- Бланк розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом від 09.08.2024 №400).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.
- Під час оформлення ПН часто виникають ті чи інші помилки. А виявляються вони здебільшого вже після реєстрації таких ПН в ЄРПН. Такі помилки можуть як мати негативні наслідки для підприємства — в цьому разі їх слід неодмінно виправити, так і не мати жодних наслідків — такі помилки виправляти не обов’язково. Розгляньмо, які бувають помилки та способи їх виправлення.
Помилка в лівій верхній частині ПН
Нагадаємо, що у верхній лівій частині ПН розташовані позначки «Зведена податкова накладна», «Складена на операції, звільнені від оподаткування», «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини)», а також «Інформація про вивезення товарів за межі митної території України».
Виправити ці реквізити можливо тільки через складання від’ємного РК (тобто обнулення неправильної ПН) та оформлення нової ПН. Адже їх не можна виправити через заповнення в РК правильних даних без заповнення розділу Б.
Правила складання розрахунку коригування, практичні приклади та зразки РК розміщено за посиланням.
РК до ПН із помилками у лівій верхній частині складають з урахуванням таких особливостей:
- у полі «Дата складання» — дата, на яку було виявлено помилку;
- у заголовній частині РК — дані із заголовної частини ПН з помилковим даними;
- у розділі Б — зі знаком «-» (виводяться в «0») відповідні показники всіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому в графі 2.1 буде код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів). Загальний Перелік кодів є за посиланням.
Такий РК реєструватиме в ЄРПН постачальник, якщо покупцем є неплатником ПДВ, та покупець, якщо він є платником ПДВ.
Утім, на нашу думку, в деяких випадках робити таке виправлення не обов’язково. Наприклад, якщо не проставлено позначку про те, що ПН зведена, у ПН, оформлених підприємством «на себе» (нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ та «пропорційних» за п. 199.1 ПКУ). Податковий кредит за такими ПН ні в кого не виникає, тимчасом як податкові зобов’язання у будь-якому разі (з позначкою чи без) нараховано. Тож запитань від податківців не виникатиме.
Про правила виправлення помилок у заголовній частині та в прикінцевій частині ПН читайте також за посиланням: (приклади 8, 10 — 12).
Помилка у порядковому номері ПН
Порядковий номер ПН містить лише цифрові значення (не має містити літер чи інших символів) та складається з двох частин (п. 6 Порядку №1307):
- у першій частині (до знака дробу) — порядковий номер;
- у другій частині (після знака дробу) — код, що передбачає складання ПН оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій із постачання товарів, базою оподаткування для яких установлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним пп. «а» пп. 97.2 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
Помилка, допущена у першій частині номера, пов’язана здебільшого з порушенням порядку нумерації ПН. Наприклад, замість «№15» зазначили «№51» або ж після ПН з №101 наступну зареєстрували з №109 тощо.
Згідно з Порядком №1307 облік (нумерація) складених ПН ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Не допускається складання за однією датою ПН з однаковим порядковим номером.
Утім, зробити це практично неможливо, адже другу ПН з ідентичним номером та однією датою неможливо зареєструвати в ЄРПН. І якщо номери ПН ідентичні, але їхні дати різні, — це не вважається помилкою. Отже, порушення послідовності присвоєння номерів ПН не є порушенням Порядку №1307. А тому виправляти такі помилки не потрібно.
А от якщо помилки припустилися в другій частині номера (не проставлено код відповідної діяльності або проставлено «не той» код), то її потрібно виправити. Спосіб виправлення такий самий, як наведено вище, тобто через РК обнулити ПН із неправильним номером та створити і зареєструвати в ЄРПН ПН із правильним номером.
Помилка в даті складання ПН, наявність зайвої ПН
Деякі бухгалтери вважають, що помилка в даті є неістотною, якщо ПН оформлена у межах звітного періоду, протягом якого відбулося постачання чи була отримана передоплата. Але це не так. Адже датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):
- або дата зарахування коштів від покупця / замовника (тобто передоплати) в рахунок оплати товарів (послуг);
- або дата відвантаження товарів, надання послуг (виконання робіт).
ПН має бути оформлена саме датою виникнення податкових зобов’язань.
Якщо її оформлять іншою датою, то покупець ризикує своїм правом на податковий кредит за такою ПН. А продавець може наразитися на податкову перевірку, до того ж йому може бути нараховано податкові зобов’язання за датою «першої події».
Висновок: якщо ПН виписана «не тією» датою, таку помилку слід обов’язково виправити.
Для цього насамперед треба скласти і зареєструвати в ЄРПН нову ПН із правильною датою. А щоб забрати неправильну ПН, можна скористатися двома способами.
Перший спосіб — той, про який уже згадувалося вище: оформити «зменшуючий» РК до неправильної ПН, яким повністю обнулити її показники (тобто відобразити їх зі знаком «-»). А в графі 2.1 «Причина коригування» треба проставити код 103 «Повернення товару або авансових платежів».
