Оприлюднення фінансової звітності та звіту аудитора у 2026 році: строки, порядок і пільги на час війни

Коло компаній, які мають оприлюднювати звітність за законом

Оприлюднення (публікація) фінансової звітності — це для окремих категорій юросіб не бажання показати відкритість, а вимога закону.

Суть цієї процедури в тому, щоб акціонери, інвестори та держоргани отримали інформацію про реальний стан бізнесу, підтверджену аудитором.

На початку кожного року бухгалтеру варто звіряти, до якої категорії належить підприємство, за показниками активів, доходу та кількості працівників за минулий рік.

Якщо ваше підприємство опинилося в категорії «середніх» або «великих» чи ваша діяльність має суспільний інтерес (наприклад, ви — страховик чи видобувна компанія), тоді аудит і подальше оприлюднення звітності стають обов’язковими!

Вимогу щодо оприлюднення встановлено ч. 3 ст. 14 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996).

Поділ підприємств за розміром і відповідні критерії наведено в ч. 2 ст. 2 Закону №996.

Щоб зрозуміти, чи має ваше підприємство оприлюднювати звітність, варто пройти просту перевірку у двох напрямах: за видом діяльності та за розміром.

1. Перевірка за видом діяльності.

Ви повинні оприлюднювати звітність незалежно від розміру, якщо ви є:

• підприємством, що становить суспільний інтерес (емітенти цінних паперів на біржах, банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди);
• публічним акціонерним товариством (ПАТ);
• суб’єктом природних монополій на загальнодержавному ринку;
• підприємством у видобувній галузі;
• малим підприємством державного сектору економіки;
• материнським підприємством великої групи.

2. Перевірка за критеріями розміру.

Якщо до вищенаведеного переліку ви не належите, тоді звіртеся з критеріями за 2025 рік (для звітності за 2025 рік, що подається в 2026 році).

Оприлюднювати звітність мають:

— великі підприємства (не емітенти);

— середні підприємства.

Таблиця 1. Критерії визначення категорії підприємства (потрібно відповідати принаймні двом із трьох) згідно з п. 2 ст. 2 Закону №996

Важливо: якщо підприємство два роки поспіль не відповідає вимогам своєї категорії, його переводять до іншої (п. 2 ст. 2 Закону №996).

Склад пакета документів: що саме потрібно публікувати (звітність, аудит, управління)

Перелік документів для оприлюднення визначають ст. 1, 11 та 14 Закону №996. А що саме мусить бути в аудиторському звіті, описано в ст. 14 Закону України від 21.12.2017 №2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Які саме документи бухгалтер готує для публікації на сайті, залежить від того, до якої категорії належить підприємство.

1. Стандартний «повний пакет» (для середніх та великих підприємств):

— річна фінансова звітність: це баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до річної звітності;

— аудиторський звіт: повний текст звіту незалежного аудитора за результатами обов’язкового аудиту;

— звіт про управління: документ із фінансовою та нефінансовою інформацією про становище підприємства, його плани на майбутнє та ризики. Причому середні підприємства можуть не включати до цього звіту нефінансову інформацію.

2. Додаткові документи (коли для цього є підстави):

— консолідована фінансова звітність: якщо підприємство є материнським і має дочірні компанії;

— звіт про платежі на користь держави: його мають оприлюднювати компанії з видобувної галузі та підприємства, які заготовляють деревину і належать до тих, що становлять суспільний інтерес.

3. Скорочений пакет (для малих держпідприємств та фінустанов):

— малі підприємства державного сектору та фінансові установи, які належать до мікро- та малих, публікують річну фінзвітність разом з аудиторським звітом і звітом про управління (якщо для них законом передбачено обов’язковий аудит).

Перелік наших статей щодо складання фінансової звітності за 2025 рік ми навели у «Річна фінансова звітність за 2025 рік: хто її подає, терміни подання та інструкції із заповнення від редакції».

