- Бланк податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зі змінами та доповненнями).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.
Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2026 році щокварталу?
Декларацію з податку на прибуток подають платники, зазначені у п. 133.1 — 133.2 ПКУ, які одночасно з цим зобов’язані подавати квартальну декларацію.
Це:
— резиденти України — суб’єкти господарювання, юрособи, які перебувають на загальній системі оподаткування і, отже, є платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період перевищує 40 млн грн;
— юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти-юрособи, які утворені у будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи з джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн.
Увага!
Усі перелічені суб’єкти, якщо вони утворені у 2026 році, мають перший звітний період рік. І тому квартальні декларації з податку на прибуток не подають (п. 137.5 ПКУ).
Може бути така ситуація: у 2025 р. дохід платника був менший ніж 40 млн грн, а за підсумками І кварталу 2026 року уже досяг такого обсягу. Але подавати декларацію за І квартал 2026 року не потрібно, адже дохідний критерій для встановлення періодичності звітування застосовується за даними попереднього календарного року. До того ж може статися, що до кінця 2026 року річний дохід зменшиться (внаслідок збитків, знижок або повернень товару покупцям тощо) і буде менший за 40 млн грн. Тож дивимося тільки на річний обсяг доходу за минулий рік!
Неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення. Звіт подають у строк для місячного звітного періоду — до 20 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому сталося порушення. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до кінця цього року подає квартальну декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Це передбачено пп. 133.4.3 ПКУ.
За якою формою звітуємо за 1 квартал 2026 рік?
У 2026 році змін до форми декларації з податку на прибуток ще не вносили.
Тож за І квартал 2026 року звітуємо за тією самою формою, що й за 2025 рік. А саме за декларацією в редакції Наказу №371.
Тобто всі зміни, які набрали чинності протягом 2025 року, мають бути враховані під час складання декларації І квартал 2026 року.
Зверніть увагу!
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
- J0100129 — для юридичних осіб;
- F0100729 — для фізичних осіб;
- J0100929 — для інститутів спільного інвестування;
- J0100529 — для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
Проте, позаяк ми зараз говоримо про квартальну форму декларації, то останню річну форму декларації поки що не подаємо. Її розглянемо пізніше, ближче до граничного строку подання.
В які строки подають декларацію з податку на прибуток за І квартал 2026 рік?
Щоквартальну декларацію подають у квартальні ж і строки: 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу. Якщо останній день припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, то граничний строк подання переноситься на наступний робочий день.
Важливо!
Декларацію за І квартал 2026 року подають до 11 травня 2026 року (включно). Перенесення строків на 11 травня (понеділок) відбулося, адже 10 травня (40-й день) припадає на неділю (вихідний).
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант — це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку. Проте якщо протягом І кварталу 2026 року ви змінили місцезнаходження, то слід врахувати таке.
Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №1588).
Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку №1588 платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку №1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, і місцеві податки та збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розд. Х Порядку №1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків та зборів, які розподіляються між державним і місцевими бюджетами, і місцевих податків та зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Простіше кажучи, якщо ви переїхали у 2026 році, то до 31.12.2026 звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за весь 2026 рік подаєте річну декларацію і сплачуєте податок уже у 2027 році. Позаяк бюджетний період після зміни основного місця обліку вже закінчиться, — доведеться звітувати і платити податок за новою адресою.
Чи треба подавати декларацію, якщо підприємство простоювало?
Зазвичай платники податків користуються правом не подавати податкову звітність, якщо немає показників, які потребують декларування.
Увага!
Пункт 49.2 ПКУ вимагає подавати звіти лише в разі, якщо у звітному періоді виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню. І податківці не заперечують, що це правило можна застосовувати у зворотному випадку: якщо таких об’єктів чи показників немає, податкову декларацію можна і не подавати.
Проте це правило не працює щодо декларації з податку на прибуток. Адже одним з її додатків, який є невід’ємною частиною декларації, є фінансова звітність юрособи. А фінзвітність складають усі, адже збитковість чи нульовий фінансовий результат не звільняє від обов’язку вести бухоблік та складати фінзвітність.
Отже, незалежно від того, працювали ви у І кварталі 2026 року чи простоювали, мали прибуток чи ні, якщо у вас квартальний звітний період, — декларацію треба подавати обов’язково!
Що загрожує за неподання декларації у 2026 році?
Скажімо, ви, всупереч зазначеному вище, все ж таки не подали декларацію з податку на прибуток. Адже податку до сплати не було. Чи штрафуватимуть вас за це?
