Документальне оформлення ліквідації
Незалежно від того, чи обліковують прилавок у бухобліку як об’єкт ОЗ, чи як МНМА, його ліквідацію оформляють актом на списання ОЗ. Можна використовувати форму цього акта, затверджену Наказом №818. Водночас підприємство може розробити власну форму акта, взявши за зразок акт списання форми №ОЗ-3, затвердженої Наказом №352, який втратив чинність 22.10.2021 р., або ж форму акта з Наказу №818.
Процедура ліквідації передбачає здебільшого обов’язкове розбирання об’єкта ОЗ чи МНМА (прилавка). Операцію розбирання також фіксують в акті списання. Матеріали, отримані від розбирання, оприбутковують на баланс, якщо від них планується отримати якийсь економічний зиск: від продажу чи використання у власній діяльності, наприклад, для ремонту інших активів підприємства тощо.
Чи завжди прилавок — об’єкт ОЗ?
Далеко не завжди. У бухобліку його можна обліковуватися як МНМА на субрахунку 112 у тому разі, якщо вартість його придбання (виготовлення) менша за встановлену підприємством вартісну ознаку предметів, що входять до МНМА.
Наприклад, нехай вартісна ознака МНМА, встановлена обліковою політикою підприємства, — 20 000 грн, а первісна вартість прилавка — 19 000 грн. І тоді прилавок обліковуватимуть у складі МНМА на субрахунку 112.
Ліквідацію такого прилавка-МНМА відображають у бухобліку аналогічно до ліквідації прилавка-ОЗ.
Бухгалтерський облік
У частині залишкової вартості об’єкт ОЗ або МНМА (прилавок) списують з рахунку 10 (112) у дебет субрахунку 976, а в частині нарахованого зносу — з рахунку 10 (112) у дебет рахунку 13. У дебет субрахунку 976 списують також решту витрат, пов’язаних із ліквідацією: заробітну плату, нарахування на неї тощо.
Отримані від розбирання матеріали оприбутковують на баланс за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п. 2.12 Методрекомендацій №2).
Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).
Наприклад, якщо чиста вартість реалізації отриманих від розбирання матеріалів 4 000 грн, то саме за такою вартістю їх оприбутковують на баланс, проведенням: Д-т 209 тощо К-т 746 «Інші доходи».
Приклад. Торговельне підприємство ліквідувало застарілий морально та зовнішньо ветхий прилавок, оформивши операцію ліквідації актом списання. Прилавок значився у складі ОЗ. Його первісна вартість дорівнює 21 300 грн, нарахований знос — 19 000 грн, отже, залишкова вартість — 2 300 грн (21 300 - 19 000).
Прилавок розібрали, і відобразили це в акті. Від розбирання отримано й оприбутковано на баланс матеріали на суму 1 200 грн. Витрати на розбирання (заробітна плата працівників та нарахування на неї) становлять 600 грн.
Бухгалтерський облік дивимося в таблиці.
Таблиця
Бухоблік ліквідації прилавка
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | ||
Д-т | К-т | Сума | ||
1 | Списано залишкова вартість прилавка | 976 | 106 | 2 300 |
2 | Списано нарахований знос | 131 | 106 | 19 000 |
3 | Списано витрати на розбирання | 976 | 66, 65 | 600 |
4 | Оприбутковано отримані від розбирання матеріали | 209 | 746 | 1 200 |
Податок на додану вартість
Списуючи прилавок, який обліковується у складі ОЗ, треба враховувати норми п. 189.9 ПКУ:
— якщо є документ, що підтверджує розбирання, знищення списаних ОЗ (акт на списання, в якому міститься інформація про розбирання), ПДВ не нараховують;
— якщо ж такого документа немає чи в ньому немає інформації про розбирання, знищення, ПДВ нараховують за звичайними (ринковими) цінами, але не нижче від балансової вартості.
А списуючи прилавок, облікований у складі МНМА, зважмо на таку відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (101.04): «Чи нараховуються податкові зобов’язання при здійсненні операцій із списання (ліквідації) малоцінних необоротних матеріальних активів?».
