Iз набранням чинності Податковим кодексом України (далі — ПКУ) істотно змінюються порядок та види перевірок, які будуть здійснювати податкові органи. Про особливості податкового контролю у нових умовах розповімо у статті.
Податковий контроль
Якщо раніше поняття податкового контролю визначалося лише в теорії фінансового права, то тепер ПКУ містить визначення податкового контролю та передбачає способи його здійснення (див. схему 1).
Податковий контроль
Податковий контроль — система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пункт 61.1 ПКУ
Схема 1
Відповідно до ст. 41 ПКУ контроль щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів (крім тих, що контролюються митними органами), а також стосовно деякого іншого законодавства здійснюють органи державної податкової служби (ДПС)1. При цьому інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у т. ч. на запит правоохоронних органів.
1 Оскільки ПКУ вживає термін «ДПС» для позначення всієї системи податкових органів, у статті під органами ДПС розуміються всі податкові органи; але слід мати на увазі, що згідно з Указом Президента від 09.12.2010 р. №1085/2010 Державна податкова служба — новий державний орган, утворений внаслідок реорганізації ДПАУ.
Права податківців щодо перевірок
Відповідно до п. 20.1.4 ПКУ, органи ДПС мають право проводити перевірки платників податків (крім Нацбанку) у порядку, встановленому цим Кодексом. Ці права надаються посадовим особам органів ДПС.
Стаття 20 ПКУ також передбачає право посадових осіб органів ДПС під час перевірок вивчати і перевіряти первинні документи, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Надання документів
Згідно з п. 85.2 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що стосуються предмета перевірки або пов'язані з ним. Законом установлено, що цей обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цікаво, що згідно з цим пунктом великий платник податків зобов'язаний також надати в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб (у форматі та порядку, визначених центральним органом ДПС) копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.
Великий платник податків
Великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами ДПС, за такий самий період перевищує 12 млн грн.
Підпункт 14.1.24 ПКУ
Аналізуючи вищезазначену норму, можна дійти висновку, що великі платники податків повинні будуть забезпечити ведення облікових документів саме у форматі та в порядку, визначених ДПАУ (адже їх потрібно буде надавати під час перевірки саме у визначеному порядку). Проте наразі невідомо, чи поширюватиметься це правило на надання в електронному вигляді документів за період до 01.01.2011 р. (адже очевидно, що великі платники досі не вели такого обліку у встановленому порядку).
Права на одержання копій документів
Податківці пунктом 85.4 ПКУ управомочені під час перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчених підписом платника податків або його посадовою особою та скріплених печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з п. 85.7 ПКУ отримання копій документів оформляється описом, що складається посадовими (службовими) особами органу ДПС, копія опису вручається під підпис платнику податків або його законному представникові.
Слід наголосити, що п. 85.8 ПКУ містить окреме правило, згідно з яким «посадова (службова) особа органу ДПС, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки». Може створитися враження, що податківці мають право одержувати копії будь-яких документів. Але це не так. Звернімо увагу, що підкреслена частина норми є відсильною, тобто випадки надання копій документів установлюються саме у ПКУ (у цьому випадку, як це і зазначалося вище, — пунктом 85.4).
Вилучення оригіналів первинної документації фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів забороняється (п. 85.5 ПКУ).
Право вимагати інвентаризацій
Органи ДПС згідно з новим ПКУ, як і раніше, не мають права самостійно проводити інвентаризацію або брати участь у її проведенні.
Згідно з пп. 20.1.5 ПКУ посадові особи органів ДПС мають право вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у т. ч. зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови застосовується адміністративний арешт майна.
Цікаво, що у тексті ПКУ не знайшло відображення правило, яке діяло раніше, згідно з яким органи ДПС мали право звернутися до суду щодо спонукання до інвентаризацій, а до ухвалення судом відповідного рішення — у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на певний термін.
До речі, пп. 20.1.10 передбачає, що під час перевірок посадові особи органів ДПС мають право вимагати від посадових або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками органів ДПС зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження ним діяльності, що перевіряється.
Класифікація та строки перевірок
Види перевірок, передбачені ПКУ, відрізняються від попередньої класифікації перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ПКУ органи ДПС мають право проводити три основні види перевірок: камеральні, документальні та фактичні. До документальних перевірок належать планові і позапланові, виїзні або невиїзні.
