Затвердження нової форми податкової накладної на тлі відсутності будь-яких чітких роз'яснень головного податкового органу додало чимало клопоту бухгалтерам та внесло дисгармонію у відносини між, здавалося, давніми бізнес-партнерами. У цьому матеріалі проаналізуємо такий реквізит ПН, як «Дата виписки податкової накладної».
Iсторія питання
21.12.2010 р. ДПАУ затвердила Наказ №969, що набрав чинності з 10.01.2011 р. Проте 2,5 місяця практичної роботи СПД свідчать про те, що дотепер ясності у, здавалося б, такому простому питанні, як оформлення податкової накладної, немає жодної.
Причиною цього насамперед є відсутність будь-яких конкретних роз'яснень з боку законотворців та податківців. Єдиним офіційним роз'ясненням застосування Наказу №969 є лист ДПАУ від 11.01.2011 р. №547/7/16-1117 («ДК» №4/2011). Але і він не з'ясовує це питання.
«ДК» першим серед бухгалтерських видань опублікував бачення експертів стосовно того, як слід заповнювати ПН, на прикладах (див. «ДК» №4/2011, «ДК» №6/2011). Реквізит «Дата виписки податкової накладної» ми радили заповнювати через крапки: ДД.ММ.РР. Проте велика кількість запитань на адресу редакції (і в паперовому листуванні, і на «гарячу лінію») ставить нас перед необхідністю пояснити свою позицію та своє бачення проблеми.
Правильність заповнення ПН
Пункт 201.10 ПКУ регламентує видачу ПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, яка є підставою для нарахування сум податку, що належать до ПК. Порушення порядку заповнення ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до ПК, але водночас не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ до ПЗ звітного періоду.
Норми п. 198.6 ПКУ забороняють відносити до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ПКУ). Якщо на момент перевірки суми ПДВ у складі ПК не підтверджені відповідними документами, платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Але зверніть увагу: якщо він не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписування ПН.
Як бачимо, за неправильно заповненою ПН покупець втрачає суму ПДВ у складі ПК. А продавець все одно повинен включити таку суму до ПЗ. Чи означає це, що правильно оформлена ПН — клопіт виключно покупця?
Згідно з пп. 78.1.9 ПКУ, у разі якщо щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення ПН у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання, податківці мають право провести позапланову виїзну перевірку такого платника ПДВ.
Відповідь податківців у Єдиній базі податкових знань
На сьогодні в Єдиній базі податкових знань міститься така відповідь податківців на запитання, як правильно заповнювати реквізит «Дата виписки податкової накладної» у ПН:
«Для заповнення реквізиту «дата виписки податкової накладної», формою податкової накладної, затвердженою наказом ДПА України від 21.12.2010 р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», передбачено вісім клітинок, які заповнюються у числовому форматі: число, місяць, рік без зазначення будь-яких інших позначень (крапок, дробів)».
Тобто дата складається з 8 комірок, між якими немає жодного знака. Це позиція податківців. Звертаємо увагу, що у «Бест-Звіті» (програмному забезпеченні, що використовується для складання звітності) цей реквізит заповнюється так: ДД.ММ.РРРР — як бачимо, тут уже 10 комірок (Наказом №969 встановлено формат дати на 8 комірок!), дві з яких заповнюються крапками. Зверніть увагу: цей формат дати встановлено автоматично і змінити його платник податків сам не може. А ось на друк цей реквізит з «Бест-Звіту» виводиться вже без крапок.
Наша позиція
Наша позиція ґрунтується на тому, яким взагалі може бути формат дати.
Формат дати у різних країнах світу
|
Країна/Мова
|
Формат дати
|
| Росія |
DD.MM.YYYY
|
| США |
MM-DD-YYYY
|
| Великобританія |
DD/MM/YYYY
|
| Німеччина |
DD.MM.YYYY
|
| Бельгія |
DD/MM/YYYY
|
| Бразилія |
DD/MM/YYYY
|
| Угорщина |
YYYY-MM-DD
|
| Данія |
DD-MM-YYYY
|
| Iталія |
DD/MM/YYYY
|
| Iспанія |
DD/MM/YYYY
|
| Латинська Америка |
DD/MM/YYYY
|
| Нідерланди |
DD/MM/YYYY
|
Як бачимо, заповнення реквізиту дати через крапку — доволі поширена у світі практика. Натомість ми не знайшли офіційних підтверджень заповнення дати в документах без жодних розділових знаків.
Практичні рекомендації
На сьогодні немає жодного офіційного роз'яснення податкового органу, яким можна було б керуватися в роботі.
Нагадаємо, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Але сам Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ №969, не визначає, в якому форматі має бути заповнена дата у податковій накладній! А якщо правила конкретно не визначено, то й порушити їх неможливо!
Наразі податківці говорять про те, що кількість клітинок реквізиту «Вид цивільно-правового договору» не обмежена тією кількістю, що передбачена у формі, затвердженій Наказом №969. То чому це правило не може бути застосовано і до реквізиту «Дата виписки податкової накладної»?!
Отже, на нашу думку, якщо платник податків заповнюватиме реквізит «Дата виписки податкової накладної» через крапку, — порушення чинного законодавства не буде. Головне — щоб цей реквізит був заповнений! Але для уникнення зайвих хвилювань та нарікань з боку покупців платника податку та й з боку органів Державної податкової служби під час перевірки, найімовірніше, треба дотримуватися рекомендацій з Єдиної бази податкових знань та відображати дату у числовому форматі: число, місяць, рік без зазначення будь-яких інших позначень (крапок, дробів).
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»