Лист ДПАУ від 01.04.2011 р. №9217/7/15-0317
З 1 квітня 2011 року, з набранням чинності розділом III ПКУ, для певної категорії платників діють «податкові канікули» щодо сплати податку на прибуток. Так, відповідно до п. 154.6 ПКУ за виконання певних умов для деяких платників1 податку на прибуток тимчасово, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, застосовується ставка податку 0 відсотків.
1 У п. 154.6 ПКУ також міститься перелік видів діяльності, на які не поширюється дія цієї пільги.
Платники, що відповідно до п. 154.6 ПКУ мають «податкові канікули», повинні вести спрощений бухгалтерський облік, розраховувати податкові різниці (вимога п. 44.2 ПКУ) та подавати фінзвітність згідно із П(С)БО 25, а зекономлені внаслідок застосування цієї норми кошти у повній сумі спрямовувати, зокрема, на переоснащення матеріально-технічної бази та/або поповнення власних обігових коштів. При здійсненні за рахунок цих коштів фактичних витрат платник має визнати дохід одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат. Якщо кошти були витрачені не за призначенням або не використані платником протягом річного звітного періоду, їх залишок або сума коштів, використана не за цільовим призначенням, зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року. З цього приводу зауважимо лише, що поповнення обігових коштів є універсальним призначенням, яке дозволяє правомірно використовувати «зекономлені» кошти у господарській діяльності платника. Наразі положеннями чинного законодавства не врегульовано порядок переходу на пільговий режим оподаткування, а також не висунуто додаткових вимог (обмежень) щодо цільового використання зазначених коштів у такого пільговика. I наразі не дуже зрозуміло, чи повинні такi пільговики інформувати органи ДПС про використання пільги, а якщо повинні, то у який спосіб. Тож тримайте руку на пульсі, щоб уникнути зайвих клопотів.
У коментованому листі податківці погоджуються з тим, що придбання обладнання, яке використовуватиметься для ведення господарської діяльності, можна розглядати як цільове використання, і рекомендують застосовувати для розрахунку його амортизації абз. 3 п. 152.11 ПКУ.
Нагадаємо також, що обладнання, яке використовуватиметься для переоснащення матеріально-технічної бази, придбавається на підставі наказу (розпорядження) керівника, у якому і має бути обґрунтовано таке придбання. Можна також порекомендувати платникам, що застосовують нульову ставку, після подання декларації1 за підсумками звітного періоду видавати наказ (розпорядження) керівника, у якому розподіляти зазначену в декларації суму несплаченого боргу за певними напрямами.
1 Хоча п. 49.2 ПКУ для таких платників передбачено спрощену податкову звітність, ДПАУ своїм листом від 06.05.2011 р. №12807/7/15-0317 рекомендує до затвердження спрощеної декларації Кабміном цим платникам подавати декларацію за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. №114 — див. «ДК» №21/2011.
Сподіваємося, що це допоможе бухгалтерам відстоювати правомірність використання коштів під час документальних перевірок.
У листі йдеться про придбання обладнання на умовах відстрочення. Яку суму вважати такою, що використана за цільовим призначенням — ту, що фактично сплатили постачальнику, чи всю вартість обладнання? Цьому питанню в листі увагу не приділено. На нашу думку, використаною за цільовим призначенням можна вважати лише ту суму, яка була сплачена постачальнику, але в межах задекларованого у декларації податку з прибутку за ставкою 0%. Але тут виникає таке запитання: чи вважатимуться перевитратою використані у III кварталі за цільовим призначенням кошти, якщо, наприклад, у II кварталі був прибуток, а у III кварталі — збиток? На це запитання коментований лист також не дає відповіді.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»