З метою реалізації положень статті 95 ПКУ Кабмін своєю постановою від 29.12.2010 р. №12441 затвердив Порядок погашення податкового боргу та продажу активів платника, які перебувають у податковій заставі. Постанова набрала чинності з 11.01.2011 р.2 Далі читайте докладніше.
Податкові зобов'язання, не погашені вчасно, для платника податків стають податковим боргом. Погашенням такого боргу відповідно до пп. 14.1.152 ПКУ є «зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом». У цьому разі такий борг погашається тільки коштами (готівковими, безготівковими, а також отриманими від продажу активів, що перебувають у податковій заставі). А відповідно до пп. 14.1.155 ПКУ під податковою заставою розуміємо спосіб забезпечення оплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, установлений цим Кодексом.
Треба знати
Платник податків зобов'язаний:
1) самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених ПКУ);
2) сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, до закінчення митного оформлення товарів (якщо інше не передбачено податковим законодавством);
3) якщо податкове зобов'язання визначається контролюючим органом, то:
— у разі визначення грошового зобов'язання на підставі підпунктів 54.3.1 — 54.3.6 ПКУ платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу). У разі оскарження платник зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження;
— у випадках, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у ПКУ, а якщо такі строки не визначено, — протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Стаття 57 Податкового кодексу
Згідно з п. 95.3 ПКУ для накладення стягнення на майно платника податковий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання дозволу надсилається для виконання органу ДПС, який здійснюватиме погашення податкового боргу. Воно є підставою для прийняття органом ДПС відповідного рішення. Своєю чергою, таке рішення підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою податкового органу. Нагадаємо, що відповідно до ст. 9 Закону «Про виконавче провадження»3 у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами.
1 З документом можна ознайомитися в «ДК» №8/2011.
2 Опубліковано: «Урядовий кур'єр» №3 від 11.01.2011 р.
3 Закон України від 21.04.99 р. №606-XIV «Про виконавче провадження».
Стягнення коштів з банківських рахунків за рішенням суду здійснюється у розмірі суми податкового боргу або його частини. Цікава подробиця (п. 95.22 ПКУ): податковий орган може звернутися до суду стосовно стягнення з дебіторів платника, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на відповідний орган ДПС, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить в результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.
Стягнення готівки
Право податкової застави (за п. 89.1 ПКУ) виникає у разі:
1) несплати в установлені строки податкового зобов'язання, зазначеного платником у декларації, — з наступного дня після закінчення цього строку;
2) несплати у певні строки зобов'язання, визначеного контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу.
Як бачимо, ці положення аналогічні пп. 8.2.1 Закону №2181. При цьому порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ. Слід зазначити, що відповідно до п. 95.4 ПКУ орган ДПС здійснює стягнення за рахунок готівки1 також на підставі рішення суду. I саме на виконання цього пункту Кодексу Кабмін своєю постановою від 29.12.2010 р. №1244 (далі — Постанова №1244)2 затвердив Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі — Порядок 1).
1 Не раніше ніж через 60 к. д. з дня надіслання платнику податкової вимоги.
2 У зв'язку з цим втратила чинність Постанова КМУ від 15.04.2002 р. №538 (далі — Постанова №538), якою було затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.
Вилучення готівки здійснюється працівниками податкового органу на підставі рішення керівника такого органу ДПС про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки (додаток 1 до Порядку 1). Послідовність дій під час вилучення готівки така:
1) спочатку працівники податкового органу рахують наявні готівкові кошти. Вилученню підлягає тільки готівка (як у гривнях, так і в іноземній валюті), яка дорівнює сумі податкового боргу, — якщо обсяг готівки перевищує суму такого боргу. У разі перевищення суми податкового боргу над сумою готівки вилученню підлягають усі наявні готівкові кошти. При цьому вилучається готівка, яка є в касі платника (у т. ч. у скриньці РРО) та в інших місцях зберігання коштів;
2) за результатами вилучення складається акт (додаток 2 до Порядку 1);
3) вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником податкового органу на поточний рахунок платника в банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення. У разі ж неможливості такого внесення — наступного робочого дня. Готівкова інвалюта передається банківській установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у визначений законодавством строк для її продажу та подальшого погашення податкового боргу. Відповідальність за збереження готівки до внесення її до банку несе працівник податкового органу.