Ключові дати щодо оприлюднення фінзвітності у 2026 році

Крайні строки оприлюднення прописані в ч. 3 ст. 14 Закону №996. А строки подання проаудитованої звітності до податкових органів визначає п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Таблиця 2. Календар оприлюднення фінзвітності у 2026 році

Важливо для податкового обліку: якщо аудитор знайшов помилки, які вплинули на дані в уже поданій декларації з податку на прибуток (тій, що подали до 1 березня), платник повинен подати уточнюючий розрахунок і зробити це теж не пізніше 10 червня (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Приклад 1.

ТОВ «Вектор» — підприємство середнього розміру:

1. До 1 березня 2026 року бухгалтер подав до ДПС річну декларацію з прибутку, а також баланс і звіт про фінрезультати (на той момент аудит їх ще не перевіряв).

2. У травні 2026 року компанія отримала аудиторський висновок.

3. До 1 червня 2026 року бухгалтер має викласти на сайті компанії повний комплект документів (форми №1 — 5, звіт аудитора та звіт про управління).

4. До 10 червня 2026 року бухгалтер через Електронний кабінет надсилає аудиторський звіт до ДПС.

Стежте за двома видами граничних строків: «публічним» (для сайту) та «фіскальним» (для ДПС). І майте на увазі: якщо оприлюднити документи пізніше встановленого строку або викласти їх без аудиторського звіту, це вважається так, ніби їх не оприлюднили взагалі. Навіть якщо під час воєнного стану адмінштрафи за порушення строків публікації на сайті тимчасово не застосовують (Закон України від 03.03.2022 №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», далі — Закон №2115), вимога подати звіт до ДПС до 10 червня однаково залишається дуже важливою, щоб не отримати статус ризиковості.

Вимоги до вебсайту та формату: де і як правильно розмістити документи

Закон вимагає розміщувати інформацію на офіційному ресурсі підприємства, і доступ до неї має бути вільним та безоплатним для будь-кого.

Якщо розмістити звітність не там, де потрібно, або видалити її заскоро, це вважається таким самим порушенням, як і взагалі не оприлюднити.

Вимоги до оприлюднення фінансової звітності:

— місце оприлюднення: власна вебсторінка або власний вебсайт підприємства, і все має бути оприлюднено повністю (ч. 3 ст. 14 Закону №996);

— термін зберігання: звітність і аудиторський звіт мають залишатися доступні на сайті щонайменше 6 років (ч. 7 ст. 14 Закону №996);

— формат для МСФЗ: підприємства, які звітують за міжнародними стандартами, мають подавати й оприлюднювати звітність в одному електронному форматі (iXBRL) на базі таксономії (ч. 5 ст. 12-1 Закону №996).

Важливі ознаки, які варто перевірити при оприлюдненні фінзвітності:

1. Власний сайт. Домен має бути зареєстрований на компанію або хоча б зазначений в установчих документах. Сторінки в соцмережах (Facebook, LinkedIn) чи месенджери закон не сприймає як офіційний вебсайт.

2. Зручний доступ. Краще зробити окремий розділ на кшталт «Звітність» або «Розкриття інформації». Ідея проста: щоб документи можна було знайти з головної сторінки максимум за 2 — 3 кліки.

3. Вимоги до файлів. Найчастіше публікують PDF, бажано такий, у якому працює пошук по тексту. Якщо берете скани паперових оригіналів, перевірте, щоб підписи й печатки читалися нормально.

4. Відкритість. Доступ до файлів має бути цілодобовий, безоплатний і без реєстрації чи паролів.

5. Підтвердження факту. Після завантаження перевірте, чи файли відкриваються в іншому браузері, бажано в режимі «інкогніто». Зробіть скрин сторінки так, щоб було видно URL і дату завантаження, та додатково оформте внутрішній акт про оприлюднення.

Приклад 2.