ДПС вважає, що у разі списання МНМА такі МНМА не можуть бути використані у межах госпдіяльності платника податку.
Отже, списуючи МНМА, придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ:
— нараховують, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
— не нараховують, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
Подібна відповідь лише заплутує, адже, по-перше, не враховує того факту, що МНМА можуть списуватися після їх повного використання в госпдіяльності після закінчення строку використання.
По-друге, незрозуміло, як виконати висунуті ДПС умови щодо включення вартості МНМА до вартості іншої продукції.
Ми тут не будемо глибоко аналізувати всі ці питання, розгляду яких треба присвячувати окрему велику статтю, а розглянемо лише один варіант, коли прилавок, облікований у складі МНМА, вичерпав строк свого використання, встановлений підприємством, і повністю замортизований. Причому в переважній більшості випадків амортизацію за МНМА нараховують у розмірі 100% при передачі в експлуатацію, згідно з п. 27 НП(С)БО 7. Таким чином здебільшого такі МНМА мають нульову залишкову вартість.
Так от, якщо списують прилавок, облікований у складі МНМА і строк його використання закінчився, немає підстав говорити, що прилавок використаний у негосподарській діяльності. Прилавок повністю використано у госпдіяльності. Тому, на наш погляд, і немає підстав нараховувати компенсуюче ПДВ.
Але питання з донарахуванням ПДВ може виникати, якщо прилавок списують до настання встановленого строку використання. Наприклад, установили, що використовуватимуть 5 років, а фактично використали 2 роки. Хоча й у цій ситуації потреба в нарахуванні ПДВ — сумнівна річ. Адже строк використання підприємство може переглядати.
Таким чином, потреба в нарахуванні ПДВ залежить від особливостей кожної конкретної ситуації.
Аби уникнути непорозумінь із податковою службою, можна також звернутися по індивідуальну податкову консультацію.
На оприбутковані матеріали, отримані від ліквідації прилавка, ОЗ чи МНМА, ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ).
А що з податком на прибуток?
Якщо підприємство — платник податку на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в разі ліквідації прилавка, який обліковується у складі ОЗ, як у бухгалтерському, так і в податковому обліку, будуть «амортизаційні» різниці за ст. 138 ПКУ:
— на суму залишкової вартості за даними бухобліку фінрезультат до оподаткування буде збільшено;
— на суму залишкової вартості за даними податкового обліку фінрезультат до оподаткування буде зменшено (п. 138.3 ПКУ).
Якщо з позиції податкового обліку прилавок не належить до складу ОЗ, а є МНМА, тобто його первісна вартість не перевищує 20 000 грн, «амортизаційні» різниці зі ст. 138 ПКУ не застосовуються.
Інших податкових різниць в описаній ситуації немає.
Єдиний податок групи 3
На оподаткування цим податком списання прилавку, облікованого у складі ОЗ чи МНМА, не впливає. А на оприбутковані матеріали, отримані від розбирання прилавка? Адже вартість таких матеріалів збільшує дохід у бухобліку.
На наш погляд, оподатковуваного доходу не буде з таких підстав.
За нормами пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП — юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в:
— грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
— матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ.
Своєю чергою, у п. 292.3 ПКУ наведено такий вид доходу в матеріальній формі, як безоплатне отримання товару. Причому тут безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платникові єдиного податку за письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платникові єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.
Тобто безоплатно отриманими є товари, отримані платником єдиного податку від інших осіб, і на такі товари є відповідні договори.
А якщо матеріали отримано від розбирання своїх ОЗ чи МНМА, вони не є безоплатно отриманими в розумінні п. 292.3 ПКУ. З отриманням матеріалів від розбирання прилавка лише змінюється форма належних підприємству активів: з ОЗ чи МНМА на матеріали.
Тому, на наш погляд, підстав для включення вартості оприбуткованих від розбирання прилавка матеріалів до складу оподатковуваного доходу немає.
Але позаяк у працівників податкової служби може бути інша, своя логіка з цього питання, для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Нормативна база
- Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом Мінфіну від 10.01.2007 №2.
- Наказ №352 — Наказ Мінстату від 29.12.1995 №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (втратив чинність 22.10.2021).
- Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».