Так! Адже мораторій на застосування штрафів вже закінчився (ще з 01.08.2023). А за неподання податкової декларації чи за порушення встановлених строків її подання п. 120.1 ПКУ передбачає два розміри штрафів:
- 340 грн — за перше таке порушення;
- 1 020 грн — за кожне наступне таке порушення, якщо до вас протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Зверніть також увагу, що у податківців залишається право не прийняти податкову декларацію, якщо порушено вимоги ст. 48 або ст. 49 ПКУ. Наприклад, якщо в декларації немає її обов’язкових реквізитів. Або якщо якийсь із заповнених рядків декларації вимагав подання додатка, а він не був поданий. Це стосується, звісно, і неподання фінзвітності, адже вона, як уже було сказано, теж є додатком до декларації і її невід’ємною частиною. А відсутність прийнятої податківцями декларації прирівнюється до її неподання!
Саме тому ми завжди рекомендуємо не відкладати подання декларацій на останній момент, — адже якщо декларацію не приймуть, є можливість дізнатися про порушення (що саме не сподобалося податківцям) і вчасно виправити їх.
Чи є пільги з подання декларації під час воєнного стану?
Зверніть увагу!
Воєнний стан продовжено до 2 серпня 2026 року Законом від 28 квітня 2026 р. №4857-IX.
Позаяк воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається загальна «воєнна» пільга. Її передбачено пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
За відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Але щоб скористатися такою пільгою, ви маєте документально довести, що можливості подавати звітність та платити податки справді не мали!
Тобто в такому разі треба подати заяву і підтвердні документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ».
Нині таку заяву і документи потрібно подати не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (п. 4 розділу ІІ Порядку).
Для деяких платників податку на прибуток пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає і ще одну «воєнну» пільгу.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінзвітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом із податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ПКУ, і такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За якими правилами складати декларацію з податку на прибуток?
На жаль, порядку складання цього звіту Мінфін і досі не затвердив. Тож під час складання цієї декларації бухгалтеру доводиться спиратися на власний досвід, назви рядків та додатків і на численні роз’яснення від ДПС та консультантів.
А зараз наведемо кілька найбільш загальних правил із них, про які має знати кожен бухгалтер:
1. Декларацію з податку на прибуток підприємств заповнюють на підставі первинних документів
Вони мають бути складені відповідно до бухобліку, у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
З одного боку, це очевидно — адже гривня як одиниця вимірювання наведена в самій декларації (зверху її табличної частини). З іншого боку — об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування. Його зазначають у фінзвітності, що є додатком до декларації. Але у фінзвітності цей показник наводять у тисячах гривень. І як бути в такій ситуації?
Як «розокруглити» тисячі гривень до гривень правильно?
Податківці у «ЗІР» рекомендують орієнтуватися не так на показники фінзвітності, як на самі первинні документи, на підставі яких було пораховано той фінрезультат та інші показники, які використовуються в декларації.
Тобто бухоблік (який ви ведете на підставі первинних документів) ви ведете у гривнях з копійками. І коли складали фінзвітність, то зробили округлення до тисяч гривень. Тепер, для складання декларації з податку на прибуток, ви повертаєтеся назад і зазначаєте ці показники такими, які вони є у бухобліку. Тільки знову округлюєте їх, але вже до гривень без копійок.
2. Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком
У річній декларації треба зазначити всі показники, які передбачає її форма, у значенні, що дорівнює річному підсумку.
Наприклад, якщо у певних кварталах ви мали збитки, а в інших — прибутки, це не показуєте окремо. У декларації за рік відображаєте загальний річний фінрезультат. Таким чином, збитки одного періоду зменшуються за рахунок прибутків інших, і навпаки.
Для складання декларації за І квартал цей принцип ви ще не застосовуєте, але під час звітування за наступні квартали — обов’язково.
3. Декларацію з податку на прибуток можна подати у три способи, передбачені п. 49.3 ПКУ
Тобто особисто, поштою або електронним способом. Але платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу тільки в електронній формі (про що каже п. 49.4 ПКУ).
Спосіб подання декларації впливає і на її заповнення. Наприклад, у паперовій формі будуть «живі» підписи осіб, які її склали, а електронну форму слід підписати електронними підписами.
Якщо якийсь із рядків декларації не має показників для заповнення, то у паперовій формі робимо прочерки, а в електронній — просто залишаємо ці рядки незаповненими.
***
Далі розглянемо складання декларації вже рядок за рядком та додаток за додатком. Але зробимо це у другій частині статті.