ТОВ «Прогрес» (середнє підприємство) оприлюднює звітність за 2025 рік. Бухгалтер підготував файл у форматі PDF, у якому є форми № 1 — 5, примітки, звіт аудитора та звіт про управління. Дії бухгалтера:

— переконався, що розділ «Інвесторам» на сайті ТОВ відкритий і доступний;

— дав завдання ІТ-відділу розмістити файл під зрозумілою назвою «Річна фінансова звітність разом з аудиторським звітом за 2025 рік»;

— після публікації (наприклад, 20 травня 2026 року) зафіксував дату на сторінці та зберіг скриншот для можливих перевірок Органом суспільного нагляду.

Щоб було дотримано вимог закону щодо оприлюднення фінансової звітності, вона має бути на сайті і залишатися там щонайменше 6 років. Якщо забрати файл уже через рік, — це порушення, за яке передбачено адмінштраф (ст. 163-16 КУпАП).

Також обов’язково перевірте формат: для звітів за НП(С)БО найчастіше — PDF, а для тих, хто зобов’язаний звітувати за МСФЗ, потрібен конкретний формат iXBRL.

Оприлюднення під час воєнного стану: які пільги діють і як переносяться строки за Законом №2115

Воєнний стан помітно змінив роботу бухгалтера, зокрема щодо оприлюднення звітності. Законодавство тут більше про підтримку бізнесу, а не про покарання: обов’язок пройти аудит і опублікувати дані ніхто не скасував, але відповідальність за порушення звичних граничних строків (30 квітня та 1 червня) тимчасово не застосовують. Завдяки цьому компанії, яким наразі складно, можуть зосередитися на більш нагальних речах та відкласти публічну звітність до часу після перемоги.

Воєнні звітні та податкові послаблення:

— звільнення від відповідальності: (пп. 4-1 п. 1 Закону №2115);

— строк для «наздоганяючого» оприлюднення: (пп. 4-2 п. 1 Закону №2115);

— податкові послаблення: (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Бухгалтеру важливо з’ясувати, як саме працює «воєнна» пільга, щоб потім не зіткнутися зі штрафами:

1. Адміністративний імунітет. Поки діє воєнний стан і ще три місяці після його завершення посадових осіб не штрафують за ст. 163-16 КУпАП, якщо фінзвітність разом з аудиторським звітом оприлюднено із запізненням.

2. Виняток для держсектору. Пільга із Закону №2115 не стосується державних унітарних підприємств та госптовариств, де держава має понад 50%. Вони подають і оприлюднюють звітність у звичайному порядку.

3. Правило 90 днів. Після офіційного припинення або скасування воєнного стану підприємство має рівно 90 календарних днів, щоб розмістити на своєму сайті повні пакети звітності за всі роки, які були пропущені під час війни.

4. Податковий аспект. Платники податку на прибуток, для яких аудит обов’язковий, також не отримують штрафів за неподання до ДПС проаудитованої звітності, якщо подадуть її протягом трьох місяців після завершення воєнного стану.

Важливо: якщо держава тимчасово не штрафує, це не означає, що не виникне інших негативних наслідків. Банки, оцінюючи кредитоспроможність, часто не зважають на Закон №2115 і однаково просять свіжий аудиторський звіт. Так само відсутність підтвердженої аудитом звітності в ДПС після 10 червня може стати одним із чинників, через які платнику податків присвоять статус ризикового.

Приклад 3.

ТОВ «Маяк» (середнє підприємство) через те, що частина активів опинилася в зоні бойових дій, не проводило аудит і не оприлюднювало звітність за 2023 — 2025 роки. Припустімо, воєнний стан скасують 1 вересня 2026 року. Дії бухгалтера:

1. До 1 грудня 2026 року (у межах 90 днів) потрібно організувати аудит одразу за всі три роки.

2. До цієї самої дати розмістити на своєму сайті три повні пакети документів (звітність + аудиторський звіт + звіт про управління за кожен рік).

