Як перевірити, чи треба сплачувати внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року? І в якому розмірі його доведеться сплачувати? Наведемо формулу, яку кожен роботодавець може застосувати для себе. Про це ми писали у статті:
«Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року: повний гайд для роботодавців»
Проблема визначення виконання нормативу
У зазначеній вище статті ми, зокрема, говорили про появу численних консультацій фахівців про те, що нібито якщо працівника з інвалідністю прийнято наприкінці місяця, то він у виконання нормативу не враховується. Зрозуміло, що така сама ситуація має, за цією логікою, виникати і в разі звільнення працівника не останнім днем місяця.
Звідки це взялося?
Як ми розуміємо, з норми ст. 18-2 Закону №875:
«До виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати з розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має права враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю».
Тобто згадка про повністю відпрацьований календарний місяць трактується такими фахівцями як вимога до працівника з інвалідністю перебувати у трудових відносинах цілий місяць для того, щоб його зарахувати на виконання нормативу.
Ми з такою позицією не згодні!
На думку редакції, ця норма встановлює вимогу тільки щодо розміру оплати праці осіб з інвалідністю для виконання нормативу їх працевлаштування. Про що, власне, і каже друге речення цієї частини ст. 18-2 Закону №875.
При цьому ст. 18-2 Закону №875 не встановлює докладного порядку розрахунку показника виконання нормативу (на відміну від порядку його встановлення, який займає більшу частину цієї статті).
Проте, позаяк норматив установлюється виходячи зі середньооблікової кількості працівників, то, на нашу думку, і виконання нормативу має рахуватися так само. Тому, на нашу думку, виконання нормативу рахується не за місяць, а за квартал! І можуть бути випадки, коли через неповністю відпрацьований квартал працівника з виконання нормативу виключають, а можуть бути випадки, коли його до виконання нормативу включають.
Приклад 1.
Якщо працівника з інвалідністю прийнято на основне місце роботи наприкінці січня 2026 року і він відпрацював два цілі місяці (лютий та березень), то, звісно, буде врахований як ціла одиниця за квартал (а може, і подвійно, якщо в нього перша або друга група інвалідності).
Приклад 2.
Якщо працівника з інвалідністю звільнено з основного місця роботи 30 березня 2026 року і він відпрацював два цілі місяці (січень та лютий) і майже весь березень, то, звісно, буде врахований як ціла одиниця за квартал (а може, і подвійно, якщо в нього перша або друга група інвалідності).
Зверніть увагу!
У прикладах 1 та 2 працівника зараховують до виконання нормативу, якщо йому за кожен місяць кварталу (і в неповністю відпрацьованому місяці також!) нарахують зарплати більше ніж мінімальний розмір (нині — 8 647 грн).
Приклад 3.
Якщо працівника з інвалідністю прийнято на основне місце роботи наприкінці березня 2026 року і він відпрацював у кварталі менше ніж половину місяця, то, звісно, не буде врахований як ціла одиниця за квартал (і навіть перша або друга група інвалідності тут не допоможе — адже якщо працівник не враховується до виконання нормативу, то немає і подвійного зарахування).
Приклад 4.
Якщо працівника з інвалідністю звільнено з основного місця роботи 9 січня 2026 року, — наслідки ті самі, що й у прикладі 3. Він відпрацював менше ніж половину місяця за цілий квартал, то, звісно, не буде врахований до виконання нормативу.
Позиція Держпраці
Думки фахівців можуть різнитися. Щоб поставити крапку в цьому питанні, потрібне роз’яснення з боку контролерів.
І ось з’явився лист Держпраці від 04.03.2026 №328/2.3/2.2-3B-26a (див. «ДК» №19/2026) щодо можливості зарахування до нормативу в разі звільнення або прийняття на роботу працівників упродовж місяця.
Держпраці заявила, що до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується працівник, якщо:
— він фактично працював на робочому місці протягом місяця (повністю або частково);
— розмір нарахованої зарплати за цей місяць перевищує мінімальну;
— а от тривалість робочого часу може бути нормальна, скорочена або неповна за рахунок заходів розумного пристосування.
Також Держпраці порадила звернутися з цим та іншими запитаннями щодо виконання нормативу до Мінекономіки.
Враховувати чи не враховувати звільнених та новоприйнятих посеред кварталу?
Як бачимо, висновок Держпраці підтверджує позицію редакції.
Кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю — це теж середній показник за квартал. Тому середній показник працевлаштованих осіб з інвалідністю рахується аналогічно до показника середньооблікової кількості штатних працівників.
На жаль, Держпраці не показала прикладів такого врахування. Тож ми навели вище власні приклади. Сподіваємося, що й решта контролерів, зокрема ДПС, яка адмініструє сплату внеску за невиконання нормативу, погодяться з таким підходом.