Перш ніж розглядати, який вигляд матиме звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — звіт), нагадаємо, хто його має подавати і кому.
Хто має сплачувати внесок?
Платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18-2 Закону №875 (ст. 18-2 Закону №875). Про це ми докладно розповіли за посиланням.
Зверніть увагу: роботодавцями у цьому разі вважаються як юридичні, так і фізичні особи (винятки — тільки для дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав). Тобто роботодавці в широкому сенсі цього терміна. Утім, навряд чи хтось зі звичайних фізосіб є роботодавцем 8 та більше осіб. Тому обов’язок працевлаштування осіб з інвалідністю — це обов’язок бізнесу, а не звичайних громадян.
Хто і кому має подавати звіт?
І ось тут уже 5 місяців триває певна невизначеність.
Податківці у «ЗІР», підкатегорія 135.05, наголосили, що роботодавці / платники внеску зобов’язані:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
2) подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом №875. Форму, за якою подають звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлює Мінфін.
Із роз’яснення випливало, що подавати звіт мають роботодавці — як ті, кому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено, так і ті, кому ні, як ті, хто виконав цей норматив, так і ті, хто його не виконав. Тобто не тільки платники внеску, а й загалом усі роботодавці.
Проте виходячи з форми звіту, наведеної у проєкті, подавати його мають тільки платники внеску! Саме реквізити платника зазначені у даних про особу, яка подає цей звіт, у його заголовній частині. І на цьому окремо наголошується у примітці 5 — платник — це той, хто є платником внеску.
Виходить, що складати і подавати звіт будуть лише ті, кому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено (а це ті, у кого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу від 8 осіб і більше) і хто цей норматив у звітному кварталі не виконав.
Звісно, остаточно це має бути підтверджено порядком складання та подання звіту. Але наразі це виглядає саме так.
Тим часом зробити розрахунки, наведені у звіті, однаково доведеться всім роботодавцям. Тож подаватимемо звіт чи ні, його алгоритм є актуальним для всіх.
Структура звіту
Звіт традиційно складається з трьох частин: заголовної, табличної і прикінцевої (Проєкт форми звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю див. «ДК» №23/2026). Додатків не містить.
Заголовна частина звіту
Рядок 01 — назва звіту і його тип: звітний (рядок 011), звітний новий (рядок 012) і уточнюючий (рядок 013).
Роботодавцю надається традиційний вибір, де поставити позначку:
- якщо звіт є першим, що подається за звітний квартал, то він має бути Звітним;
- якщо звіт подають для виправлення помилок до закінчення граничного строку подання, то він має бути Звітним новим;
- якщо звіт подають для виправлення помилок після закінчення граничного строку подання, то він має бути Уточнюючим.
Рядок 02 — звітний період: тут зазначають квартал і рік, за який подають звіт. А також його номер, бо, як ми з’ясували, за один квартал може бути подано не один звіт (у разі виправлення помилок).
Зверніть увагу: на випадок виправлення помилок минулих звітних періодів у звіті не передбачено рядка із зазначенням кварталу, в якому подають уточнюючий звіт. Тобто, якщо, наприклад, наприкінці 2026 року ви знайдете помилки у звіті за ІІ квартал, треба буде подати уточнюючий звіт, у рядку 2 якого зазначити ІІ квартал 2026 року. І номер такого звіту; якщо це перше виправлення, то номер буде 2. Нумерація звітів, очевидно, буде у межах звітного кварталу.
Рядок 03 — тут наводять дані про платника, тобто про особу, яка склала і подає звіт до ДПС. А саме: повне найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) платника згідно з реєстраційними документами. Адже звіт подаватимуть платники внеску як з-поміж юросіб, так і з-поміж самозайнятих фізосіб (ФОПи, фізособи, які провадять незалежну профдіяльність).
Рядок 04 — податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта платника: тут наводять код згідно з ЄДРПОУ для юрособи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізособи для самозайнятої особи.
Рядок 05 — податковий номер ліквідованого платника: тут буде код згідно з ЄДРПОУ ліквідованого платника внеску, якщо правонаступник або головне підприємство подає за ліквідовану філію звіт із типом «Уточнюючий» щодо уточнення показників раніше поданого звіту.
Рядок 06 — контактні дані платника: податкова адреса, емейл, номер телефону.
Рядок 07 — найменування територіального органу ДПС, до якого подають звіт. Як ми вже зазначили вище, це має бути орган, у якому платник перебуває за основним місцем обліку.
Рядок 08 — код КВЕД або (зверніть увагу!) код за новою класифікацією видів діяльності NACE. Ця нова класифікація запрацює з 01.07.2026, але Мінфін, як бачимо, розробив форму, яка враховує і цю майбутню зміну.