У класифікації перевірок нарешті з'явилося окреме місце для перевірок касовиків та з питань дотримання законодавства у сфері обігу алкоголю і тютюну. Ці перевірки підпадають під поняття нового виду перевірок — фактичні перевірки. Фактичні перевірки здійснюватимуться без попередження платника податків (особи), але за наказом (розпорядженням) керівника органу ДПС та за наявності хоча б однієї з передбачених законом обставин.
Згідно з п. 75.1 ПКУ, «камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДПС у межах їхніх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки — цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС».
Фактичні перевірки
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом ДПС щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підпункт 75.1.3 ПКУ
Види і строки перевірок за новим ПКУ розглянуто у таблиці 1. Звернімо увагу, що порівняно з чинними до 01.01.2011 р. строками перевірок удвічі зменшено максимальні строки перевірок для суб'єктів малого підприємництва (СМП). А для суб'єктів, які не належать до категорії СМП, проте й не є великими платниками у розумінні ПКУ, строки перевірок дорівнюватимуть раніше чинним строкам перевірок СМП.
Таблиця 1
Види і строки перевірок за ПКУ
|
Класифікація перевірок
|
Максимальні строки
|
||
|
Камеральні
|
Не встановлено
|
||
| Документальні | Планові (проводяться відповідно до плану-графіка перевірок) | Виїзні | 30 роб. днів + продовження на 15 роб. днів — для великих платників податків; 10 роб. днів + продовження на 5 роб. днів — для СМП; 20 роб. днів + продовження на 10 роб. днів — для інших підприємств |
| Невиїзні | Не встановлено | ||
| Позапланові (проводяться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ) | Виїзні | 15 роб. днів + продовження на 10 роб. днів — для великих платників податків; 5 роб. днів + продовження на 2 роб. дні — для СМП; 10 роб. днів + продовження на 5 роб. днів — для інших підприємств |
|
| Невиїзні | Не встановлено | ||
| Фактичні | 10 діб + продовження на 5 діб з виняткових обставин | ||
Водночас в останні півроку діяла норма, згідно з якою планова або позапланова виїзна перевірка могла бути зупинена на термін не більше 30 робочих днів за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим її поновленням на невикористаний строк. Тепер строк зупинення в окремих випадках для великих платників може бути значно більшим згідно з п. 82.4 ПКУ (у разі необхідності експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних із предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів — на строк, необхідний для завершення цих процедур).
Тепер зупинення перевірки перериватиме перебіг строку її проведення лише у разі вручення великому платнику податків під розписку копії наказу про зупинення перевірки, що має унеможливити самовільне продовження контрольних заходів у періоді їх зупинення.
Камеральні перевірки
Цікаво, що ПКУ установив на законодавчому рівні вимоги щодо проведення камеральної перевірки. Так, у ст. 76 передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, і така перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або скерування на її проведення (згода платника податків на перевірку та його присутність під час камеральної перевірки не є обов'язковими).
Відповідно до п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі ДПС протягом 3-х робочих днів вручається або надсилається рекомендованим листом платнику податків на підпис.
На камеральні перевірки, на нашу думку, поширюватиметься встановлений у п. 86.7 ПКУ порядок щодо права платника податків (у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами та даними) подати заперечення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта.
Наказ на проведення перевірки
Згідно з ПКУ усі перевірки (крім камеральних) проводяться на підставі рішення керівника податкового органу (наголосимо, що це має бути саме керівник, а не його заступник).
Причому у пунктах 77.4, 78.4, 80.2 ПКУ для документальних планових та позапланових, а також фактичних перевірок передбачено, що це рішення оформлюється наказом керівника. Для невиїзних документальних перевірок форму рішення керівника ПКУ не визначено, але така перевірка згідно з п. 79.1 ПКУ проводиться теж виключно на підставі рішення керівника.
Під час позапланових і фактичних перевірок відповідно до п. 78.4 та п. 80.2 ПКУ копія наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представникові під розписку до початку перевірки. Ці норми, на нашу думку, мають убезпечити суб'єктів господарювання від «прогулянкових» перевірок, коли посадові особи контролюючих органів оформлюватимуть наказ на перевірку лише у разі виявлення порушень унаслідок перевірок, проведених за власною ініціативою, без доручення керівника.