Другий спосіб описано в п. 25 Порядку №1307. У разі реєстрації в ЄРПН двох і більше ПН, складених на одну операцію з постачання товарів / послуг, постачальник (продавець) складає РК до ПН, зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН, у такому порядку:
- у верхній лівій частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» буде тип причини 20, при цьому «х» не проставляють;
- у заголовній частині РК у полі «до податкової накладної» — дата і номер ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» РК — дані щодо ПН, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» РК — дані щодо РК, складеного до зайво складеної ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюють, якщо такий РК не складали.
Проте за допомогою РК із типом причини 20 можна анулювати не всі зайві ПН. Зокрема, у пп. 4.6.3 листа ДФС України від 27.11.2018 №36942/7/99-99-15-03-02-17 податківці наголосили, що РК із типом причини 20 до зайвої ПН складати не можна, якщо:
- за операцією з постачання товарів / послуг у ЄРПН зареєстрована одна ПН;
- зареєстрована в ЄРПН ПН без факту здійснення господарських операцій;
- у зареєстрованій у ЄРПН зайвій ПН показники розділу Б не відповідають показникам правильної ПН за такою операцією;
- до зайвої ПН зареєстровано РК, яким показники такої ПН не сторнувалися повністю, а лише коригувалися (змінювалася кількість або вартість і/або номенклатура).
У таких випадках слід складати звичайні «сторнуючі» РК (перший спосіб).
Зразки таких РК (6, 7) ми навели в статті за посиланням.
Неправильно зазначена назва покупця чи продавця
Перелік обов’язкових реквізитів ПН наведено у п. 201.1 ПКУ. До них, зокрема, включено назву платника податку (покупця та отримувача).
Виправляють помилки, допущені під час складання ПН, у тому числі не пов’язані зі зміною компенсації вартості товарів / послуг, через складання РК до такої ПН та реєстрації його в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).
Якщо припустилися помилки в назві покупця (отримувача) товарів /послуг, постачальникові на дату виявлення зазначеної помилки треба скласти РК до такої ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити в заголовній частині ПН повторити, а назву покупця (отримувача) товарів / послуг, в якій припустилися помилки, заповнити без помилки. При цьому табличну частину РК не заповнюють. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (п. 22 Порядку №1307).
Увага!
Згідно з п. 201.1 ПКУ помилки в реквізитах, які не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді.
Зразок складання РК для виправлення даних про покупця (5) розміщено у статті за посиланням.
Помилка в ІПН
Якщо у ПН неправильно зазначено ІПН покупця й така ПН зареєстрована в ЄРПН, то це означає, що ПН зареєстрована на іншого суб’єкта господарювання, якому не постачався товар (послуга). При цьому на «правильного» контрагента ПН не оформлена.
Отже, виявивши таку помилку, слід негайно оформити ПН із правильним ІПН та зареєструвати її в ЄРПН. ПН, виписану «не на того» контрагента, — обнулити. Для цього до неправильної ПН потрібно оформити РК таким чином:
- у заголовній частині РК — дані з заголовної частини ПН із помилкою (тобто помилковий ІПН);
- у табличній частині — зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів / послуг та інші показники, а у графі 2.1 — код причини «103» (повернення товару або авансових платежів);
- у полі «Дата складання» — дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця.
Увага!
Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «неправильний» ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця».
У цьому разі скористатися п. 25 Порядку №1307, тобто оформити РК із кодом 20 (як це було описано вище), не вийде, бо у правильній і неправильній ПН покупцями є різні платники податків.
Виправлення в табличній частині ПН
У табличній частині ПН змін зазнають здебільшого такі реквізити, як номенклатура товарів / послуг, ціна та кількість.
РК, якими зменшується сума податкового зобов’язання, має реєструвати покупець, якщо він є платником ПДВ. У решті випадків РК реєструє продавець.
Зміна зазначених вартісних та кількісних показників як через помилки, так і з причин зміни умов договору, повернення товарів чи передоплати тощо відбувається однаково відповідно до п. 23 Порядку №1307, а саме:
- показники рядка ПН, що коригується, зазначають зі знаком «-» у кожній графі;
- під ним додають новий рядок із виправленими показниками, якому присвоюють черговий порядковий номер (графа 1.2), що йде за останнім номером, зазначеним у графі 1 ПН;
- рядку, що коригується, та новому рядку з виправленими показниками присвоюють однаковий номер групи коригування, який зазначають у графі 2.2 (групам присвоюють номери у порядку черговості);
- у графі 2.1 наводять один код причини коригування.
РК до ПН підлягають реєстрації в ЄРПН у загальному порядку.
Зразки РК на виправлення таких помилок (1-4) ми наводили у статті за посиланням.
Штрафи за помилки
Якщо покупець поскаржиться на продавця щодо того, що в обов’язкових реквізитах ПН продавець припустився помилки, то до такого продавця застосують штраф (пп. 120-1.3 ПКУ). Розмір штрафу — 170 грн. Крім того, його зобов’яжуть виправити ці помилки. А це треба зробити протягом 10 календарних днів після отримання ППР.