Продаж заставного майна
Якщо безготівкових коштів та готівки не вистачає для погашення податкового боргу, здійснюється продаж майна платника, яке перебуває у податковій заставі. Для цього Постановою №1244 затверджено Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі — Порядок 2). У разі перевищення коштів, отриманих у результаті такого продажу, над сумою грошового зобов'язання платника та сумою податкового боргу різниця перераховується на банківські рахунки платника податків або його правонаступників.
Погашення податкового боргу платника за рахунок його майна здійснюється за рішенням органу ДПС, прийнятим з урахуванням вимог п. 95.3 ПКУ (додаток до Порядку 2). Продаж майна здійснюється на публічних торгах та/або через торговельні організації у порядку, визначеному статтею 95 ПКУ. При цьому відповідно до п. 95.15 ПКУ початкову ціну продажу майна може бути збільшено або зменшено (крім випадків, визначених п. 95.9 ПКУ, які регулюються законодавством про приватизацію). Відповідно до пунктів 95.16 — 95.18 Кодексу інформація про склад майна, призначеного для продажу, про час та умови проведення прилюдних торгів висвітлюється відповідною біржею.
Для продажу майна на біржових торгах податковий орган укладає відповідний договір з брокером, який здійснює продаж майна за дорученням такого органу на умовах найкращої цінової пропозиції та на підставі:
а) акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до п. 89.3 ПКУ;
б) витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Брокер здійснює продаж майна на біржових торгах у строки, передбачені зазначеним договором, але не пізніше ніж через 2 місяці після його укладання.
Продаж майна на аукціоні також оформляється договором між податковим органом і відповідною товарною біржею, яка вчиняє відповідні дії з продажу майна за дорученням цього органу. Підставою також є акт опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Організатори проведення продажу майна визначаються податковим органом на конкурсних засадах. Початкова ціна встановлюється на підставі акта або звіту про оцінку майна. Аукціон проводиться у строки, передбачені договором, але не пізніше ніж через 2 місяці після його укладення. За 15 днів до аукціону має бути оприлюднено інформацію про його проведення. Майно, не реалізоване на аукціоні, знімається з торгів та повертається власнику.
Звертаємо також вашу увагу, що Законом від 02.12.2010 р. №2756-VI внесено зміни до ст. 657 ЦКУ. Ними спрощено процедуру купівлі-продажу нерухомості, що перебуває у податковій заставі: тепер такі договори не посвідчуються нотаріально та не потребують державної реєстрації.
Крім того, з 01.01.2011 р. у деяких випадках спрощено процедуру розгляду звернень податкових органів1, зокрема, стосовно стягнення коштів за податковим боргом. Відповідно до ч. 2 ст. 183-3 КАСУ у цьому разі подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, у письмовій формі.
Компенсація витрат
Компенсація витрат, пов'язаних з таким оприлюдненням, здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна. Порядок компенсації витрат визначається Постановою №1244. Відповідно до Порядку компенсації витрат, пов'язаних з оприлюдненням інформації про склад призначеного для продажу майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі (далі — Порядок 3), підприємство роздрібної торгівлі, брокер або організатор аукціону, які здійснили продаж майна відповідно до договору, компенсують витрати на продаж майна з коштів, отриманих від продажу. Залишок грошей перераховують на відповідні рахунки Держказначейства.
Податковий орган після проведення всіх розрахунків надсилає платнику повідомлення про реалізацію майна. Наразі попередня форма повідомлення (додаток 9 до Постанови №538) вже не діє, а нової поки що немає. Отож податковий орган, цілком імовірно, скористається вже нечинною формою, але це не означає, що згадане повідомлення не треба брати до уваги.
Звертаємо увагу на те, що Порядком 3 не встановлено строків проведення розрахунків посередників за реалізоване майно платників у рахунок погашення податкового боргу, але у Порядку прописано механізм документального оформлення зарахування коштів на рахунок Держказначейства. Затверджено лише довідку про розподіл коштів, що надійшли на балансовий рахунок №34122 «Iнші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету» (додаток до Порядку 3).
1 Законом №2756 положення КАСУ доповнено ст. 183-3.
2 Відповідно до Плану рахунків Держказначейства.
Таким чином, Постанова №1244, на нашу думку, не деталізує всіх етапів зарахування коштів від продажу майна платника на погашення його податкового боргу та потребує додаткових роз'яснень.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»