Як показує практика, найбільші проблеми у підприємства виникають тоді, коли йдеться про померлого керівника, який був єдиним засновником підприємства. Або керівника, який був одним із двох засновників з однаковими частками (50/50) у статутному капіталі.
Адже тут мають працювати особливі умови статуту, записані як у статуті, затвердженому у власній редакції підприємства, так і в модельному статуті. І ці умови статуту підприємства заслуговують на окрему увагу. Розгляньмо їх на прикладі ТОВ, як найпоширенішої форми підприємств.
Якщо ТОВ має модельний статут
Нагадаємо, що чинна форма (зміст) модельного статуту для ТОВ затверджена постановою КМУ від 27.03.2019 №367.
У модельному статуті є п. 37, який міститься у всіх редакціях статуту, де передбачено нижченаведені дії у разі смерті керівника:
Якщо керівник (директор) помер, але є інші засновники (учасники)
1. Автоматично (в силу положень статуту) призначається виконувач обов’язків директора (в. о.):
— спочатку — заступник директора;
— якщо немає, — головний бухгалтер;
— якщо й його немає, — працівник із найбільшою зарплатою;
— якщо таких кілька, — старший за віком.
2. В. о. директора зобов’язаний невідкладно повідомити учасників ТОВ про смерть директора.
3. Загальні збори учасників мають:
— затвердити тимчасового керівника (або обрати нового);
— внести зміни до ЄДР (через подання державному реєстратору);
— за потреби змінити статут чи інші документи.
Якщо помер керівник, який був єдиним учасником (засновником) ТОВ
Це більш складна та критична ситуація.
Тут відбувається одночасна смерть власника корпоративних прав і виконавчого органу товариства, що унеможливлює процедуру заміни керівника в ЄДР.
Що стається з часткою в статутному капіталі?
Частка учасника у статутному капіталі переходить до спадкоємців після прийняття ними спадщини (ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ).
Тобто:
— до моменту прийняття спадщини (6 місяців із дня смерті) власник (або власники) корпоративних прав юридично відсутній;
— товариство фактично залишається без керівника і без власника, але й надалі провадить діяльність без жодних обмежень для юрособи (виконує договори, користується рахунками, приміщеннями, ТЗ тощо).
Хто може діяти від імені ТОВ у цей період?
Поки спадкоємці не набули права власності на частку:
1) діє тимчасовий виконувач обов’язків за логікою модельного статуту, що ми описали вище (якщо він застосовується);
2) якщо навіть працівників немає, — фактичне управління, як і сама госпдіяльність, зупиняються, а товариство «завмирає» до моменту оформлення спадщини.
Зверніть увагу!
Якщо ТОВ має банківські рахунки, банк може заблокувати доступ після смерті директора, допоки не буде оновлено підписувача.
У разі судових спорів чи податкових перевірок до призначення нового керівника самостійно представляти ТОВ у суді практично неможливо (залишається лише адвокат, який діє за договором/ордером та від імені юрособи, а не від імені померлого керівника/засновника/учасника).
Тут варто нагадати, що навіть призначення тимчасового виконувача обов’язків не рятує ситуацію повністю — він не може вчиняти значні правочини (якщо модельний статут вимагав згоди на це від власників). Тобто у нього залишається лише поточне управління (зарплати, податки (крім податкової звітності та реєстрації ПН/РК в ЄРПН, де потрібен КЕП), укладання контрактів на незначні суми).
Коли з’являються спадкоємці, що далі?
Після відкриття спадщини:
1. Протягом 6 місяців спадкоємці звертаються до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (ст. 1221 ЦКУ).
2. Після прийняття спадщини отримують свідоцтво про право на спадщину на корпоративні права (частку) з наступною держреєстрацією змін в ЄДР щодо відомостей про юрособу — нового(их) учасника(ів) та КБВ.
3. Новий власник(и) (спадкоємець(і)) вже може(уть) вчиняти такі дії:
— ухвалити рішення про зміну керівника та призначити нового керівника;
— внести зміни до ЄДР через державного реєстратора (подати заяву, протокол/рішення, статут за потреби).
Наведемо увесь це алгоритм у таблиці.
