Наказом ДПАУ від 11.02.2011 р. №851 затверджено примірні форми електронних повідомлень щодо інформування платників податків засобами телекомунікаційного зв'язку про результати електронної обробки (звірки) податкових документів. Наказ набрав чинності з 11.02.2011 р.
Додаткова послуга до договору про визнання електронних документів
За умови включення особи до системи подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (через мережу Iнтернет) платник податків за власним бажанням2 здійснює формування та подання податкової звітності до органу ДПС в електронній формі.
Щоб мати можливість подавати звітність таким способом, особа повинна укласти з органом ДПС договір про визнання електронних документів (додаток 1 до Iнструкції про подання електронної податкової звітності3), мати спеціалізоване програмне забезпечення (можна безкоштовно отримати в органі ДПС за місцем реєстрації або на веб-сайті ДПА (www.sta.gov.ua) чи регіональної ДПА) та в акредитованому центрі сертифікації ключів отримати посилені сертифікати відкритих ключів.
1 З документом можна ознайомитися в «ДК» №14/2011.
2 Права вибору не мають платники податків, що належать до великих та середніх підприємств. Вони подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису (п. 49.4 ПКУ).
3 Наказ ДПАУ від 10.04.2008 р. №233.
Коментованим наказом податківцями запроваджено електронний сервіс для платників податків — юридичних осіб (незрозуміло, чому лише для юросіб, адже фізособа — суб'єкт підприємницької діяльності також за власним бажанням має право подавати звітність через мережу Iнтернет), з якими укладено договори про визнання електронних документів. Мета додаткової послуги — інформування платників податків засобами телекомунікаційного зв'язку про результати електронної обробки (звірки):
1) податкової звітності з податків і зборів;
2) даних Єдиного реєстру податкових накладних;
3) реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
На нашу думку, електронні повідомлення не можуть вважатися ані документом про результати перевірки, ані податковим повідомленням-рішенням виходячи з визначення цього поняття, наведеного у пп. 14.1.157 ПКУ. Такі електронні повідомлення є лише додатковою інформацією, за допомогою якої платник податків може оперативно з'ясувати розбіжності у податковій звітності і виправити їх.
Примірні форми електронних повідомлень
Відповідно до п. 49.11 ПКУ, у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації, заповненої з порушенням вимог ПКУ щодо обов'язкових реквізитів, податківці зобов'язані надати платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У разі отримання податкової декларації, надісланої засобами електронного зв'язку, — протягом 5 р. д. з дня її отримання. Отже, повідомлення повинно складатися у письмовій формі, бути підписаним та завіреним печаткою контролюючого органу (див. п. 42.1 ПКУ). Крім того, повідомлення вважається врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручено платникові податків або його законному чи уповноваженому представникові (це підтверджує п. 42.2 ПКУ).
Електронним повідомленням про результати електронної обробки (звірки) орган ДПС лише повідомляє про право платника самостійно виправити допущені помилки, які виявлено під час камеральної перевірки, за порядком, встановленим п. 50.1 ПКУ.
Про результати електронної обробки (звірки) податкової звітності (податкової інформації1) юрособи будуть отримувати електронні повідомлення, затверджені коментованим наказом:
1) з податку на додану вартість — додаток 1;
2) іншої податкової звітності — додаток 2.
Податківці за результатами електронної обробки податкової інформації з ПДВ повідомлятимуть платника про:
— арифметико-логічні помилки при заповненні декларації з ПДВ;
— розбіжності між даними декларації з ПДВ та додатками до неї;
— розбіжності між даними декларації з ПДВ та реєстром виданих та отриманих ПН;
— розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих ПН та даними митних органів;
— розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих ПН та даними з Єдиного реєстру податкових накладних;
— розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів;
— розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих ПН контрагентів;
— за даними з Єдиного реєстру податкових накладних перевіряється ознака фіктивності (відповідно до ст. 55-1 ГКУ) продавця.
Заслуговує на увагу перевірка розбіжностей між даними реєстрів виданих та отриманих ПН контрагентів. Податківці посилаються на п. 201.6 ПКУ, який дає право платнику ПДВ за наявності розбіжностей у реєстрі з даними контрагентів протягом 10 днів після отримання повідомлення уточнити ПЗ без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II ПКУ (пеня та штрафні санкції). Але в коментованому наказі контролюючим органом зазначено, що уточнити ПЗ — означає збільшити суму податку до сплати та/або зменшити суму бюджетного відшкодування чи від'ємного значення суми ПДВ. А якщо продавець помилково двічі заніс до реєстру податкову накладну або помилився у сумі, що цілком можливо, невже зменшити ПЗ нереально? Кодекс такої вимоги не висуває!
Під час електронної обробки іншої податкової звітності (крім ПДВ) платників — юридичних осіб перевірятимуться показники звітності (невідповідність та арифметичні помилки)2.
1 До податкової інформації, зокрема, належать декларація з ПДВ, реєстри отриманих та виданих податкових накладних та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних (наприклад, додатки до декларації з ПДВ).
2 У додатку 2 зазначено, що, крім електронного повідомлення, додається протокол перевірки звіту.
За наявності у звітності платника помилок він має право самостійно виправитися шляхом:
1) подання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу в розмірі 3% від такої суми до подання УР;
2) відображення суми недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження ПЗ, збільшеної на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (відповідно до п. 50.1 ПКУ).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»