські товариства збільшення СК може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Усі зміни розміру статутного капіталу підлягають держреєстрації. Під час добровільної реєстрації платником ПДВ податківці дізнаватимуться про розмір СК з відомостей від держреєстратора2.
Згідно із Законом про бухгалтерський облік активи підприємства — це контрольовані підприємством ресурси, використання яких приведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Складовими активів є: ОЗ, НМА та запаси. Зверніть увагу, що до балансової вартості ОЗ входять у тому числі й невиробничі та/або ті, які перебувають на консервації. Балансова вартість ОЗ3, інших необоротних активів та НМА — це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації (пп. 14.1.9 ПКУ).
1 З документом можна ознайомитися в «ДК» №33/2011.
Зміни, які стосуються ПДВ, набирають чинності з 06.08.2011 р. (закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Опубліковано: «Голос України» від 05.08.2011 р. №144). Пункт 197.9 ПКУ діє з 01.08.2011 р.— з першого числа звітного (податкового) місяця, у якому Закон набирає чинності (див. п. 2 розділу II Закону №3609).
2 Будь-яка особа, яка прийняла рішення про реєстрацію платником ПДВ, подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Порядку №978), у рядку 7 якої зазначається інформація про розмір СК юридичної особи. Рядок 14 реєстраційної заяви містить інформацію про розмір внесків у розрізі кожного засновника.
3 Відомості про балансову вартість ОЗ зазначаються у рядку 15.6 реєстраційної заяви платника ПДВ.
Вартість запасів складається із собівартості запасів за п. 9 П(С)БО 7 «Запаси» та обліковується на рахунках класу 2 рахунків бухгалтерського обліку. Загалом балансову вартість активів варто аналізувати з балансу. Поняття балансової вартості активів дуже специфічне, і тому краще чекати роз'яснень з цього питання з боку контролюючих органів.
Зміна системи оподаткування
Відповідно до змін, внесених до п. 183.4 ПКУ, якщо платник ЄП (фізособа або юрособа за ставкою 10%) переходить на загальну систему оподаткування, він зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо відповідає вимогам п. 181.1 ПКУ, тобто протягом останніх 12 к. м. обсяг постачання оподатковуваних операцій становить понад 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Зверніть увагу: змінами вилучено норму, за якою обсяг оподатковуваних операцій така особа починає визначати з періоду переходу на загальну систему оподаткування (це був п. 18 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Отже, тепер для визначення обов'язкової реєстрації платником ПДВ колишньому платнику ЄП треба проаналізувати обсяг операцій за попередні 12 к. м.
Нагадаємо, платник ЄП за ставкою 6% визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ за першою подією. Цілком логічно, що якщо платник ЄП отримав передоплату в періоді перебування на спрощеній системі, відповідно відобразив ПЗ з ПДВ, а друга подія — відвантаження товарів (надання послуг), яке здійснюється на загальній системі оподаткування, то такі відвантаження не обкладаються ПДВ вдруге (див. зміни, внесені п. 21 до підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Порядок реєстрації платником ПДВ
Оновлений п. 183.5 ПКУ залишає право особи, що реєструється добровільно або здійснює зміну системи оподаткування, зазначати в заяві бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ. Але бажана дата реєстрації повинна відповідати тільки даті початку податкового періоду (календарного місяця), тобто з 1 числа місяця (раніше можна було зазначити дату початку проведення операції).
Порівняно з тим, що було, внесені до п. 183.10 ПКУ зміни є позитивними. Якщо раніше особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, автоматично вважалася платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому досягнуто перевищення у 300 тис. грн без ПДВ без права на ПК та БВ (незважаючи на те, що Свідоцтво про реєстрацію видавалось протягом 10 р. д. від дати надходження заяви про реєстрацію, і це не завжди було перше число місяця). Тепер оновленим п. 183.10 ПКУ вилучено умову щодо першого числа місяця та передбачено лише відповідальність за ненарахування або несплату податку у разі невчасної реєстрації платником ПДВ. Нагадаємо, при обов'язковій реєстрації заява подається не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем перевищення оподатковуваних операцій у 300 тис. грн без ПДВ (див. п. 183.2 ПКУ).
Анулювання та умовний продаж
Згідно з п. 184.7 ПКУ, якщо в останньому податковому періоді анулювання реєстрації платником ПДВ на обліку в нього залишаються товари та/або необоротні активи, за якими був визнаний ПК з ПДВ, то платник має здійснити умовний продаж — нарахувати ПЗ з ПДВ за такими залишками. Якщо раніше, до внесення змін, платник мав здійснити такий умовний продаж не пізніше дати подання заяви про анулювання, то після змін це треба зробити не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку. Приміром, заяву про анулювання (за формою №3-ПДВ додаток 5 Порядку №978) подано наприкінці місяця, а датою анулювання буде місяць наступний, умовний продаж здійснюється у наступному місяці — за датою анулювання. Пам'ятайте: «Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації» (див. п. 184.10 ПКУ).
Основні засоби
Слід зазначити, що завдяки змінам, внесеним до статей 188 та 189 та п. 198.5 ПКУ, впорядковано операції, що стосуються «специфічного» використання ОЗ та товарів/послуг.
База оподаткування ОЗ (виробничих або невиробничих), інших товарів/послуг визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін1 у таких операціях (див. змінений абз. 5 п. 188.1 ПКУ):
1) безоплатного постачання, у межах дарування;
1 Норми п. 1.20 Закону про прибуток, що визначають ЗЦ, застосовуються до 01.01.2013 р.
2) з частковою оплатою, у межах обміну;
3) у рахунок оплати праці фізособам, які перебувають у трудових відносинах із платником ПДВ;
4) пов'язаній з постачальником особі;
5) суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку;
6) іншим особам, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Тобто якщо звичайна ціна, наприклад, підтверджена експертною оцінкою, буде меншою за балансову вартість, то жодних донарахувань ПЗ з ПДВ до балансової вартості проводити не треба.
Балансова вартість основних засобів на дату здійснення операції буде базою для обкладання ПДВ під час (див. п. 189.1 ПКУ):
1) використання виробничих ОЗ в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;
Визначення БВ основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів
Балансова вартість основних засобів, інших необоротних активів — сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.
Підпункт 14.1.9 ПКУ
2) використання виробничих або невиробничих ОЗ не в господарській діяльності;
3) переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих.
База оподаткування визначається за звичайними цінами, але не нижчими від балансової вартості на момент ліквідації, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ (див. змінений п. 189.9 ПКУ, у підпункті зазначено випадки, коли норми цього підпункту не застосовуються).
У разі постачання товарів (послуг) у межах балансу платника ПДВ для невиробничого використання, використання товарів/послуг в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, та використання не у господарській діяльності база оподаткування визначається не нижче ціни придбання (див. оновлений п. 189.1 ПКУ).
Податкові накладні
До податкового кредиту платника ПДВ не відносяться суми податку, що не підтверджені ПН або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ. Що означає «оформлена з порушенням ПН»? Змінами, внесеними до п. 198.6 ПКУ, уточнюється: якщо в документі не зазначено або неправильно зазначено реквізити, які вважаються обов'язковими. Питання, пов'язані з видачею, заповненням податкових накладних, урегульовано ст. 201 ПКУ та Порядком №9691.
1 Наказ ДПА України від 21.12.2010 р. №969 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення».
Зміни торкнулися продавців підакцизних та ввезених на митну територію України товарів. Тепер, а точніше з 6 серпня 2011 р. (з дати набрання чинності змінами), вони повинні зазначати у ПН код товару згідно з УКТ ЗЕД, новий обов'язковий реквізит додано до переліку реквізитів у п. 201.1 ПКУ. Фактично ця зміна має потягнути за собою і наступну зміну форми ПН, бо десь же цей код треба зазначати. А поки що платники ПДВ, які підпадають під змінену норму, на нашу думку, можуть заповнювати код поряд із номенклатурою. А вже з 1 січня 2012 р., незалежно від суми ПДВ у податковій накладній, такий документ підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Для всіх решта платників ПДВ з 1 січня 2012 р. ПН підлягає реєстрації, якщо сума податку в одній накладній понад 10 тис. грн. Нагадаємо, що з 1 липня 2011 р. реєстрації підлягає податкова накладна із сумою ПДВ понад 100 тис. грн (це вимога оновленого абзацу шостого п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Оновленим п. 201.10 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН та розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі здійснюється не пізніше 20 к. д., наступних за датою виписки ПН. Але пам'ятаєте, відсутність факту реєстрації в єдиній базі не дає права покупцю на включення суми податку до ПК.
На нашу думку, якщо, приміром, ПН виписано 29.08, а зареєстровано в Єдиному реєстрі 03.09, у покупця право на ПК буде у вересні за датою реєстрації в Єдиному реєстрі. Факт реєстрації підтверджується квитанцією, у якій фіксується дата подання податкової накладної до ДПАУ (див. абз. 4 п. 201.10 ПКУ). Питання досить неврегульоване, тому залишається чекати роз’яснень від контролюючих органів.
Платники мобільно-пенсійного збору
Позитивні зміни торкнулися посередників мобільних послуг. Платниками «мобільного збору» є особи, які користуються послугами мобільного зв'язку. Згідно з п. 15-12 Порядку №17401 «збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно».
1 Постанова КМУ від 03.11.98 р. №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».
Мобільно-пенсійний збір нараховується оператором, а отже, дилери і посередники такої операції суму «мобільного збору» змінювати не можуть. Тому продавці (дилери) карток поповнення рахунків мобільних телефонів, які не є операторами стільникового зв'язку, базу обкладення ПДВ визначають з продажної (договірної) вартості таких карток без урахування «мобільного збору» (див. п. 188.1 ПКУ).
Iнші зміни
Решту змін наводимо інформативно:
1) викладено у новій редакції ст. 207, що визначає порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності;
2) зміни торкнулись і спецрежимників у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Уточнюється, що до діяльності у сфері сільського господарства належить надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг) (див. пп. «в» пп. 209.15.2 ПКУ);
3) до операцій, що не є об'єктом оподаткування, належить передання (повернення) майна у концесію (див. пп. 196.1.2 ПКУ). Зверніть увагу, ця норма не стосується комерційної концесії (франчайзингу);
4) внесеними змінами повертається нещодавно вилучений з 01.07.2011 р. Законом України №3387-VI п. 197.9 ПКУ: «Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами». Як було зазначено на початку, ця норма набирає чинності з 1 серпня поточного року;
5) змінено один із критеріїв вимог до платників ПДВ щодо автоматичного БВ. Питома вага операцій за ставкою 0% за останні 12 звітних періодів (для платників з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) сукупно становить не менше 40% загального обсягу поставок (пп. 200.19.3 ПКУ);
6) внесено зміни до тимчасово звільнених від оподаткування операцій, передбачених підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ. Змінами вилучено норму, за якою операції з імпорту зернових культур товарних позицій 1001 — 1008, технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 таких товарів звільняються від обкладення ПДВ (див. п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Норми не застосовуються до першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників. Товарна позиція 1006 та товарна підкатегорія 1008 10 00 00 зернових культур оподатковуються ПДВ у загальному порядку;
7) новий п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово звільняє від оподаткування у т. ч. операції з імпорту: «відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)».
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»