Таблиця. Алгоритм дій за модельним статутом
| Етап | Хто діє | Що робиться |
| 1. | Працівник/в. о. директора | Повідомляє учасників (або очікує повідомлень від спадкоємців, якщо помер єдиний засновник/учасник та керівник) |
| 2. | В. о. директора | Підтримує мінімальну господарську діяльність |
| 3. | Спадкоємці | Протягом 6 місяців подають заяву про прийняття спадщини |
| 4. | Нотаріус | Видає свідоцтво про право на спадщину на частку в ТОВ кожному спадкоємцю |
| 5. | Новий учасник (спадкоємець) | Після реєстрації змін до ЄДР щодо учасника/засновника ухвалює рішення про призначення нового директора |
| 6. | Державний реєстратор | Вносить зміни до ЄДР (новий керівник, статут) |
Якщо ТОВ має статут, розроблений самостійно
Після прочитаного вище, звісно, вникає запитання: якщо юрособа (ТОВ) створена та діє на підставі статуту власної редакції, то чи мають бути подібні положення та як вони можуть виглядати?
Наведемо приклади:
Приклад 1. Коли директор — стороння особа або один з учасників ТОВ.
1. У статуті можна написати так: «… У разі смерті особи, яка обіймає посаду директора товариства, виконувачем обов’язків до обрання у встановленому порядку іншої особи автоматично стає відповідний заступник, а у разі коли така посада відсутня або вакантна — інший учасник або фінансовий директор товариства. …».
2. Або взяти аналогічний варіант з п. 37 Модельного статуту за основу чи просто переписати цей текст.
Приклад 2. Коли директор — один з учасників ТОВ управляє товариством безпосередньо без оплати і без трудових відносин (як це було передбачено у скасованій ст. 64 ГКУ).
У статуті додатково до тексту за Прикладом 1 можна додати: «… У разі смерті учасника товариства, який безпосередньо здійснює управління справами товариства (вказати на відповідні пункти статуту), управління справами автоматично переходить до іншого учасника з найбільшим розміром частки у статутному капіталі».
Якщо таких норм у статуті на момент смерті засновника не буде, діємо згідно з описаною вище процедурою для спадкування частки за законом або заповітом.
До речі, заповіт рятує ситуацію на всі 100%. Адже спадкоємець за заповітом не має очікувати 6 місяців для прийняття спадщини.
Учасники 50/50: дії у разі смерті одного з них
Розгляньмо також ситуацію, коли юрособа (ТОВ) має двох учасників із частками 50/50 у статутному капіталі. Адже це саме та колізія, яка в реальному житті часто спричинює «параліч управління» ТОВ.
Отже, маємо такі вихідні дані:
— у ТОВ — двоє учасників, в обох частки по 50%;
— один із них був директором (одноосібним виконавчим органом);
— цей директор помер.
Тобто маємо одночасно:
— вакантну посаду керівника і
— неможливість ухвалити рішення про нового керівника. Адже для ухвалення рішення про обрання/призначення нового керівника потрібна проста більшість голосів (50 + 1 голос) — ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ.
Що стається з часткою померлого учасника?
Частка учасника переходить до спадкоємців після прийняття ними спадщини (ст. 23 Закону №2275).
Доти жодна особа не може реалізовувати корпоративні права померлого.
Хто керує ТОВ до переходу частки померлого до спадкоємців?
І тут цілком можливий варіант або тимчасовий вихід: в. о. керівника за п. 37 Модельного статуту (або за аналогічною нормою у статуті власної редакції). Тоді у разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган, виконувачем обов’язків до обрання іншої особи стає заступник/головний бухгалтер/працівник із найбільшою зарплатою (п. 37 модельного статуту) або дехто, визначений у статуті власної редакції.
А якщо спадкоємців не буде?
За приписами ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ:
— у разі смерті учасника-фізособи чи припинення учасника-юрособи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше ніж 50 відсотків,
та
— якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, —
товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення ухвалюють без урахування голосу учасника, який виключається. Тобто другий учасник стає єдиним. І зможе або сам керувати ТОВ, або призначити керівника.
А що робити протягом цього року та «паралічу управління»?
Позаяк до набуття спадщини (або закінчення 1 року) рішення ухвалити неможливо, передбачено перехідний період, під час якого ТОВ:
— не може офіційно змінити директора через держреєстратора (бо немає рішення більшості);
— не може діяти через померлого директора (він вибув);
— але може функціонувати через в. о. (якщо є модельний статут або це передбачено звичайним статутом).
Можливі рішення (залежно від обставин)
Варіант 1. Дії за модельним статутом:
— тимчасово діє в. о. керівника (на підставі п. 37);
— підтримує господарську діяльність;
— після набуття спадщини скликаються збори й обирається новий директор.
