Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
* Постанова ВС від 03.04.2025 у справі №580/12260/23.
Ведуть цей Реєстр виконавці судових рішень, а потрапити до нього боржник може в разі, якщо стосовно нього відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення заборгованості. Запис у Реєстрі робиться у день складання виконавцем відповідної постанови.
Тобто є борг, є рішення щодо його погашення, але боржник цей борг не погасив, тож за справу взявся виконавець.
Усю процедуру ми зараз описувати не будемо. Тим, хто бажає стягнути борг за допомогою виконавця, докладні рекомендації надав Мінюст за посиланням.
Поговоримо про долю тих, хто потрапив до Реєстру.
Чим перебування у Реєстрі загрожує боржнику?
Перше і найголовніше — це обмеження розпоряджатися власним майном. Блокування банківських рахунків (та рахунків в інших фінансових установах), неможливість продати власне майно, на яке теж може бути накладено обмеження.
А далі — примусове списання коштів з таких рахунків на погашення боргу, продаж або відчуження на користь кредитора іншого, негрошового майна боржника. При цьому репутація боржника означатиме, що банк або інша фінансова установа не дадуть вам коштів у кредит.
І, нарешті, заборона виїзду за кордон! Про це Мінюст докладно розповів за посиланням.
Як вийти з Реєстру?
Про позицію Мінюсту щодо порядку вилучення боржника з Реєстру боржників ми писали за посиланням.
У разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника вилучаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також вчиняються інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.
Вилучення з реєстру відбувається на підставі наявності обставин, що потребують закінчення виконавчого провадження. Найпоширенішими підставами є:
— погашення боргу або встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;
— повернення виконавчого документа стягувану;
— або скасування заходів примусового виконання.
Але варто пам’ятати, що:
1) повернення виконавчого документа стягувачу надає право повторно звернутися до державного або приватного виконавця з цим виконавчим документом та вимагати стягнення боргу;
— пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання державному або приватному виконавцю перериває строки виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання у зв’язку з його пред’явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (Постанова ВС від 22.09.2021 у справі №240/10258/19);
2) загальний строк пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання становить три роки.
Тобто виходить, що закінчення виконавчого провадження — це не те саме, що припинення боргу. Майно у боржника може з’явитися і згодом. Тому заборгованість залишається. Але чи залишається боржник у Реєстрі?
Це і стало предметом спору в коментованій судовій справі.
Держвиконавець відмовився вилучати з Реєстру
У коментованій нами справі суд розглянув таку ситуацію.
За інформацією з Єдиного реєстру боржників, фізособа є боржником у двох виконавчих провадженнях. Тобто боргів два!
Боржник звернувся до суду і заявив, що перебування в Реєстрі заважає йому отримати спадщину.
Він знав, що виконавчі провадження щодо нього як боржника були завершені за відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а вжиті виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повторно виконавчі листи для примусового виконання стягувачем не пред’являлися, що підтверджується відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), строк для повторного пред’явлення виконавчих листів до примусового виконання закінчився.
Отже, відповідні дані щодо боржника, на його думку, можуть бути вилучені з Реєстру боржників. Але виконавець вважав інакше, тому боржник вирішив звернутися до суду.
Можна тільки уявити емоції кредиторів такого боржника, адже він ось-ось мав отримати майно, за рахунок якого (хоча б частково) можна було б закрити борг. Але строки звернення по примусове стягнення закінчилися, чим боржник і намагався скористатися.
Чому виконавець був проти?
Вичерпний перелік підстав для вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначено у ч. 7 ст. 9 Закону №1404.
Постанову про вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виносить державний або приватний виконавець, який повернув стягувачу виконавчий документ, за заявою боржника у разі, якщо:
— при повторному пред’явленні (або після повернення стягувачу) виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено (з підстав, перелічених у ч. 1 ст. 39 Закону №1404), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження;
— після повернення виконавчого документа від боржника надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред’явлено;
— відомості про боржника підлягають вилученню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
Постанова про вилучення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Але і виконавець, і суд першої інстанції зазначили, що Законом №1404 не врегульовано порядок вилучення боржника з Єдиного реєстру боржників особи за обставин, які склалися у цій справі:
1) відсутність майна у боржника
та наступного після цього
2) закінчення строку для повторного пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Хоча суд першої інстанції витлумачив цю прогалину в законодавстві на користь боржника — за відсутності виконавчого провадження (строк примусового стягнення минув) наявність у Реєстрі відомостей про особу як про боржника порушує його права й покладає на нього непропорційний тягар.
А от суд апеляційної інстанції все ж таки дійшов висновку: позаяк зазначені виконавчі листи у наведених виконавчих провадженнях повернуті стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404, то в силу самого Закону підстав для вилучення боржника з Єдиного реєстру боржників немає.
Що сказав ВС?
ВС зауважив, що спір у цій справі стосується не того, чи залишився у фізособи статус боржника, а чи є щодо нього відкриті виконавчі провадження.
За буквою закону, відомості про особу як боржника мають бути видалені з Реєстру як неактуальні, адже виконавчі документи повернуті стягувачу, а строк їх пред’явлення минув.
Якщо звернутися до попередньої судової практики, то вона була доволі цікава:
1) у постанові ВС від 22.06.2020 у справі №160/4015/19 зазначено, що повернення виконавчого документа за відсутності у боржника майна, навіть якщо такі листи тричі пред’являлися та тричі поверталися стягувачу, не входять до правових підстав вилучення відомостей з Єдиного реєстру боржників (відповідна підстава не фігурує у ч. 7 ст. 9 Закону №1404);
2) ВС у постанові від 29.11.2022 у справі №910/4404/17 зазначив: «Законом №1404-VIII установлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають».
У коментованій постанові ВС став на бік виконавця!
І наголосив, що механізм вилучення боржника з Реєстру запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів.
І що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо боржник не має майна, на яке може бути звернуто стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними:
— не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження;
— не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову;
— не позбавляє стягувача права повторно звернутися державного або приватного виконавця за виконанням судового рішення протягом установлених законом строків;
— не позбавляє стягувача права звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання у разі його пропуску.
ВС наголосив, що боржник не виконав у добровільному порядку виконавчих листів від 24.04.2015 і, хоча на момент пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання не мав майна, на яке може бути звернео стягнення, не вважається таким, що втратив статус боржника.
Отже, за результатами розгляду коментованої нами судової справи можна дійти таких висновків:
— інформація про боржника зберігається в Єдиному реєстрі боржників не менше як протягом трьох років з моменту внесення, якщо не було вжито заходів щодо погашення заборгованості або з інших підстав, установлених ч. 7 ст. 9 Закону №1404;
— після закінчення цього терміну, якщо борг не сплачено, інформація про боржника залишається в Реєстрі, особа залишається боржником;
— автоматичне вилучення боржника з Реєстру через три роки після внесення не відбувається.