21.05.2026 Держстат на офіційному сайті опублікував Таблицю відповідності до NACE 2.1-UA. У ній наведено код КВЕД-2010 (NACE Rev. 2); їх відповідність NACE 2.1-UA; тип зміни та опис видів діяльності, що перерозподіляються.
Таблицю можна завантажити за посиланням (для пошуку використовувати ctrl+F).
Наприкінці заголовної частини звіту (в рядку 09) буде найцікавіша характеристика платника — його категорія. За якою визначатиметься норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.
На сьогодні передбачено три категорії роботодавців (потенційних платників внеску), для яких установлено цей норматив:
1) у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал від 8 до 25 працівників — вони проставлятимуть позначку в рядку 091 звіту;
2) у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал понад 25 працівників — вони проставлятимуть позначку в рядку 092 звіту;
3) і підприємства, установи, організації, основним видом діяльності якої є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними, — вони проставлятимуть позначку в рядку 093 звіту.
А розмір нормативу згідно зі ст. 18-2 Закону №875 починаючи з 01.01.2026 такий:
- одне робоче місце з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для першої категорії;
- 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для другої категорії;
- 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, — для третьої категорії.
Прикінцева частина звіту
Тут усе традиційно: зазначають дату подання звіту (у форматі ДД.ММ.РРРР) та дані і підписи керівника й головного бухгалтера юрособи, що подає звіт.
Якщо на підприємстві бухоблік веде його керівник (немає головного бухгалтера) або звіт подає самозайнята особа, яка самостійно веде свій облік, то за керівника і за головного бухгалтера підписується такий керівник (самозайнята особа).
А тепер перейдімо до алгоритму розрахунку внеску — процедури, яку мають пройти всі роботодавці, незалежно від того, подаватимуть вони звіт чи ні!
Рахуємо норматив і визначаємо його виконання: розділ І табличної частини звіту
Як і очікувалося, нічого абсолютно нового Мінфін не вигадав. Розрахунок нормативу та внеску дуже схожий із тим, що був у колишньому звіті за формою №10-ПОІ.
Рядок 1: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний період
Рядок 2: кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості за звітний період (про цей рядок ми ще згадаємо нижче!)
Рядок 3: норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розрахований платником
Рядок 4: середньооблікова кількість штатних працівників осіб з інвалідністю за звітний період (усіх груп інвалідності)
Додатково показуємо в рядку 4.1: кількість осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення та/або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами, — адже за ними дозволено зарахування до виконання нормативу в подвійному розмірі.
Зверніть увагу!
Постановою №490 затверджено Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору чи психічними розладами.
Також у додатку до цього Порядку наводиться перелік хвороб для осіб з інвалідністю другої групи, які дають право на подвійне зарахування працівників до виконання нормативу.
Докладніше про це ми розповіли у статті «Розрахунок нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 р.: аналіз Постанови №490 та практичні нюанси».
Рядок 5: рахуємо різницю між тим, скільки роботодавцю треба було працевлаштувати осіб з інвалідністю і скільки їх фактично працювало у роботодавця у звітному кварталі. У звіті навіть є формула: (ряд. 3 розд. 1 - (ряд. 4 розд. 1 - ряд. 4.1 розд. 1) - ряд. 4.1*2).
Про те, як порахувати показники, які слід зазначити у звіті, ми докладно розповіли в статті «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року: повний гайд для роботодавців».
Тож зараз розглянемо, що з цими показниками робити.
Приклад 1. Перша категорія (потенціальних) платників — від 8 до 25 працівників.
Для визначення розміру нормативу (рядок 3) платникам першої категорії достатньо знати, що в них у рядку 1 показник у діапазоні від 8 до 25. І тоді вони справді належать до першої категорії і розмір їх нормативу дорівнює 1 робочому місцю.
Якщо рядок 4 дорівнює 1 або більше, — внесок вони не платять (і, судячи з усього, звіт не подають).
Приклад 2. Друга категорія (потенційних) платників — понад 25 працівників.
Їм для визначення нормативу треба знати дані рядка 1 та відсоток нормативу. Наприклад, якщо в них 100 працівників, то норматив буде: 100 х 4 = 4 працівники з інвалідністю.
Якщо у рядку 4 показник 4 або більше, — норматив виконано, звіт можна не подавати.
Якщо у рядку 4 показник 3, то аналізуйте категорії інвалідності. Якщо хоча б один із працівників має інвалідність, що дозволяє подвійне зарахування, то норматив буде виконано, звіт можна не подавати.
Якщо ж норматив не виконано, — треба порахувати різницю і приготуватися до сплати внеску.
Аналогічно рахують норматив та кількість непрацевлаштованих осіб з інвалідністю, за яких доведеться сплатити внесок, і роботодавці третьої категорії (спеціалізовані медзаклади). Тільки в них розмір нормативу менший — 2 відсотки.
Обчислення внеску: розділ ІІ табличної частини звіту
Ось тут треба бути уважними! Адже розрахунок суми внесків дещо відрізняється від попереднього, достатньо простого, розрахунку суми штрафів.
