Суттєво. У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V ПКУ такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо звітного (податкового) періоду, в якому у податковій декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) відображається сума, визначена в податковому повідомленні-рішенні за формою «В4»та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що контролюючим органом під час проведення документальної позапланової перевірки було проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) та виявлено нестачу ТМЦ. За результатами перевірки контролюючим органом встановлено завищення Товариством суми від’ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) та складено податкове повідомлення-рішення за формою «В4». Товариство узгодило таке податкове повідомлення-рішення.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи необхідно Товариству складати податкову накладну на суму виявленої нестачі на «умовний продаж» при використанні ТМЦ у негосподарській діяльності згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН)?
2) якщо необхідно складати та реєструвати податкову накладну, то у декларації відображати податкове повідомлення-рішення чи таку податкову накладну?
3) якою датою складати та реєструвати податкову накладну у випадку, описаному у зверненні, якщо період перевірки, дата акта списання ТМЦ та дата узгодження податкового повідомлення-рішення різні?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, зокрема, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення, зокрема, суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V Кодексу.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зі змінами (далі — Порядок №1204).
Відповідно до Порядку №1204 контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за формами, зокрема:
«В4» — у разі зменшення від’ємного значення суми ПДВ (пункт 2 розділу ІІ Порядку №1204).
Правила оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 Кодексу.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами, сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Кодексу, вказується у рядку 16.3 декларації з обов’язковим заповненням таблиці «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
Узгодженим відповідно до статті 56 Кодексу, вважається податкове повідомлення-рішення, по якому закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили.
Згідно з підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Кодексу процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 статті 56 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), а за товарами / послугами — виходячи з вартості їх придбання(пункт 189.1 статті 189 Кодексу).
Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
З метою застосування пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах / послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий пункту 198.5 статті 198 Кодексу).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Строки для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН визначені пунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН визначена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу.
Правові основи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — СЕА ПДВ) регулюються статтею 200-1 Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі — Порядок №569).
Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑Накл), обчислену за такою формулою:
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.
Так, при обрахунку суми, на яку платник може зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в ЄРПН (далі — показник ∑Накл) враховуються: суми ПДВ, обраховані виходячи з обсягу постачання товарів / послуг, зазначеного платником податку у податковій звітності з ПДВ, поданій за відповідні звітні періоди; суми ПДВ, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН за операціями з постачання товарів / послуг, здійсненими платником податку протягом відповідних звітних періодів; суми податкових зобов’язань з ПДВ, задекларовані платником до сплати в бюджет (з урахуванням уточнюючих розрахунків); та суми поповнення основного рахунку в СЕА ПДВ.
Обрахунок показника ∑Накл та його складових, здійснюється відповідно до алгоритмів, розроблених з урахуванням вимог відповідних норм Кодексу та Порядку №569, які регламентують функціонування СЕА ПДВ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
У разі встановлення нестачі товарно-матеріальних цінностей такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та у такого платника податків виникає обов’язок щодо складання зведеної податкової накладної, відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 Кодексу та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Кодексу.
Тобто, наявність узгодженого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення за формою «В4» не звільняє платника податків від складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Кодексу.
Щодо питань 2 — 3
З огляду на викладене, суму, визначену у податковому повідомленні-рішенні за формою «В4»,зокрема, суму зменшення від’ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 декларації за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 Кодексу.
Водночас у такій декларації обов’язково необхідно заповнити таблицю «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
З метою дотримання вимог пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПНв терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону №996.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).