3. Подати ці документи до ДПС, щоб не отримати фінансових санкцій за ПКУ.

Якщо підприємство має реальну можливість, краще оприлюднювати дані у стандартні строки. Так простіше зняти питання контролю вже тепер, легше проходити фінмоніторинг банків і не доведеться потім оприлюднювати в терміновому режимі після завершення воєнного стану.

Відповідальність і ризики: адмінштрафи та ймовірність отримати статус «ризикового платника»

Якщо фінзвітність не оприлюднити у встановлені законом строки (з урахуванням «воєнних» пільг) або викласти її без аудиторського звіту, це вважається порушенням закону.

У підсумку можуть бути два типи наслідків: прямі штрафи та непрямі ризики для роботи бізнесу.

Пряма відповідальність буває адміністративною (її застосовують до посадових осіб) і фінансовою (штраф за ПКУ за неподання документів контролюючому органу).

Але для платників ПДВ найболючіше зазвичай інше — непрямий ризик, коли компанію можуть віднести до «ризикових платників». Тоді робота фактично зупиняється, адже блокують податкові накладні.

Перелік видів відповідальності та податкових ризиків:

— адміністративна відповідальність: її встановлює ст. 163-16 КУпАП за порушення правил оприлюднення звітності разом з аудиторським звітом. Справи за цією статтею розглядає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) (ст. 244-22 КУпАП);

— фінансова відповідальність: за абз. 4 п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якщо до ДПС не подати проаудитовану звітність, застосовують штраф, який прописаний у п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

— податкова ризиковість: критерії ризиковості платника ПДВ визначені Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Важливо розуміти, які саме штрафи можливі та хто їх накладає:

1. Штрафи від ОСНАД (адміністративні):

— перше порушення: від 17 000 до 34 000 грн (1 000 — 20 00 н. м. д. г);

— повторне порушення протягом року: від 34 000 до 51 000 грн (2 000 — 3 000 н. м. д. г.).

Важливо: ці штрафи виписують особисто керівникові або головному бухгалтеру.

2. Штрафи від ДПС (фінансові):

— якщо не подати або подати із запізненням (після 10 червня) повний пакет звітності разом з аудиторським висновком до податкової, — 340 грн за кожен такий випадок неподання;

— якщо порушення повториться протягом року — 1 020 грн.

3. Блокування ПН і статус ризикового:

— податкова може сприйняти відсутність проаудитованої звітності як сигнал, що підприємство нібито приховує реальне фінансове становище. Через це платника можуть віднести до ризикових, і тоді реєстрацію податкових накладних автоматично зупиняють. А щоб розблокувати ПН, зазвичай недостатньо просто донести звітність — доведеться ще проходити довгу процедуру пояснень у комісіях ДПС.

Приклад 4.

Головний бухгалтер середнього підприємства ТОВ «Меридіан» виклав на сайті компанії тільки баланс і звіт про фінансові результати, без приміток та без аудиторського звіту. Можливі наслідки:

1. ОСНАД може оформити протокол за ст. 163-16 КУпАП, бо публікація звітності без аудиторського звіту фактично прирівнюється до неоприлюднення. Штраф тоді буде щонайменше 17 000 грн.

2. Якщо до 10 червня аудиторський звіт не подадуть до ДПС через Електронний кабінет, підприємству нарахують штраф 340 грн.

3. Ще через місяць ДПС може надати ТОВ «Меридіан» статус ризикового платника, і це зупинить реєстрацію ПН за ключовими контрагентами.

Не варто нехтувати обов’язок оприлюднення лише тому, що штрафи за ПКУ невеликі (340 грн). Реальна загроза — це великі адмінштрафи для посадових осіб (аж до 51 тис. грн) і ризик, що діяльність стане на паузу через ризиковість. Навіть у період воєнного стану, коли діє мораторій на штрафи за Законом №2115, з практичної точки зору безпечніше виконати вимоги вчасно: так ви не створите «чергу» на аудит після перемоги й не зіпсуєте податкову історію підприємства.