У рядку 1 наводимо «нараховану заробітну плату (винагороду) за звітний період».
І відразу ж виникає купа запитань:
1. Як визначається ця зарплата? Що до неї входить?
2. Чи включаються до неї відпусткові, компенсація за невикористану відпустку, лікарняні та декретні?
3. І що за «винагорода» мається на увазі? Це що — і тих, хто працює за ЦПД, треба було до розрахунку включати?
Відповідаємо:
1. У цьому випадку йдеться про виплати, здійснені фізособам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів.
2. Склад зарплати визначаємо згідно з Інструкцією №5. Отже, відпусткові та компенсація за невикористану відпустку, так само як премії, доплати та індексацію (коли вона з’явиться з червня), враховуємо. А декретні та лікарняні, додаткові блага, благодійну допомогу тощо, які до фонду оплати праці не увійшли, — ні.
У рядку 2 наводимо середньомісячну зарплату (винагороду) у звітному періоді, розраховану на одного працівника.
Порядок її розрахунку встановлено постановою КМУ від 25.02.2026 №268.
І ми його докладно (з прикладами) розглянули в статті «Як рахувати середню зарплату для розрахунку внеску за непрацевлаштування особи з інвалідністю з 1 січня 2026?».
До речі, саме тут вам стане у пригоді не тільки інформація з рядка 1 розділу ІІ (про нараховану зарплату), а й з рядка 2 розділу І — про зовнішніх сумісників.
Бо тут проявляється слабкість запропонованої форми звіту:
- для визначення нормативу показник кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості не потрібен. Норматив визначається тільки з кількості штатних працівників (і їхня зайнятість може бути як повна, так і не повна);
- а ось де потрібен показник кількості зовнішніх сумісників і саме в еквіваленті повної зайнятості, — це для визначення середньомісячної зарплати, з якої визначатиметься сума внеску! Адже цей показник згадується у Порядку №268, і там наводиться спеціальний порядок його визначення;
- незважаючи на це, ці показники розділили: сумісників зазначили у розділі І, а середню зарплату — в розділі ІІ.
Ще цікавіше з показником середньооблікової кількість штатних працівників облікового складу. Адже їх має бути два:
- той, що використовується для визначення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, рахують згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників;
- той, що використовується для визначення середньомісячної зарплати, визначають згідно з Порядком №268;
- а в звіті, як бачимо, наведено лише один. І це той, з якого рахують норматив.
Звісно, можна сказати, що другий показник у звіті не потрібен. Адже розрахунок середньої зарплати в ньому залишається за кадром, роботодавець показує вже готові дані. Тоді сенс зазначення інформації про зовнішніх сумісників залишається поки що невідомим. Виглядає так, що ми рядок 2 розділу І будемо заповнювати лише для краси — в жодній формулі звіту він участі не бере. Утім, почекаймо порядку складання звіту, можливо, тоді стане зрозуміліше.
У рядку 3 зазначаємо суму нарахованого внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період, який підлягає сплаті.
Розмір внеску платник обчислює, визначаючи результат добутку таких показників:
- 40 відсотків середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
- різниця між установленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників — осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.
При цьому на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відсотків!
Ця інформація наводиться у примітці 13 до звіту, тільки у вигляді формули.
Зараз вона має такий вигляд:
S = (40% x рядок 2 розділу II - №х рядок 5 розділу 1) х 50%,
де S — сума внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю;
№ — кількість місяців у кварталі.
Вплив виправлення помилок на сплату внеску: розділ ІІІ табличної частини звіту
Розділ ІІІ заповнюють лише в разі подання звіту типу «Уточнюючий».
Складається він досить просто і традиційно:
У рядку 1 — сума внеску, яка була визначена в раніше поданому звіті за звітний період, у якому виправляються помилки (з урахуванням усіх раніше внесених уточнень).
У рядку 2 — правильна сума внеску.
В рядку 3 — різниця, яку треба доплатити (збільшення суми внеску)
У рядку 4 — різниця, на яку сума внеску зменшується (але вона не може перевищувати раніше задекларовану суму внеску до сплати).
Тобто все виправлення помилок полягатиме в тому, щоб у звітному новому або в уточнюючому звіті показати всі правильні дані розділів І — ІІ (а також заголовної та прикінцевої частин звіту, ясна річ). А далі скоригувати суму внеску, яка підлягала сплаті.
На що варто звернути увагу, то це на суму пені рядку 5. Так, ви не помилилися, цю пеню роботодавець має порахувати самостійно і зазначити її під час виправлення помилок.
Зверніть увагу!
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Докладно про застосовування санкцій до порушників ми розповіли в статті «Штрафи від ДПС за неподання звіту та за несплату внеску за осіб з інвалідністю: аналіз проєкту нового Порядку».