Підприємство має право та мусить списати витрати, накопичені на рахунку 23 «Виробництво» як незавершене виробництво щодо книги, яку вирішено не видавати. Ось як це обґрунтовується та оформлюється.
Обґрунтування списання
Відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема НП(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, або якщо вони не можуть бути прямо пов’язані з доходом певного періоду, то відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Позаяк книгу вирішено не видавати, накопичені витрати на її додрукарську підготовку вже не зможуть принести економічні вигоди у майбутньому (у вигляді доходу від продажу книги). Таким чином, вони втратили ознаки активу (незавершеного виробництва) і підлягають списанню на витрати того періоду, коли було ухвалено рішення про припинення проєкту.
Такі витрати не можуть бути включені до собівартості іншої продукції, бо вони стосуються конкретного, скасованого замовлення/проєкту.
Бухоблік списання
Списання накопичених витрат з рахунку 23 доцільно відображати у складі інших операційних витрат. Для цього використовують рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності», зокрема субрахунки:
— 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»: Хоча це не класичне псування, списання неліквідного НЗВ часто відображають тут;
— 949 «Інші витрати операційної діяльності»: Цей субрахунок також призначений для відображення витрат, що виникли під час операційної діяльності, але не пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції для продажу.
Бухгалтерське проведення буде: Д-т 947 (або 949) К-т 23.
Не треба списувати ці витрати на рахунок 90 «Собівартість реалізації», бо реалізації продукції (книги) не відбулося.
Документальне оформлення
Для правомірного списання витрат потрібне належне документальне підтвердження. В описаній ситуації можуть скласти:
— наказ (розпорядження) керівника підприємства: у наказі зазначити причини, через які ухвалено рішення не видавати книгу (наприклад, зміна ринкової кон’юнктури, недоцільність видання, втрата актуальності, неможливість завершити проєкт тощо), та рішення про списання накопичених витрат;
— акт на списання незавершеного виробництва: цей документ складає комісія, призначена наказом керівника (або відповідальною особою). В акті докладно перераховують види та суми витрат, що списуються (конкретні витрати на переклад, редагування, коректуру тощо, які обліковувалися за цим проєктом на рах. 23), зазначають причину списання (згідно з наказом). Акт затверджується керівником;
— бухгалтерська довідка: на підставі наказу та акта списання бухгалтер може скласти бухгалтерську довідку, в якій обґрунтовує списання з посиланням на НП(С)БО, зазначає кореспонденцію рахунків (Д-т 94 К-т 23) та суму.
Податок на прибуток та податкові різниці
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, скоригований на податкові різниці, передбачені Розділом III ПКУ.
ПКУ не передбачає спеціальної податкової різниці для коригування фінансового результату на суму списаного незавершеного виробництва (у тому числі через припинення проєкту).
Отже, сума списаних витрат з НЗВ (відображена за Д-т 947/949) зменшить фінансовий результат до оподаткування у тому періоді, коли відбулося списання, відповідно до правил бухобліку.
Позаяк спеціальної різниці за цією операцією немає, коригування не проводять, і операція впливає на об’єкт оподаткування так само, як вона вплинула на бухгалтерський фінрезультат.