Іноді придбані товари доводиться повертати. Але як це зробити, якщо товар придбаний дистанційно, наприклад в інтернет-магазині? Покажемо, які питання при цьому виникають, на прикладі зі свіжої судової практики.
* Постанова ВС від 06.12.2024 справі №753/23491/18.
Зміст справи
Відповідно до товарного чека фізособа придбала мобільний телефон марки «Iphone» в інтернет-магазині ФОПа.
Цей товарний чек містить напис «Інтернет-магазин «… назва…» і фігурний штамп «… назва…». Він не містить прізвища та підпису посадової особи, яка передала товар, а також печатки юрособи чи ФОПа, який видав товарний чек. Подібним чином оформлено й гарантійний талон, відповідно до якого мобільний телефон має гарантійний строк 12 місяців.
Проте на цьому телефоні тріснула кнопка, через що фізособа звернулася до ФОПа з проханням здійснити гарантійний ремонт телефону й на час ремонту надати їй у користування аналогічний телефон. На це звернення отримала відмову.
Зі скаргами на неналежну якість товару позивачка зверталася до інтернет-магазину та до самого ФОП. Але бажаного результату не отримала, тому звернулася до суду. І справа дійшла аж до ВС. А що каже закон і що такого складного було у деталях справи?
Проблема перша: права споживача у разі придбання товарів через Інтернет
Нагадаємо, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦКУ). У разі відсутності у договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду зазвичай використовується. Якщо продавець, укладаючи договір купівлі-продажу, був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Інтернет-магазин — це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, укладений на відстані, — це договір, укладений продавцем (виконавцем) зі споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1023).
До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені ч. 5 — 9 ст. 12 Закону №1023.
У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору (ч. 6 ст. 12 Закону №1023). Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.
Повернення товару і гарантійний строк
У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків споживач, у порядку та строки, що встановлені законодавством, має право вимагати (ч. 1 ст. 8 Закону №1023):
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) заміни товару на такий самий товар або на аналогічний, із числа наявних у продавця (виробника), товар.
Для встановлення істотності недоліку товару потрібна наявність таких ознак:
1) виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця);
2) неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням або повторний прояв недоліку з не залежних від споживача причин після його усунення;
3) наявність хоча б однієї з таких ознак:
— недолік узагалі не може бути усунений;
— його усунення потребує понад 14 календарних днів;
— він робить товар істотно іншим, ніж передбачено договором.
Проблема друга: як установити, хто продав товар
Покупчиня звернулася до суду з позовом до ФОПа про розірвання договору купівлі-продажу товару та стягнення вартості сплаченого товару.
ФОП заперечував як сам факт укладення договору купівлі-продажу мобільного телефону, так і наявність істотних недоліків придбаного покупцем товару.
До речі, суди також зауважили, що зі змісту товарного чека не вбачається, що телефон проданий саме ФОПом, бо не містить прізвища та підпису особи, яка передала товар. Цих даних немає і в гарантійному талоні. Товарний чек не містить інформацію про те, що саме ФОП отримав кошти за цим договором купівлі-продажу. До того ж покупчиня не довела, що недоліки товару виникли не з вини покупця у процесі експлуатації, а з вини продавця.
ФОП є підприємцем та власником знака для товарів і послуг «… назва…», проте покупчиня не надала доказів на підтвердження того, що саме ФОП є реєстрантом доменного імені «… назва…», (яке збігається із зареєстрованою ТМ).
Тут варто спинитися на такому моменті. Торговельною маркою може бути будь-яке позначення чи будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами (ст. 492 ЦКУ).
Покупчиня мобільного телефону наголошує, що вона придбала телефон на однойменному сайті, отримала його в одному з магазинів з однойменною назвою «… назва…», який фізично працював та працює у Києві. Під час продажу їй було надано розрахункові документи та гарантійний талон, де особу продавця зазначено як «… назва…», що збігається з назвою сайту та магазину.
Утім, такі твердження можуть бути помилковими. Адже згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Закону №3689, власником торгової марки може бути фізична або юридична особа. Тобто ФОП не може бути власником торгової марки. Отже, назву сайту та/або магазину не завжди можна ототожнювати з власником ТМ, позаяк право користування такою ТМ може бути передано третім особам за ліцензійним договорами.
Та навіть якщо всі потрібні документи надані й особа продавця чітко визначена, постає третя проблема: треба довести, що саме продавець відповідає за недоліки товару!
Продавець відповідає за істотні недоліки товару
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які були до цього моменту (ч. 1 ст. 679 ЦКУ).
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві.
Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ), до моменту передання товару, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. Якщо недоліки товару виявлено після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження, саме на нього покладається обов’язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
У разі наявності гарантії щодо якості товару обов’язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Під гарантією якості товару треба розуміти твердження продавця про відсутність у товарі у момент його передачі або в інший момент, установлений у договорі, недоліків щодо якості товару. За загальним правилом, товар має відповідати вимогам до якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки при реалізації продавцем неякісної продукції настають у разі, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.
Рішення суду
У коментованій справі покупчині було відмовлено у задоволенні позову. Адже їй треба було довести, що саме ФОП має нести відповідальність за недолік, який виник у придбаному нею телефоні, і цей недолік є істотним. Таких доказів не було надано.