Із текстом законопроєкту ви можете ознайомитися в цьому номері «ДК» у розділі «Документи для роботи».
Новий законопроєкт №10225-д вкотре намагається вивести з «сірої зони» обіг криптовалют та інших цифрових активів, створивши чіткі правила гри. Але що з цього буде цікаве бухгалтерам?
Активи є, законодавства немає
На сьогодні в Україні панує правова невизначеність щодо віртуальних активів (ВА). І не сказати, щоб депутати не намагалися закрити цю прогалину в законодавстві.
Маємо Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 №2074-IX. Але він набере чинності спеціальним чином — з дня набрання чинності законом України про внесення змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування. Опублікований він був — у «Голосі України» від 16.03.2022 №57. А от до змін до ПКУ депутати добралися щойно тепер.
Таким чином, законопроєкт №10225-д вбиває одним пострілом двох зайців: і впроваджує правила оподаткування операцій із віртуальними активами, і дає можливість Закону про віртуальні активи нарешті набрати чинності.
Ба більше (бо досконалості немає меж): законопроєкт №10225-д затверджує нову редакцію Закону про віртуальні активи!
А що ж тепер, коли законодавства про віртуальні активи немає (або воно дуже фрагментарне)? Це створює ґрунт для їх використання у незаконних схемах, таких як приховування доходів, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
Тому законотворці бажають:
1. Усунути правову невизначеність та легалізувати цю сферу.
2. Гармонізувати українське законодавство з міжнародними стандартами, зокрема з Регламентом ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets) та рекомендаціями FATF (Financial Action Task Force), що підвищить міжнародний імідж України та сприятиме її інтеграції у глобальну економіку.
3. Забезпечити захист прав клієнтів та інвесторів.
4. Запобігти фінансовим злочинам, таким як відмивання грошей та маніпулювання ринком.
5. Збільшити податкові надходження та надходження від штрафів до бюджету в середньостроковій перспективі.
Ось тут бухгалтерам уже має бути цікаво, адже мова піде про досить нову сферу оподатковуваних операцій.
Що таке віртуальний актив?
Віртуальний актив (ВА) — це різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається в електронному вигляді за допомогою технології розподіленого реєстру (наприклад, блокчейну) або іншої подібної технології.
Залежно від умов створення (емісії), ВА може засвідчувати майнові права (зокрема, право вимоги на інші об’єкти цивільних прав) або зобов’язання емітента.
Віртуальні активи не вважатимуться законним платіжним засобом. Тобто, коли ми говоримо про ВА, це не електронні гроші. Втім, певне стосунок до них ВА матимуть.
Законопроєкт розподіляє віртуальні активи на три основні категорії:
1. Токени електронних грошей: їхня вартість прив’язана до офіційних валют.
2. Токени з прив’язкою до активів: їхня вартість залежить від інших об’єктів (наприклад, цінних паперів чи товарів).
3. Інші токени (унікальні віртуальні активи): наприклад, NFT (невзаємозамінні токени) або службові токени.
Зверніть увагу! В цивільному законодавстві до віртуальних активів застосовуватимуться положення ЦКУ про рухомі речі, якщо інше не встановлено законом або не випливає зі сутності такого віртуального активу. А в ПКУ?
Хто контролюватиме операції з ВА (регулятори)
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) визначена як основний регулятор ринків віртуальних активів.
Національний банк України здійснюватиме державне регулювання та нагляд щодо токенів електронних грошей.
Отже, за ДПС залишається контроль за оподаткуванням операцій з ВА.
Нові терміни, які треба знати!
Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів: це, наприклад, оператори торговельних майданчиків (криптобіржі), зберігачі віртуальних активів, обмінники, консультанти з ВА тощо.
Емітент віртуальних активів: особа, яка створює та випускає ВА.
Авторизація: процедура надання права на публічну пропозицію, допуск до торгів та/або діяльність з надання послуг, пов’язаних з оборотом ВА.
Публічна пропозиція: повідомлення третіх осіб, що містить достатньо інформації про умови пропозиції та ВА для ухвалення рішення про купівлю.
Біла книга (White Paper): обов’язковий документ для публічної пропозиції ВА, що містить докладну інформацію про оферента, емітента, сам актив, базову технологію, права й обов’язки, а також ризики. Вона має бути правдива, чітка та не вводити в оману, а також містити застереження про ризики.
Маркетингові повідомлення: будь-яка дія, спрямована на сприяння продажу ВА або послуг. Мають бути чітко ідентифіковані, правдиві, не вводити в оману та узгоджуватися з білою книгою. Заборонено рекламувати ВА як платіжний засіб або ототожнювати їх із грошима.
Особливості оподаткування
Законопроєкт вносить істотні зміни до ПКУ, які, як планується, регулюватимуть оподаткування операцій із віртуальними активами вже з 1 січня 2026 року!
ПДФО
Прибуток від операцій із віртуальними активами включатиметься до складу пасивних доходів та оподатковуватиметься ПДФО за базовою ставкою 18%.
Прибуток (або збиток) від операцій з ВА визначатиметься як додатна різниця між доходом, отриманим від продажу ВА, та документально підтвердженими витратами на їх придбання чи створення.
Документально підтверджені витрати можуть включати суми на придбання:
— токенів із прив’язкою до активів у авторизованого емітента;
— токенів електронних грошей у емітента або оферента, що має право здійснювати публічну пропозицію;
— токенів електронних грошей або токенів із прив’язкою до активів у постачальника послуг, який є оператором торговельного майданчика;
— інших віртуальних активів за переліком, визначеним Мінфіном за погодженням із Регулятором.
Не включаються до розрахунку фінансового результату доходи та витрати на придбання ВА, якщо:
— ВА були придбані в осіб, щодо яких Регулятор відкликав авторизацію або заборонив діяльність;
— ВА були відчужені пов’язаним особам;
— ВА були відчужені в інший спосіб, аніж продаж.
Для віртуальних активів, придбаних до 31.12.2025, передбачається, що у разі їх продажу протягом 2026 року фізособи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО у 5%. Ці доходи потрібно буде відобразити окремо у податковій декларації за 2026 рік.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Більшість операцій з ВА (випуск, розміщення, продаж, обмін, погашення) не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.
Норми про звільнення від ПДВ не застосовуватимуться до операцій з ВА, що мають індивідуальні ознаки (наприклад, NFT), або які засвідчують право вимагати передачі майна/надання послуги, якщо такі майно/послуги оподатковуються ПДВ.
Єдиний податок
Платникам єдиного податку буде заборонено здійснювати операції з віртуальними активами.
Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не матимуть права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Облік та звітність: нові обов’язки
Законопроєкт запроваджує нові вимоги до обліку та звітності, які стосуватимуться постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА.
1. Реєстрація.
Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, що надають послуги резидентам України, будуть зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після початку надання послуг.
Якщо такі постачальники вже надавали послуги до 31.12.2025, вони повинні будуть стати на облік в ДПС до 01.07.2026.
Штраф за неподання заяви про взяття на облік: 20 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Ми ще не знаємо точно, яким буде розмір МЗП в 2026 році, але навіть з огляду на поточний розмір 8 000 грн зрозуміло, що штраф буде не менший за 160 000 грн.
2. Щорічне звітування.
Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, будуть зобов’язані щороку до 31 січня подавати до контролюючого органу звіт про операції з віртуальними активами за попередній календарний рік.
Звіт подаватиметься виключно в електронній формі та включає інформацію щодо операцій з ВА резидентів України (фізичних та юридичних осіб).
Позаяк, як очікується, закон, який запровадить такий обов’язок, набере чинності з 01.01.2026, то про 2025 рік, найімовірніше, звітувати ще буде не потрібно. Втім, побачимо, що скажуть щодо цього податківці.
Штрафи за порушення:
— неподання звіту: 100 розмірів мінімальної зарплати. Тобто не менше (а найімовірніше, і більше) за 800 000 грн!
— несвоєчасне подання: 0,5 розміру мінімальної зарплати за кожний день прострочення (але не більше ніж 100 розмірів);
— подання звіту з неповними або недостовірними відомостями чи помилками: 0,5 розміру мінімальної зарплати. А ось тут чомусь штраф несподівано низький. Утім, позаяк ми говоримо про законопроєкт, подивимося, яким цей штраф буде в остаточній редакції закону.
Правові особливості для бізнесу
1. Вимоги до постачальників послуг.
Юрособи, що мають намір надавати послуги, пов’язані з оборотом ВА, повинні пройти авторизацію або реєстрацію у Регулятора.
Порядок та вимоги до авторизації (організаційні, операційні, пруденційні, до членів органів управління) встановлюються Регулятором.
Банки, депозитарні установи, інвестиційні фірми, установи електронних грошей та оператори організованих ринків капіталу можуть надавати послуги, пов’язані з оборотом ВА, за умови відповідного дозволу або ліцензії.
2. Білі книги та маркетингові повідомлення.
Біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції ВА, має містити інформацію про емітента, актив, проєкт, ризики та інші деталі.
Вона має бути правдива, чітка, не вводити в оману та містити застереження про ризики (можлива втрата вартості, неліквідність, відсутність гарантування вкладів).
Біла книга оформлюється щонайменше державною мовою України, анотація перекладається.
Біла книга та маркетингові повідомлення оприлюднюються на вебсайті особи не пізніше дати початку публічної пропозиції та залишаються доступними протягом усього строку обігу.
Маркетингові повідомлення заборонено поширювати до моменту оприлюднення білої книги.
3. Захист прав клієнтів та інвесторів.
Законопроєкт встановлює механізми захисту, включаючи регулювання реклами та запобігання шахрайству.
Роздрібні власники ВА (які не є токенами з прив’язкою до активів або електронних грошей) мають право на відмову від придбання протягом 14 календарних днів (якщо ВА не допущені до торгів).
Емітенти токенів з прив’язкою до активів повинні запровадити ефективні та прозорі процедури для швидкого, справедливого розгляду скарг від власників токенів та інших зацікавлених осіб. Подання скарг безоплатне.
Суб’єкти ринку зобов’язані впроваджувати політику виявлення, запобігання, управління та розкриття конфліктів інтересів.
У разі банкрутства постачальників послуг або емітентів клієнти мають право на повернення своїх активів. Не допускається арешт майна, що становить резерв активів емітентів токенів із прив’язкою до активів, кошти та віртуальні активи клієнтів.
4. Боротьба з відмиванням коштів (AML/CFT).
Законопроєкт гармонізує українське законодавство з міжнародними стандартами щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ), що здійснюють переказ ВА, повинні забезпечувати, щоб переказ супроводжувався інформацією про відправника (ініціатора) та отримувача (ПІБ/найменування, номер рахунку ВА).
СПФМ зобов’язані перевіряти точність цієї інформації на підставі офіційних/надійних джерел до здійснення переказу.
Забороняється переказ ВА без дотримання цих вимог.
5. Обмеження обігу ВА та заборона нарахування процентів.
Не допускається перебування у цивільному обороті ВА, власником або емітентом яких є фізособа з громадянством держави-агресора, або юрособа з нерозкритою інформацією про бенефіціарів, або особа, включена до переліку терористів/підсанкційних осіб.
Емітентам та постачальникам послуг, пов’язаних з оборотом ВА, заборонено нараховувати проценти на токени з прив’язкою до активів та токени електронних грошей. Нарахуванням процентів вважається будь-яка винагорода, обумовлена тривалістю володіння токеном.
6. Професійна таємниця.
Інформація про діяльність, фінансове становище або інша особиста інформація, що стала відома суб’єктам ринку (емітентам, постачальникам), регуляторам або третім особам у процесі роботи з ВА, є професійною таємницею та конфіденційною.
Вона включає інформацію про рахунки клієнтів, операції, клієнтів (крім публічної інформації) та звітні дані, що не підлягають оприлюдненню.
Розголошення дозволяється лише у випадках, передбачених законом або рішенням суду.
7. Міжнародна співпраця.
Регулятор та НБУ укладають угоди про співпрацю з компетентними органами іноземних держав для обміну інформацією та здійснення повноважень, зокрема, під час нагляду та розслідувань.
Критика законопроєкту: погляд експертів
Попри загальну підтримку легалізації ринку ВА, законопроєкт №10225-д спричинив низку істотних зауважень. І навіть не від бізнесу, а від експертів ВРУ та Мінфіну, Мінцифри та наукових установ. Ці зауваження (висновки) розміщені на сторінці законопроєкту.
Ось ті з них, які будуть цікаві бухгалтерам:
1. Оподаткування потребує уточнень.
Мінцифри не підтримує підхід щодо оподаткування фінансового результату з урахуванням курсових різниць, пропонуючи їх забрати, щоб спростити адміністрування податків на початковому етапі.
Мінцифри вважає, що визначення державою вичерпного переліку «дозволених» витрат штучно обмежує права осіб на віднесення до складу витрат фактично понесених і документально зафіксованих сум. Натомість Мінцифри пропонує інший підхід для запобігання зловживанням, що включає унеможливлення витрат на придбання ВА без можливості перевірки ринкової вартості та визнання звітів постачальників послуг первинним документом.
Наукові експерти зазначають, що уніфікований підхід до оподаткування віртуальних активів без урахування їхньої економічної сутності є дискусійним та може містити ризики мінімізації податкових зобов’язань.
2. Облік та звітність: надмірне обтяження.
Мінцифри пропонує вилучити статтю 39-4 ПКУ, яка передбачає окрему реєстрацію постачальників послуг ВА та подання ними окремої звітності про операції резидентів. На думку міністерства, така пропозиція має деструктивний характер, бо встановлює надміру обтяжливі вимоги в адмініструванні.
Мінцифри пропонує, щоб податкові органи були інформовані лише про суми грошових виплат на користь фізосіб, адже обмін ВА на інші ВА не є операцією, що підлягає оподаткуванню.
Наукові експерти також ставлять під сумнів пропозицію щодо реєстрації постачальників послуг ВА як платників податків, бо вони подають інформацію про операції інших осіб, а не сплачують власні податки.
3. Стислі строки судового розгляду.
Проєкт закону передбачає дуже короткі строки для розгляду в адміністративних судах заяв Регулятора щодо арешту майна, зупинення виконання договорів або доступу до інформації/приміщень (наприклад, 96 годин для ухвалення рішення по суті).
Наукові експерти застерігають, що такі стислі строки можуть призвести до формального розгляду справ, не дозволяючи суду належним чином дослідити всі обставини, та потенційно порушити право на справедливий суд, особливо якщо відповідач не зможе вчасно прибути або залучити свідків.
Також немає норм, які б визначали строки розгляду апеляційних скарг, що призводить до правової невизначеності.
4. Невизначеність термінології та техніко-юридичні недоліки.
Проєкт містить нечіткі визначення або відсутність визначень для важливих термінів, таких як «тісні зв’язки» (між заявником та іншими особами), «інформатор» (чиї права захищатиме Регулятор), «мережа» та «сховище інформації», «роздрібний власник» (незрозуміло, чи стосується всіх фізосіб), «траст».
Наукові експерти зауважують, що визначення деяких термінів дублюється або розпорошене по тексту закону, замість того щоб бути зібраним в одній статті.
Запропоноване визначення «віртуальний актив» більше пов’язане з технологічними процесами, ніж з економічною суттю, що не повністю відповідає стандартам FATF та Директиві ЄС.
Визначення «інсайдерської інформації» та «маніпулювання на ринку ВА» потребує узгодження із Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Є техніко-юридичні недоліки у формулюваннях змін до Кодексу законів про працю.
5. Надмірний адміністративний тиск та множинність регулювання.
Мінцифри застерігає, що надмірна кількість підзаконних актів може створити адміністративний тиск на учасників ринку, уповільнити регуляторні процеси та знизити гнучкість системи, особливо щодо білих книг та маніпулювання ринком.
Пропонується мінімізувати кількість підзаконних актів, замінивши їх рекомендаціями або роз’ясненнями Регулятора.
Пропонується відтермінувати набрання чинності деякими нормами (наприклад, статей 70, 71, 72, 91-94, 99, 109, 111, 121 Закону) до 2032 року, бо вони є доречними лише для розвиненого ринку, а на початковому етапі створять надмірний тиск.
6. Інші зауваження.
Положення законопроєкту щодо визначення місця постачання послуг посередником частково не узгоджуються з Директивою 2006/112.
Заборона нарахування процентів для емітентів токенів із прив’язкою до активів може бути необґрунтованою, якщо базовий актив сам генерує стабільний дохід. Пропонується передбачити винятки або індивідуальні дозволи Регулятора.
Для стимулювання МСБ (малого та середнього бізнесу) пропонується встановити фінансову межу (наприклад, 1 млн євро) для випуску власних інструментів, у межах якої не застосовуватимуться складніші регуляторні режими. Такий підхід використовується в Регламенті ЄС MiCA.
Статті 106 — 108 Закону, що регулюють створення та ведення реєстрів (білих книг, емітентів, постачальників), потребують доопрацювання з урахуванням вимог Закону України «Про публічні електронні реєстри».
У Кодексі України з процедур банкрутства не визначено порядку продажу віртуальних активів, допущених до торгів, а також зазначено, що особливості процедури банкрутства емітента ВА мають визначатися Регулятором за погодженням із державним органом з питань банкрутства. Наукові експерти вважають, що такі особливості мають визначатися безпосередньо у законі, а не на рівні підзаконних актів.
Висновки для бухгалтера: готуємося до майбутнього
Законопроєкт №10225-д є фундаментальним кроком до формування прозорого, регульованого та безпечного ринку віртуальних активів в Україні. Він має потенціал не лише легалізувати цифрову економіку, а й привернути інвестиції та забезпечити захист прав учасників. Проте, як показує експертний аналіз, проєкт має значні недоліки та потребує істотного доопрацювання, особливо щодо розширення повноважень Регулятора, оподаткування, термінології та судових процедур.
Для нас, бухгалтерів, це означає необхідність уважно стежити за процесом доопрацювання та ухвалення цього Закону. Ключовими аспектами, на які варто звернути увагу, є:
1. Нові правила оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами, включаючи ставки ПДФО та порядок визначення витрат.
2. Обмеження для платників єдиного податку щодо операцій із ВА.
3. Обов’язки щодо реєстрації та подання щорічної звітності для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, а також відповідні штрафні санкції.
4. Правові особливості взаємодії з емітентами та постачальниками послуг ВА, включаючи вимоги до білих книг, маркетингу та процедур AML/CFT.
Завчасно підготуйтеся до цих змін, аби забезпечити відповідність вашого бізнесу новим реаліям цифрової економіки! Цей закон, у разі його доопрацювання та ухвалення, стане визначальним для розвитку ринку віртуальних активів в Україні на роки вперед.