Згідно з п. 77.4 ПКУ разом із повідомленням про проведення планової документальної перевірки платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до встановленого дня вручається (або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення) копія відповідного наказу.
Реквізити наказу про проведення перевірки згідно з ПКУ обов'язково зазначаються у направленні на перевірку.
Складання плану-графіка для планових перевірок
Документальні перевірки, як і раніше, проводяться відповідно до плану-графіка перевірок.
У пп. 14.1.164 ПКУ тепер є визначення плану-графіка документальних виїзних перевірок як переліку платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року. Але, як бачимо, це визначення є недосконалим — і наразі незрозуміло, на який період складатиметься план-графік (місяць, квартал, рік).
Цікаво, що у п. 77.2 ПКУ також міститься загальне правило щодо відбору платників податків для включення їх до плану-графіка. Так, до нього включають платників, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.
З'явився у ПКУ і знайомий із Закону №877 принцип поділу платників податків на категорії за ступенем ризику (високий, середній та незначний), залежно від якого і визначається періодичність їх включення до плану-графіка.
При цьому згідно з п. 77.2 ПКУ порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом ДПС.
Важливо, що у Кодексі міститься прямий виняток, згідно з яким певна категорія платників податків включається до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки (це юрособи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ, та у яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, якщо вони не вчинили визначені у ПКУ правопорушення).
Документальна планова виїзна перевірка
Iз п. 77.3 ПКУ випливає, що документальна планова перевірка за загальним правилом має бути лише комплексною, тобто проводити її за окремими видами зобов'язань перед бюджетом забороняється. Водночас із цього правила є винятки: планові перевірки з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами, можуть здійснюватися окремо.
Як було зазначено вище, про проведення планової перевірки платнику податків вручається або надсилається повідомлення (не пізніше ніж за 10 календарних днів) з копією відповідного наказу керівника органу ДПС.
Документальна позапланова виїзна перевірка
Позапланові документальні перевірки проводяться виключно за наявності передбачених у ПКУ обставин. Їх перелік наведено у п. 78.1 (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Підстави та особливості проведення документальних позапланових перевірок
|
Підстава для перевірки
|
Особливості перевірки з визначеної підстави
|
| За наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту |
—
|
| Платник податків не подав в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом |
—
|
| Платник податків подав органу ДПС уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом ДПС |
—
|
| Виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту |
—
|
| Платник податків подав у встановленому порядку органу ДПС заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення, у разі коли платник податків у скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без перевірки | Перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження |
| Розпочато процедуру реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності фізособи-підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків |
—
|
| Платник подав декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн | Перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від'ємного значення з ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн |
| Щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня його отримання |
—
|
| Отримано постанову (ухвалу) суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні |
—
|
| Орган ДПС вищого рівня у порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДПС нижчого рівня здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявив невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС | Рішення про перевірку приймається органом ДПС вищого рівня лише у тому разі, якщо стосовно посадових осіб органу ДПС нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу |
| Отримано інформацію про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у т. ч. без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у т. ч. внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації | Перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки |
Відповідно до п. 78.2 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
Наголосимо, що низка підстав для позапланових перевірок, що були у тексті ПКУ до накладення президентського вето, в остаточному варіанті ПКУ свого відображення не знайшли. Зникла, наприклад, така підстава, як декларування платником податку на прибуток підприємств збитків протягом чотирьох послідовних базових звітних періодів.
Чи може бути невиїзна перевірка плановою?
Податковий кодекс передбачив, що присутність платників податків під час документальних невиїзних перевірок не є обов'язковою. Водночас запроваджено низку обмежень щодо проведення таких перевірок. Так, відповідно до ст. 79 ПКУ, для проведення такої перевірки керівник органу ДПС приймає відповідне рішення.
При цьому позапланова документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу керівника органу ДПС, за умови вручення під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії відповідного наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Цікаво, що це правило начебто не стосується планових невиїзних перевірок, тож особливо сподіватися на повідомлення про кожну невиїзну перевірку не доводиться.
Але звернімо увагу на те, що правило, встановлене у пп. 75.1.2 ПКУ, згідно з яким документальна планова перевірка здійснюється відповідно до плану-графіка, а документальна позапланова перевірка — за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом, на нашу думку, поширюється не лише на виїзні, а й на невиїзні перевірки. Тому проведення позапланових невиїзних перевірок формально допускається також лише за наявності передбачених у ПКУ підстав (ці підстави не визначені, адже виняткові підстави для позапланових перевірок, передбачені п. 78.1 ПКУ, стосуються лише позапланових виїзних).
