Що таке «електронна перевірка»
Зі змісту пп. 75.1.2 ПКУ випливає, що електронна перевірка — це документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків.
Тобто це податкова перевірка, яку проводять за бажанням платника податків, на підставі поданої ним заяви.
Навіщо платникові проводити перевірку за власним бажанням?
Електронна податкова перевірка надає платнику податків кілька важливих переваг.
По-перше, превентивний контроль:
— можливість самостійно виявити помилки до проведення звичайної податкової перевірки;
— шанс виправити порушення без застосування штрафних санкцій;
— перевірка правильності ведення податкового обліку.
По-друге, зручність процесу:
— відсутність прямого контакту з податковим інспектором;
— проведення перевірки дистанційно в електронному форматі;
— платник сам визначає періоди для перевірки.
По-третє, мінімізація ризиків:
— якщо виявлено порушення, є можливість подати уточнюючі розрахунки протягом 20 робочих днів;
— результати оформлюються довідкою, а не актом перевірки;
— у разі незгоди з результатами можна подати заперечення та брати участь у їх розгляді.
Фактично це інструмент самоконтролю, який дозволяє платникові податків упевнитися у правильності свого податкового обліку та завчасно усунути можливі порушення.
Які платники можуть претендувати на електронну перевірку?
Основна вимога полягає у тому, що право на електронну перевірку мають виключно платники податків із незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПКУ (пп. 75.1.2 ПКУ).
Додаткові вимоги випливають зі змісту п. 2 розд. ІІ Порядку №1040:
— бухгалтерський облік потрібно вести в електронному вигляді;
— первинні документи потрібно вести в електронному вигляді;
— із заявою на проведення перевірки треба подати в електронній формі всі документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків.
Тож якщо якась із цих вимог не виконується, платники не можуть претендувати на проведення електронної перевірки.
Як подати заяву на проведення перевірки?
Заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку електронної перевірки (див. пп. 75.1.2 ПКУ).
У заяві, крім загальних облікових даних, в обов’язковому порядку зазначають інформацію про (п. 2 розд. ІІ Порядку №1040):
1) податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
2) систему оподаткування, що застосовується платником податків;
3) перелік податків, які будуть перевірені під час електронної перевірки (ЄП, податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, інші податки за наявності технічної можливості їх перевірки контролюючими органами);
4) ведення в електронному вигляді бухобліку відповідно до Інструкції №291;
5) ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухобліку;
6) надання платником податків разом із Заявою до контролюючого органу документів, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, у форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 ПКУ.
Заяву та наведені документи можна подати в один із таких способів (див. п. 3 розд. ІІ Порядку №1040):
— рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
— безпосередньо до контролюючого органу;
— в електронній формі.
Форма заяви наведена у додатку 1 до Порядку №1040.
За потреби податковий орган, який проводить електронну перевірку, має право отримати від платника податків копії інших документів, що стосуються предмета перевірки.
Ухвалення рішення про проведення перевірки
Рішення про проведення/непроведення електронної перевірки, за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку, ухвалює керівник податкового органу протягом 10 календарних днів з дня отримання Заяви (п. 2 розд. III Порядку).
Таке рішення надсилають платникові податків у визначеному ст. 42 ПКУ порядку не пізніше наступного робочого дня від дати його ухвалення (п. 5 розд. ІІІ Порядку).
Особливості проведення електронної перевірки
Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводилися документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі подання до контролюючого органу відповідних декларацій (розрахунків) (п. 4 розд. ІІ Порядку №1040). Такий податковий період не може становити менше ніж один базовий податковий (звітний) період з відповідного податку (збору).
І що у підсумку?
За результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті,— протягом п’яти робочих днів) (п. 86.11 ПКУ).
Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих днів з дня вручення.
У разі незгоди платника податків із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними у довідці, складеній за результатами електронної перевірки, вони зобов’язані підписати таку довідку та мають право подати свої заперечення, які є невід’ємною частиною такої довідки, разом із підписаним примірником довідки.
Податковий орган розглядає такі заперечення протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та надсилає платникові податків відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції, про що він зазначає у поданих запереченнях.
Якщо ви згодні з результатами перевірки (або не будете їх оскаржувати чи оскарження не принесло бажаного результату), наступний хід за вами — порушення треба виправити!
Виправлення помилок: під час війни — без штрафу та пені!
Якщо за наслідками електронної перевірки виявлено помилки, про що зазначено у довідці, і платник не заперечує проти таких помилок, він має зробити відповідні виправлення у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ, та:
1) сплатити суму недоплати і штрафу 3%, а також пеню і подати уточнюючий розрахунок, або
2) відобразити суму недоплати у складі декларації за наступний звітний період, збільшивши суму недоплати на штраф у розмірі 5%, а також нарахувати пеню.
Але якщо помилка припадає на період воєнного стану, штраф і пеня не застосовуються (п. 69.1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Водночас, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
І підставою для позапланової документальної перевірки є неподання платником податків уточнюючої декларації для виправлення помилок у строк, наведений у п. 50.3 ПКУ (пп. 78.1.17 ПКУ).
Тобто, якщо електронною перевіркою виявлено помилки, платник повинен протягом 20 робочих днів після складання довідки про проведення електронної перевірки сплатити недоїмку й подати уточнюючу декларацію.
Якщо цього не зробити, податкова служба має право провести позапланову документальну перевірку, знову зафіксувати порушення, зафіксовані під час електронної перевірки, та накласти відповідний штраф.