Розрахунок відпусткових для зовнішніх сумісників відбувається за тими самими правилами, що й для основних працівників, відповідно до Порядку №100.
Визначення розрахункового періоду
Зазвичай це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку №100):
— якщо працівник відпрацював менше ніж рік, — фактична кількість повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа);
— якщо працівник не відпрацював жодного повного місяця, — розрахунок проводиться виходячи з його тарифної ставки (окладу) (абз. 3-5 п. 4 Порядку №100).
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді
Потрібно додати всі календарні дні за ці 12 місяців (або фактично відпрацьовані місяці).
Раніше з розрахунку віднімали святкові та неробочі дні (12 днів на рік). Проте під час дії воєнного стану святкових днів немає, тому їх не віднімають.
Що вилучають: дні, коли працівник не працював згідно із законодавством і за ним не зберігався заробіток (наприклад, відпустка за власний рахунок).
Визначення сукупного доходу
Включаються всі виплати, що входять до складу зарплати:
— оклад;
— надбавки, доплати (за суміщення, за стаж тощо);
— виробничі премії (включаються в частині, що відповідає кількості відпрацьованих днів у періоді);
— лікарняні та допомога по вагітності та пологах.
Не включаються: одноразові виплати (матеріальна допомога, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо, тобто виплати за п. 4 Порядку №100)).
Розрахунок середньоденної зарплати
Формула: Середньоденна ЗП = Сумарний заробіток за розрахунковий період/Кількість календарних днів періоду.
Розрахунок суми відпусткових
Формула: Сума відпусткових = Середньоденна ЗП х Кількість календарних днів відпустки.
Важливі нюанси для сумісників
1. Сумісник має право взяти відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, але не зобов’язаний це робити (за винятком деяких категорій, наприклад в освіті).
2. Тривалість відпустки сумісника не може бути меншою за 24 календарні дні за робочий рік (пропорційно до відпрацьованого часу це не рахується, дні даються в повному обсязі, навіть якщо людина працює на 0,25 чи 0,5 ставки).
3. Якщо на основній роботі працівник бере відпустку повної тривалості, а на роботі за сумісництвом ще не відпрацював 6 місяців, він має право взяти відпустку повної тривалості авансом (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).
4. Якщо відпустка за сумісництвом коротша, ніж на основній роботі, сумісник має право взяти відпустку «за свій рахунок» на різницю в днях (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки — це обов’язкова підстава).