Зазначимо також, що строки проведення невиїзних перевірок у ПКУ не визначено.
Фактичні перевірки
Відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Її проводить орган ДПС щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т. ч. свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Як бачимо, питання дотримання податкового або валютного законодавства не може бути предметом фактичної перевірки.
Підстави для фактичної перевірки визначено у п. 80.2 ПКУ. Не перераховуючи всі підстави, зазначимо, що серед них, зокрема, є одержання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування, а також подання суб'єктом господарювання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, із нульовими показниками або їх неподання.
Згідно з п. 80.7 ПКУ, «фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції». Це означає, що перевірки касовиків тепер можуть законно проводитися без відома керівників суб'єктів господарювання — а лише у присутності касирів, що працюють з РРО.
Контрольні закупки і хронометражі
Пунктом 80.4 ПКУ передбачено, що перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадові особи органів ДПС можуть провести контрольну розрахункову операцію.
Згідно з п. 80.8 ПКУ під час фактичної перевірки посадові особи, які її здійснюють, можуть також проводити хронометраж господарських операцій, за результатами якого складається довідка.
Хронометраж
Хронометраж — процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується органами ДПС з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.
Підпункт 14.1.264 ПКУ
Перевірки і податкова міліція
Відповідно до п. 78.3 ПКУ (як і раніше), »працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами ДПС, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні».
Проте у зв'язку зі зміною видів і підстав для перевірок при аналізі норми, що міститься п. 78.3 ПКУ, може створитися враження, що податкова міліція має право брати участь у фактичних перевірках. Але це не так. Згідно з п. 61.3 ПКУ органи внутрішніх справ, податкової міліції, СБУ, прокуратури та їхні службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у перевірках, що здійснюються контролюючими органами, та перевіряти СПД з питань оподаткування. Ця норма — на користь платників податків, проте вона не дуже узгоджується з підкресленою частиною норми, яка міститься у п. 78.3 ПКУ. А згідно з другим реченням п. 78.3 перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, і в порядку, передбаченому Законом «Про оперативно-розшукову діяльність», КПК та іншими законами України. Отже, можемо зробити висновок, що перевірки платників податків, які проводяться податковою міліцією та іншими вищезазначеними правоохоронними органами, не можуть стосуватися питань оподаткування.
Умови допуску до перевірки
Стаття 81 ПКУ передбачає наявність направлення на перевірку як обов'язкової умови для допуску до неї та встановлює основні вимоги до оформлення цього документа. Відсутність направлення, як і оформлення його всупереч встановленим вимогам, є підставою для недопуску до перевірки.
Обов'язкові реквізити направлення на перевірку
Направлення на проведення перевірки повинно містити:
— дату видачі, найменування органу ДПС;
— реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
— найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється);
— мету, вид (планова або позапланова), підстави перевірки;
— дату початку та тривалість перевірки;
— посаду та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;
— підпис керівника органу ДПС або його заступника, скріплений печаткою органу ДПС.
Пункт 81.1 ПКУ
Цікаво, що, як і раніше, законодавство не визначає відсутність попередження як підставу для недопуску до планової перевірки. Натомість ПКУ тепер встановлює, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж відсутність направлення та оформлення його всупереч установленому порядку, не дозволяється. Нагадаємо, однак, що згідно з п. 77.4 ПКУ право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у разі вручення або надіслання повідомлення за 10 к. д., разом із яким надсилається копія наказу про призначення перевірки.
Направлення не вручатиметься платникові, а лише пред'являтиметься під розпис у ньому.
Про журнал реєстрації перевірок у ПКУ немає ні слова, але Указ Президента від 23.07.98 р. №817/98 залишається чинним, і ним передбачається, що відмова представника контролюючого органу від підпису в такому журналі є підставою для недопущення його до перевірки (хоча виходячи з буквального змісту норми п. 81.1 ПКУ недопуск до перевірки з цих підстав забороняється).
Згідно з п. 81.2 ПКУ у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Нагадаємо, що згідно з пп. 94.2.3 ПКУ відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу ДПС є підставою для застосування адміністративного арешту майна.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор