Податковий кредит зняли — і знову відновили!
У жовтні 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №440/5431/25 ГУ на користь податківців. Йшлося про справу на більш як 4 млн грн (ПЗ з ПДВ та штрафи), де одним із ключових аргументів був факт ухвалення рішення про відповідність контрагента-постачальника пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Ми уважно стежили за долею цієї справи і тепер можемо повідомити, що 04.02.2026 Другий апеляційний адміністративний суд скасував згадане рішення. Тобто цю інстанцію податківці програли.
Утім, цю справу варто проаналізувати докладніше. Адже податківці не визнали ПК з ПДВ при тому, що він був сформований за зареєстрованою податковою накладною та за реальною госпоперацією. І тільки тому, що постачальника, який склав цю ПН, віднесли до ризикових уже після реєстрації ПН.
Як так сталося і що каже щодо цього судова практика загалом?
Зміст справи
ТОВ протягом періоду грудень 2022 року, січень — квітень 2023 року мало договірні відносини з фермерським господарством (далі — ФГ), податкові накладні від якого у зазначений період були належним чином зареєстровані в ЄРПН.
03.04.2023 Комісія регіонального рівня ухвалила рішення про відповідність ФГ пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. І що важливо — ФГ перебувало в переліку ризикових платників на дату складення акта податкової перевірки, що проводилася у ТОВ в лютому 2025 року (тобто таке рішення не було оскаржене).
Отже, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ, проведеної у січні 2025 року (акт перевірки від 27.02.2025), податковий орган визнав незаконним формування ПК з ПДВ за відносинами з ФГ.
Податківці вирішили, що ТОВ завищило податковий кредит на суму 3,5 млн грн (йдеться про операції з придбання мінеральних добрив у ФГ).
Податкові органи в основу акта перевірки поклали такі порушення:
- Комісія регіонального рівня ухвалила рішення про відповідність ФГ пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. І таке рішення не було оскаржене, на дату складення акта перевірки ФГ перебувало у переліку ризикових платників.
- Таке рішення ухвалили тому, що ФГ не подавало до ДПС податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 — 4 квартали 2022 року. Останній поданий звіт — за 1 квартал 2022, відповідно до якого на підприємстві значилося 6 працівників, проте зарплата в березні 2022 їм не нараховувалася і не виплачувалася. Тобто, на думку податківців, у ФГ були відсутні трудові ресурси для провадження госпдіяльності.
- Під час перевірки не було підтверджено факту транспортування товару від постачальника до покупця. За даними Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях транспортні засоби за перевізником не зареєстровані, а водії, прізвища яких зазначені у ТТН, у перевізника не працювали.
Суд першої інстанції став на бік податківців
Полтавський окружний адміністративний суд у справі №440/5431/25 (постанова від 01.10.2025) став на бік податкового органу та наголосив, що в силу чинного законодавства обов’язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладено на платника-покупця, бо саме він є суб’єктом, який обчислює кінцеву суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
В описаному випадку надані для перевірки первинні документи не засвідчують реальності госпоперацій та не містять достовірних відомостей.
Тож податкове повідомлення-рішення від 04.04.2025, яким донараховано ПДВ на загальну суму 4,3 млн грн (основний платіж 3,5 млн грн та штрафні санкції) є правомірним та винесеним відповідно до чинного податкового законодавства.
Апеляцію виграв платник податків
Натомість Другий апеляційний адміністративний суд 04.02.2026 постановив:
- апеляційну скаргу ТОВ задовольнити;
- рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №440/5431/25 скасувати;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.04.2025 №00041280702.
Що далі?
А далі податківці можуть звернутися до Верховного Суду (на це вони мають ще майже місяць), і це вже буде остання судова інстанція, яка поставить крапку в цьому спорі.
Тобто чим закінчиться ця історія, ми ще побачимо. А поки що іншим платникам ПДВ треба взяти до уваги, що такі сюрпризи під час документальної податкової перевірки трапляються, і проаналізувати попередню судову практику. Адже це не єдиний подібний випадок!