Варіант 2. Дії за власним статутом (без механізму в. о.):
— можна звернутися до фахівців та пошукати можливість через суд визнати повноваження тимчасового керівника (як захід для захисту інтересів юрособи — хоча аналогічної практики поки що немає, проте сьогоднішня ситуація спонукає до пошуку інших, нестандартних рішень, аби розв’язати проблему керування юрособою, зокрема за прикладами вирішення корпоративних конфліктів у суді);
— або спадкоємці можуть до завершення спадкової процедури уповноважити певну особу тимчасово управляти часткою (через процедуру охорони спадкового майна за ст. 1283 — 1285 ЦКУ).
КЕП померлого керівника
Ось іще одне питання, неодмінно пов’язане з проблемами провадження госпіяльності після смерті керівника.
Керівник підписував документи кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Підпис міг залишитися на підприємстві, але керівник помер і це припиняє можливість підписувати цим КЕП податкову звітність, реєструвати ПН/РК в ЄРПН та інші дії через кабінет платника (подання пояснень, скарг на розблокування ПН/РК, на дії органу ДПС, оскарження ППР тощо).
Ні, технічно деякий час це буде можливо. Але за законом, юридично цього робити не можна (звертаємо увагу бухгалтерів на це!).
Тут одразу зауважимо, що попри наявність положень п. 37 модельного статуту чи аналогічних положень у статуті власної редакції, жоден державний реєстратор не внесе такого т. в. о. померлого керівника до ЄДР. При заміні керівника чи для внесення даних щодо представника юрособи потрібен протокол учасників/рішення одного учасника ТОВ. Бо реєстратор діє тільки на підставі рішення уповноваженого органу юрособи (зборів, учасника тощо), а не «автоматичної заміни» за статутом (ст. 9 та ст. 17 Закону №755). Отже, в ЄДР залишиться інформація про померлого керівника та учасника. Тимчасово виконувач обов’язків зможе підписувати звітність та інші документи для ДПС, тільки якщо він зазначений як уповноважений представник в ЄДР заздалегідь. Якщо цього не було зроблено заздалегідь, — зовнішня діяльність ТОВ фактично заблокована.
Адже ЄДР — це єдине офіційне джерело даних про:
— керівника юрособи;
— його ідентифікаційні дані;
— право діяти від імені юрособи без довіреності.
ДПС автоматично синхронізує ці дані через СЕА та M.E.Doc/ЄРПН:
— тільки особа, внесена до ЄДР як керівник або представник, може накладати КЕП, який визнається дійсним для подання звітності чи реєстрації податкових накладних.
Тобто:
— навіть якщо за модельним статутом діє в. о. директора,
— але його дані не внесені до ЄДР,
— то ЕЦП/КЕП технічно не сприймається системою ДПС — ані звітність, ані ПН не реєструються.
Що зробити задля розв’язання цієї проблеми?
Варіант 1. Якщо в ТОВ кілька учасників, можна:
— скликати загальні збори учасників (можна скористатися заочним голосуванням, шляхом опитування обирати керівника заборонено в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ/ТДВ);
— на підставі п. 37 модельного статуту або аналогічного пункту власної редакції — ухвалити рішення про покладення обов’язків директора на конкретну особу (в. о.);
— подати державному реєстратору пакет документів (рішення, форма 2, копії паспортів тощо) — внести запис до ЄДР про нового керівника.
Варіант 2. Якщо збори провести неможливо (наприклад, 50/50 або єдиний засновник помер)
Позаяк юридично внести в. о. до ЄДР неможливо, то тимчасове рішення:
— в. о. директора діє фактично (вчиняє господарські дії, щоб зберегти діяльність);
— податкова звітність подається через уповноважену особу — представника (дані про нього потрібно завжди мати в ЄДР з описом обмежень).
Тобто для цього випадку єдиний варіант розв’зання проблеми — це підготуватися до неї заздалегідь. Інакше доведеться чекати на спадкоємця (або 1 рік до виключення померлого учасника, якщо спадкоємці не з’являться).
До речі, коли ми говорили вище про охорону спадкового майна та призначення особи, яка управляє ТОВ, — ця ситуація теж не передбачена для внесення відомостей до ЄДР. Тож треба діяти, як дозволяють обставини з урахуванням наведеного вище.
Висновок
| Запитання | Модельний статут | Власний статут |
| Чи передбачено для в.о. автоматичне виконання обов’язків в разі смерті керівника? | Так (п. 37) | Так, якщо прописати |
| Чи можна внести в. о. до ЄДР без рішення зборів? | Ні | Ні |
| Чи визнає податкова КЕП в. о.? | Ні (без ЄДР) | Ні (без ЄДР) |
| Чи виникає блокування діяльності в разі смерті директора — єдиного учасника? | Частково | Повністю (якщо положень, аналогічних до п. 37 модельного статуту, немає) |
