Моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків було запроваджено як превентивний захід. Він спрямований на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені копіями документів, складеними з порушенням законодавства.
Натомість це стало проблемою і для сумлінних платників податків.
З огляду на підхід, що застосовується органами ДПС до зупинення реєстрації ПН, суб’єкти господарювання масово потерпають від неможливості забезпечити вчасну реєстрацію ПН.
Це, своєю чергою, призводить до порушення договірних зобов’язань, фінансових втрат та необхідності витрачати додаткові ресурси на підготовку пояснень і документів для розблокування таких ПН, звернення до суду тощо. У підсумку бізнес стикається не лише з технічними проблемами адміністрування ПДВ, а й із ризиком втрати ділової репутації та ускладненням співпраці з партнерами.
Законодавче регулювання
Згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі — Порядок №1165), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платникові податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються (п. 11 Порядку №1165):
1) номер та дата складення ПН/РК;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання ухвалення контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК у Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, рішення комісії контролюючого органу має містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН.
Перелік документів, необхідних для вирішення органом ДПС питання про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, наведено у п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіном України від 12.12.2019 №520 (далі — Порядок №520). Проте цей перелік не є вичерпним.
З аналізу законодавства очевидно, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування ним та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення органом ДПС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд.
Але на практиці органи ДПС часто наводять у квитанції лише посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ризиків без наведення відповідного підпункту, в якому міститься конкретний критерій ризиковості операції. І це позбавляє платника податків можливості подати копії саме тих документів, які необхідні для реєстрації ПН/РК відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН.
Такого висновку дійшов і ВС в аналізованій справі.
Зміст справи
Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та просив зобов’язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН датою фактичного подання складені ним ПН.
Орган ДПС у квитанціях про зупинення реєстрації ПН не уточний конкретний перелік документів, що його платник має надати для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а обмежився загальним їх переліком. Як наслідок — платник податків надавав пояснення та первинні документи, які, на його думку підтверджують проведення господарських операцій. А орган ДПС відмовив у реєстрації ПН через ненадання повного обсягу документів.
Заперечуючи позовні вимоги, орган ДПС наполягав на тому, що платник податків не надав достатньої кількості первинних документів, необхідних для підтвердження правомірності формування та реєстрації ПН.
Аргументи суду
Суд врахував, що обсяг документів, які надаються платниками ПДВ з метою усунення у контролюючого органу сумнівів щодо легальності відповідної операції, на яку складено ПН, надіслану для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських відносин між суб’єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостей законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами прискіпливого дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є ухвалення рішення щодо реєстрації ПН, реєстрація в ЄРПН якої була зупинена.
Також зміст оспорюваних рішень свідчить про те, що контролюючий орган, відмовляючи в реєстрації ПН, має обрати з переліку (підкреслити) конкретні документи, які повинен надати платник податків для вирішення питання щодо реєстрації таких ПН.
Проте оспорювані рішення про відмову у реєстрації ПН не містять жодних підкреслень, що свідчить про ненадання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Отже, суд виснував, що не можна зробити висновок, що платник податків не надав документів, без яких реєстрація ПН не відбудеться. Адже він надав пояснення щодо операцій, на які виписано ПН та документи, що підтверджують його пояснення щодо змісту операцій (договори постачання, додатки до них, видаткові накладні, податкові накладні тощо) які вважав належними.
Таким чином, за відсутності у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткої вимоги щодо документів, що їх контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, на платника податків не може бути перекладено відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН як несприятливий наслідок через обмеження його у правах платника ПДВ.
Орган ДПС також стверджує, що, розглядаючи справу цієї категорії, потрібно оцінювати реальність здійснення госпоперацій між суб’єктами господарювання. Стосовно цього суд зазначає, що це питання не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації ПН відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та ухвалення рішень, передбачених податковим законодавством.
Крім того, суд зазначив, що моніторинг не має скасовувати за своїм змістом податкові перевірки як спосіб реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Суб’єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.
Отже, зазначене питання має досліджуватися під час здійснення податкового контролю за допомогою перевірок та звірянь відповідно до вимог ПКУ.
З огляду на викладене ВС дійшов висновку про необґрунтованість рішень органу ДПС, бо останні не містять чіткої підстави їх ухвалення.
Висновки
Це не перший і не останній спір між податківцями та платниками ПДВ на цю тему. Але що більше буде рішень ВС на користь платників податків, то легше буде вигравати наступні спори. Тож тим, хто готується до захисту своїх інтересів щодо розблокування ПН/РК, це рішення і наш коментар мають стати у пригоді!