Лист ДПАУ від 18.03.2011 р. №5419/6/29-7015/278
Щодо особливостей ведення касових операцій (витяг)
Суттєво. На думку ДПАУ, строк, протягом якого може бути накладено штраф за порушення норм готівкового обігу, становить 3 роки.
! СГД, що працюють з готівкою
<...>
Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.96 р. №254к/96-ВР (зі змінами і доповненнями) передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 і Закону України від 04.12.90 р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням платниками податків податкового законодавства, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, а також іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
При здійсненні перевірок операцій з готівкою органи державної податкової служби керуються нормами Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320, далі — Положення), яким визначено вимоги щодо ведення таких операцій.
За встановлені під час перевірки порушення норм з регулювання обігу готівки відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі — Указ №436) органи державної податкової служби застосовують до суб'єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу.
Що стосується термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, то вони можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (стаття 250 Господарського кодексу України, далі — Господарський кодекс).
Проте статтею 4 Господарського кодексу зазначено, що фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, у яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарські повноваження щодо суб'єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу.
Таким чином, вважаємо, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу, не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами державної податкової служби до суб'єктів господарювання за порушення вимог Положення №637.
Що стосується оприбуткування готівки, то відповідно до пункту 2.6 Положення вся готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно (6 день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися.
Суми оприбуткованої готівки повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операції (далі — РРО) або використанням розрахункової книжки (далі — РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з п. 1.2 Положення оприбуткування готівки — це здійснення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 7.3 Положення визначено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності у встановленому законодавством України порядку.
Зокрема, Указом №436 установлено, що в разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, що є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне і/або несвоєчасне) в касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі — Закон №265) відповідно до преамбули визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 9 Закону №265 визначено вичерпний перелік випадків звільнення суб'єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій і розрахункових книжок під час проведення розрахунків, у тому числі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.
Отже, суб'єкти господарювання, за винятком випадків, установлених статтею 9 Закону №265, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник голови ДПА України I. НОСАЧОВА