Головне підприємство має дев'ять філій, яким присвоєно коди, делеговано право виписувати ПН та вести частини реєстру ПН. Чи стосується обмеження з пп. «б» п. 201.11 ПКУ у разі віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (щодо суми отриманих товарів/послуг, яка не може перевищувати 200 грн на день без ПДВ) підприємства загалом чи кожної філії зокрема?
Справді, головне підприємство може делегувати своїм філіям право виписування ПН і реєстрації їх у відповідному реєстрі1. Але право користування податковим кредитом має лише головне підприємство, оскільки лише воно реєструється як платник податку. Фактично це право реалізується під час складання декларації з ПДВ і визначення податку до сплати. Декларацію складає і подає до ДПI лише головне підприємство, і передати це право філіям разом із обов'язком подавати часткові декларації з ПДВ воно не може.
1 Пункт 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. №969.
Отже, хоча ДПАУ і не надала роз'яснень з цього приводу, на думку автора, норму, затверджену пп. «б» п. 201.11 ПКУ, слід розуміти так: з метою нарахування податкового кредиту платника податку (тобто суб'єкта підприємницької діяльності в особі головного підприємства) загальна сума (тобто сума по підприємству загалом) товарів/послуг, отриманих за касовими чеками, не може перевищувати 200 грн на день, без урахування податку.
При цьому не встановлено обмежень щодо кількості таких касових чеків або постачальників. Обмежено лише суму і період, за який вони оформлені. Також ДПАУ у листі від 12.01.2011 р. №691/7/23-7017/43 зазначила: згідно з п. 3 чинного Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614, «...фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ».
Таким чином, чинні до 01.01.2011 р. вимоги до розрахункових документів, що надавали право на податковий кредит з ПДВ, залишаються чинними і нині. Увага! Наявність індивідуального податкового номера постачальника у касовому чеку є обов'язковою. Щоправда, з вищенаведеної норми НКУ не зрозуміло, як бути, якщо касовий чек лише один, але його оформлено на більшу суму: чи нараховувати податковий кредит з ПДВ у межах 200 грн без урахування податку, а решту не враховувати, чи такий касовий чек взагалі не даватиме права на податковий кредит? Тож чекаємо на роз'яснення від ДПАУ. Наразі в Єдиній базі податкових знань, яка міститься на сайті ДПАУ за адресою http://www.sta.gov.ua/control/uk/taxqabase/catalog, є таке роз'яснення: якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн, то він не має права на підставі цього чеку віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.
Якщо підприємство матиме кілька касових чеків на суми до 200 грн без урахування податку, то вирішувати, які з цих касових чеків враховувати для нарахування податкового кредиту з ПДВ, а які — ні, звісно, самому платнику податку. На невраховані чеки можна порекомендувати взяти податкову накладну у постачальника. Щоправда, з огляду на нюанси виписування ПН (номер ПН і номер у реєстрі), звертатися з проханням про видачу ПН ліпше безпосередньо під час видачі чека. Тим паче, що відповідно до п. 201.1 ПКУ «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну...» (додатково див. «ДК» №15/2011).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»