До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема:
— витрати на оплату праці фізосіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку (пп. 177.4.2 ПКУ);
— суми ЄСВ (пп. 177.4.3 ПКУ) у розмірах і порядку, встановлених Законом про ЄСВ.
Отже, ФОПи на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму витрат на оплату праці та сплаченого ЄСВ.
При цьому фізособи-підприємці зобов’язані вести облік доходів та витрат і мати підтвердні документи щодо походження товару.
Наказом Мінфіну від 13.05.2021 №261 затверджено типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізособами-підприємцями та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність, і Порядок ведення цієї типової форми.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи (пп. 1 розділу І Порядку №261):
— у графі 7 «Витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах/за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру» типової форми відображають суму витрат на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру. Такі витрати показують за фактичною датою виплати (перерахування);
— у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» типової форми зазначають суми ЄСВ за фактом їх сплати.
У декларації про майновий стан витрати узагальнюються у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та/або ВЗ із доходів, отриманих самозайнятою особою» за трохи іншою структурою:
— графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» включає суму нарахованої заробітної плати без вирахувань;
— графа 7 «Інші витрати, зокрема витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності та суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності» включає сплачений ЄСВ.
Якщо все було зроблено саме так, помилки у діях ФОПа немає.
Підсумуємо
Правомірність включення витрат: ФОП на загальній системі оподаткування має повне право включати до складу своїх витрат як суми нарахованої зарплати найманим працівникам, так і суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), нарахованого на цю зарплату.
Логіка заповнення графи 6 Додатка Ф2: виходячи з назви графи 6 додатка Ф2 («Витрати на оплату праці та нарахування на заробітку плату»), включення до неї як нарахованої зарплати, так і сум ЄСВ, нарахованих на цю зарплату (ЄСВ роботодавця), є логічним та обґрунтованим. Роз’яснення ДПС підтверджують включення саме нарахованої зарплати до цієї графи. Хоча окремих докладних роз’яснень щодо ЄСВ роботодавця саме у цій графі може не бути, назва графи це передбачає.
Пріоритет документального підтвердження: найважливішою умовою для визнання витрат є їх належне документальне підтвердження та ведення обліку доходів і витрат відповідно до типової форми, затвердженої Наказом Мінфіну №261. Навіть якщо ФОП відобразить ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, в іншій графі витрат додатка Ф2 (наприклад, у графі 7 «Інші витрати...»), за умови що ці витрати документально підтверджені та суми розраховані правильно, це не має призвести до невизнання таких витрат під час документальної перевірки.