Якщо платник ПДВ не виконає припису в зазначений строк, на нього очікує штраф, розмір якого визначається залежно від терміну прострочення виконання, а саме:
- 10% від суми ПДВ — у разі невиправлення помилок протягом 15 к. д.;
- 20% — у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 к. д.;
- 30% — у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 к. д.;
- 40% — у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 к. д.;
- 50% — у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 к. д.;
- 60% — у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 к. д.;
- 70% — у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 к. д.;
- 100% — у разі невиправлення помилок після спливу 181 к. д.
Про ці та інші актуальні штрафи за порушення податкового законодавства ми склали зручний довідник за посиланням
Чи показувати помилкові ПН і РК у декларації
За консультаціями податківців, помилкові ПН (тобто оформлені без факту здійснення госпоперації) та РК до таких ПН у ПДВ-декларації не відображають.
Ґрунтується така позиція на нормі абз. першого п. 44.1 ПКУ: для потреб оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.
Але перш ніж застосовувати вищенаведену рекомендацію, слід звернути увагу на таке. Якщо помилкова ПН та РК, який її обнуляє, оформлені в одному податковому періоді (та своєчасно зареєстровані в ЄРПН), то наслідків невідображення цих документів у ПДВ-звітності не буде.
А от якщо неправильна ПН оформлена в одному періоді, а РК, що її обнуляє, — в іншому, й ані ПН, ані РК не будуть відображені в декларації з ПДВ, то підприємство ризикує втратити частину реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ через виникнення показника ∑Перевищ.
Нагадаємо!
Згідно з пп. 200-1.3 ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН на суму податку (Σ Накл), обчислену за такою формулою:
Σ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах + ∑ Овердрафт - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод - ∑ Перевищ.
Причому показник Σ Перевищ — це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН.
Тобто у ситуації, коли оформлено зменшуючий РК (на анулювання ПН) і цей РК не буде відображено в ПДВ-декларації, то виникне ситуація, коли сума ПДВ за декларацією буде більша, ніж за ЄРПН. А це означає, що підприємство втратить реєстраційний ліміт у розмірі суми ПДВ, зазначеної в такому РК.
Уникнути цього можна через оформлення РК із кодом «20» або якщо і помилкову ПН, і РК до неї відобразити в декларації з ПДВ.
Усе наведене вище стосувалося ПН, оформлених без факту здійснення операції. Якщо ж ідеться просто про ПН на реалізацію товару, в якій припустилися тієї чи іншої помилки, то підприємству (постачальнику) незалежно від наявності помилок у таких ПН слід показати правильну суму податкових зобов’язань у декларації з ПДВ. Звісно, бажано, щоб на момент подання декларації помилки були виправлені.
Податковий кредит за ПН з помилками
Якщо йдеться про ПН, зареєстровану на платника ПДВ помилково (без здійснення госпоперації з постачання), то звісно, що включати її до податкового кредиту не можна.
Але якщо госпоперація відбулась, а ПН просто містить помилки, то все залежить від характеру таких помилок.
Помилки в обов’язкових реквізитах ПН, які не заважають ідентифікувати (п. 201.10 ПКУ):
— здійснену операцію та її зміст (товар / послугу);
— період здійснення операції;
— сторони (постачальника та покупця);
— суму податкових зобов’язань, —
не можуть бути причиною для неприйняття ПН і дають покупцю право на податковий кредит.
Наприклад, відсутність лапок у назві покупця, якщо сама назва правильна і відповідає статутним документам, не є істотною помилкою (докладно див. консультацію за посиланням: Відсутність лапок у назві покупця в податковій накладній).
А от якщо в ПН є істотні (критичні) помилки, які заважають ідентифікувати операцію, то покупець права на податковий кредит не має (навіть якщо ПН зареєстрована в ЄРПН). І тоді право на податковий кредит з’явиться у покупця лише після реєстрації постачальником розрахунку коригування (РК) до такої ПН або ж після обнуління такої ПН та реєстрації нової.
Помилкова ПН заблокована: що робити?
Якщо помилкова ПН заблокована, а при цьому зареєстровано правильну ПН, то розблоковувати помилкову ПН не обов’язково. Адже, відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520, подання документів для розблокування ПН — це право, а не обов’язок платника ПДВ.
Проте, якщо платник ПДВ вирішить подавати копії документів на розблокування, то у поясненні доцільно описати ситуацію про ПН, яка виписана помилково, та зафіксувати бажання її відкоригувати складенням РК після розблокування. Якщо ж буде вирішено не подавати повідомлення на розблокування, у разі виникнення питань з контролюючого органу можна надіслати листа довільної форми про те, що ПН помилкова.
Про помилки у ПН/РК, їхні наслідки та шляхи виправлення, читайте також:
- «Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція із складання та практичні приклади».
- «Податкова накладна — 2025: інструкція зі складання та реєстрації (+10 прикладів заповнення ПН)».
- «Помилилися у даті ПН або РК? ВС розповідає, що за це буде».
- «Зайва податкова накладна: чи буде право на податковий кредит?».
- «Відсутність лапок у назві покупця в податковій накладній».