Оподаткування вихідної допомоги

Лист ДПАУ від 09.03.2011 р. №4628/6/17-0715 (див. у «ДК» №15/2011) має статус податкової консультації. Однак вважаємо, він буде корисним для тих, хто тільки починає вивчати оподаткування виплат працівникам, або для тих, хто ще ніколи не виплачував вихідну допомогу, а тепер зіткнувся із такою необхідністю.

Отже, вихідна допомога — це передбачена трудовим законодавством гарантія, яка надається деяким категоріям працівників у вигляді допомоги, що виплачується їм під час звільнення. Ст. 44 КЗпП передбачено виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівника на підставах, визначених КЗпП, а саме:

1) у розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку, при розірванні трудового договору на таких підставах:

а) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці — п. 6 ст. 36 КЗпП;

б) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату праців ників — п. 1 ст. 40 КЗпП;

в) виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків потребує доступу до державної таємниці — п. 2 ст. 40 КЗпП;

г) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу — п. 6 ст. 40 КЗпП;

2) у розмірі, не меншому від тримісячного середнього місячного заробітку, при розірванні трудового договору унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП).

Надається вихідна допомога на підставі наказу (розпорядження) керівника разом із іншими коштами, які належать до коштів остаточного розрахунку із працівником.

У 2011 році сума вихідної допомоги, як і раніше, включається до місячного оподатковуваного доходу працівника у місяці його звільнення і оподатковується разом із іншими доходами працівника за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, тобто 15 — 17%.

Коментованим листом ДПАУ нагадує, що, хоча до місячного оподатковуваного доходу працівника у місяці звільнення податкова соціальна пільга і застосовується, але застосовується вона тільки до доходу працівника, що є заробітною платою.

Згідно із пп. 3.8 Iнструкції зі статистики зарплати¹: суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору не належать до фонду оплати праці, а отже, не є зарплатою. Тобто до вихідної допомоги податкову соціальну пільгу застосовувати не можна.

¹ Наказ Держкомстату від 13.01.2004 р. №5 «Про затвердження Iнструкції зі статистики заробітної плати».

Також на суму вихідної допомоги не треба нараховувати єдиний соціальний внесок — ані той, що повинні сплачувати працедавці, ані той, що сплачують працівники (п. 4 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170).

Звісно, працедавці, які нараховують і виплачують вихідну допомогу, повинні утримати з її суми ПДФО і під час виплати остаточного розрахунку єдиним платіжним документом усю суму ПДФО, утриману із розрахункових сум, що виплачуються працівнику при звільненні, сплатити до бюджету. Також сума вихідної допомоги повинна бути відображена у податковій звітності працедавця щодо ПДФО, — як у місячній, так і в квартальній¹ — таким чином, працедавець виконує свої обов'язки як податковий агент.

¹ У податковому розрахунку за формою №1ДФ сума вихідної допомоги повинна відображатися з ознакою 127 «Iнші доходи».

Приклад На підприємстві з 01.01.2011 р. видано наказ про встановлення з 01.03.2011 р. скороченого робочого дня. Працівник відділу збуту не погодився працювати в такому режимі (і отримувати меншу зарплату), тому звільнився 31.01.2011 р. у зв'язку зі зміною істотних умов праці. Працівник користується ПСП і має право на вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток.

Розмір вихідної допомоги визначається згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. №100. Розрахунковим періодом для визначення такого розміру будуть два останні календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до встановлених на дату звільнення тарифної ставки або окладу працівника (ч. 3 п. 2 р. II Порядку №100).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин). Припустімо, що зарплата працівника за листопад 2010 р. становила 891,50 грн, за грудень 2010 р. — 950,00 грн. Кількість відпрацьованих днів у листопаді 2010 р. — 22, у грудні 2010 р. — 23. Отже, середньоденна зарплата становить:

(891,50 + 950,00) : (22 + 23) = 40,92 грн.

Сума вихідної допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 розд. IV Порядку №100). Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

(22 + 23) : 2 = 23 (округлюємо за арифметичними правилами);

40,92 х 23 = 941,16 грн — сума вихідної допомоги (див. таблицю).

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік виплати вихідної допомоги

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»