Зареєстрована ПН — не імунітет від зняття ПК
У постанові від 03.04.2025 у справі №320/9109/22, Верховний Суд розглянув аналогічну справу: ПН були зареєстровані в ЄРПН, покупець сформував ПК з ПДВ. Податкові органи під час документальної перевірки зняли суми ПДВ з ПК, бо вважали операції нереальними (у т. ч. через ризиковість / відсутність ресурсів у постачальника).
Ключові висновки Верховного Суду:
1. Сам факт реєстрації ПН не гарантує ПК, якщо контролюючий орган доведе нереальність операцій.
Верховний суд у цій справі нагадав висновки, наведені за ще однією попередньою справою (постанова від 07.07.2022 у справі №160/3364/19). Тоді визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення госпоперацій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність госпоперацій.
Саме по собі:
— відсутність у контрагентів платника податків основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій;
— певні недоліки в оформленні первинних документів —
не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність госпоперацій.
Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Аналізуючи зміст договорів платника податків із його контрагентами, зокрема, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №820/1124/17, наголосив, що деякі помилки в документах чи неточності в їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність госпоперації, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його госпдіяльністю мали місце (відбулися).
2. Ознаки на кшталт відсутності трудових / матеріальних ресурсів у постачальника, дефекти первинних документів, проблеми з логістикою самі собою ще не можуть позбавити права на ПК, але у сукупності можуть підтвердити нереальність госпоперацій, що матиме наслідки для зняття сум ПДВ з ПК.
Ще у 2020 році (постанова від 16.06.2020 у справі №400/987/19) Верховний Суд сформував правову позицію, за якою наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платникові ПДВ на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку до ПК — бо таке право виникає за правилами приписів ст. 198 ПКУ.
Тобто у справі, з якої ми почали цю статтю, яке рішення ухвалить Верховний Суд і на чий бік (податківців чи ТОВ) він встане, наразі сказати важко. Якщо податківці зможуть переконати суд у нереальності госпоперацій, а ТОВ не зможе довести, що ці госпоперації мали місце, — то платник податків програє.
Ризиковість контрагента — підстава для блокування ПН
Судова практика свідчить про доволі чітку позицію щодо наслідків та дій платників податків і податкових органів після ухвалення рішення про ризиковість.
Зокрема, у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, Верховний Суд нагадав, що наслідком ухвалення податковим органом рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації в ЄРПН усіх без виключення поданих платником ПН/РК.
Такі наслідки мають для платника виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на такого платника покладається додатковий обов’язок щодо надання пояснень та документів. При цьому остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в її реєстрації буде ухвалено лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого ухвалення такого рішення полягають і в тому, що контрагенти такого платника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що надалі зумовлює ризики для госпвідносин між платником та його контрагентами.
Але, звісно, заблокувати заднім числом уже зареєстровані ПН на підставі такого рішення податківці не можуть. Тому єдиний шлях для них, щоб зняти ПК у покупців, — довести, що госпоперації з таким ризикованим платником ПДВ були нереальні!
Право на ПК залежить від реальності госпоперацій
Які висновки слід зробити з описаних вище спорів податкових органів з платниками податків:
1. Зареєстрована ПН сама собою не гарантує збереження ПК.
Реєстрація ПН не дає автоматичного права на ПК. Якщо ДПС доведе нереальність операцій у сукупності доказів, ПК підлягає зняттю навіть при зареєстрованій ПН.
2. Але! Ризиковість контрагента — не привід знімати ПК.
Ризиковість постачальника сама собою не є підставою для зняття ПК, якщо ПН зареєстрована в ЄРПН та операція підтверджена. Податкові органи мають довести нереальність госпоперацій, що можливо лише під час планової / позапланової документальної перевірки.
Якщо ризиковість виникла вже після реєстрації ПН, вона не впливає на право на ПК покупця за умови:
- доведення реальності госпоперацій;
- успішного оскарження в адміністративному та/або судовому порядку рішення про віднесення платника податків (його контрагента) до ризикових. Хоча і в цій ситуації суд може не зважати на ризиковість контрагента, якщо реальність госпоперації належним чином підтверджена.
3. Податкова для позбавлення права на ПК має довести цілий комплекс чинників:
- відсутність у постачальника працівників та інших ресурсів (транспорту або самого товару) для здійснення госпоперацій;
- недоліки в первинних документах;
- інші важливі для конкретної госпоперації чинники в сукупності.