Практичні поради для бухгалтера: як підтвердити, що звітність справді оприлюднили (чек-лист)

Оприлюднення можна вважати виконаним тільки тоді, коли користувачі мають вільний, безкоштовний та цілодобовий доступ до всього пакета документів на сайті підприємства. Для бухгалтера важливо не лише завантажити файл, а й заздалегідь підготувати докази того, що публікація була. Це потрібно, щоб у разі перевірок Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) убезпечити посадових осіб, бо через технічні збої або оновлення сайту файли інколи стають недоступними, а контролери можуть сприйняти це як невиконання обов’язку.

За законом відповідальність за те, щоб фінзвітність була оприлюднена вчасно і в повному обсязі, покладена на уповноважений орган (посадову особу), який керує підприємством, або на власника (ч. 1 ст. 11 Закону №996). Річна звітність разом з аудиторськими звітами має зберігатися на сайті підприємства щонайменше шість років (ч. 7 ст. 14 Закону №996).

Як підстрахуватися документально після публікації звітності (чек-лист).

Щоб потім не було претензій від ОСНАД через технічні збої на сайті, бухгалтеру варто заздалегідь зібрати підтвердження. Можна діяти за таким планом:

— перевірка файлів. Перед завантаженням перегляньте PDF: чи всі сторінки є на місці, чи працює пошук по тексту, чи нормально читаються печатки та підписи керівництва;

— зрозуміла назва файлу. Краще не лишати системні назви на кшталт «scan_123.pdf». Назвіть файл так, щоб одразу було зрозуміло, що всередині;

— розміщення на сайті. Опублікуйте документи в потрібному розділі (наприклад, «Інвесторам» або «Звітність»). Посилання на завантаження має бути помітне і зрозуміле, наприклад: «Завантажити фінзвітність та висновок аудитора за 2025 рік»;

— перевірка доступу. Обов’язково переконайтеся, що файл відкривається з пристрою, де ви не зайшли як адміністратор сайту. Зручно робити це у приватному режимі браузера (Incognito). Доступ має бути без паролів і без реєстрації;

— цифрове підтвердження. Зробіть скриншот сторінки, де розміщено звіт. Подивіться, щоб на зображенні добре було видно повну URL-адресу в браузері та дату публікації матеріалу;

— паперове підтвердження. На завершення оформте внутрішній документ — це може бути наказ керівника або акт про оприлюднення фінансової інформації. Обов’язково зазначте у ньому точне посилання на сторінку, де лежать документи.

Увага: соцмережі (Facebook, Instagram) і месенджери не вважаються офіційним майданчиком для оприлюднення. Якщо опублікувати звітність тільки там, це фактично буде те саме, що й не опублікувати взагалі.

Приклад 5.

Бухгалтер ТОВ «Еталон» оприлюднив звітність за 2025 рік на сайті компанії 20 травня 2026 року. Але у серпні 2026 року компанія змінила хостинг-провайдера, і через це всі раніше завантажені файли в адмінпанелі отримали нову дату створення — 15 серпня 2026 року.

Дії бухгалтера: на запит від ОСНАД бухгалтер надав збережений скриншот від 20 травня і копію внутрішнього акта про оприлюднення. Саме ці документи підтвердили, що обов’язок виконано вчасно, і допомогли уникнути штрафу для керівника в розмірі від 17 000 до 34 000 грн за порушення строків (ст. 163-16 КУпАП).

Оприлюднення не закінчується тим, що ви натиснули «завантажити». Щоб убезпечити підприємство і керівництво, бухгалтеру варто зафіксувати факт публікації скриншотами та внутрішніми документами. Це найбільш надійний спосіб підтвердити, що все було зроблено вчасно, наприклад, якщо звітність зникне зі сайту через технічні причини або якщо під час технічних робіт на сайті зміниться дата завантаження.