У загальному порядку, якщо розрахунок за товар (не готову продукцію) буде проведено в готівковій формі, то у ТОВ буде розрахункова операція в розумінні Закону про РРО.
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця (ст. 2 Закону про РРО).
У преамбулі Закону про РРО зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Здається, обмежень немає. Проте потрібно врахувати, що пунктом 12 ст. 9 Закону про РРО визначено: якщо у місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), РРО/ПРРО або розрахункові книжки не застосовуються.
Тобто Закон про РРО визначає, що для оптової торгівлі готівкові розрахунки за допомогою РРО/ПРРО не притаманні. І справді, оптова торгівля передбачає ідентифікацію покупця, а от роздріб — ні, адже фіскальний чек відповідних реквізитів не містить.
Проте на практиці, навіть якщо укладено договір із ФОПом, готівкові розрахунки за товари проводяться через РРО/ПРРО, і це не вважається порушенням, за яке штрафують.
Але яким буде цей продаж: роздрібним чи оптовим?
Оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами постачання партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.
Роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг (ДСТУ 4303:2004).
Отже, порядок розрахунку і навіть наявність у покупця статусу ФОПа не є визначальними для розмежування понять «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля». Головне — для чого покупець купує цей товар: для себе чи для подальшого продажу.
Проте на практиці продавці не мають змоги з’ясувати мету придбання товару та його подальшу долю. Тому найчастіше умовно торгівлю ділять за принципом: якщо продаж відбувається фізособам без їхньої ідентифікації, то це роздрібна торгівля. Якщо ж продаж відбувається ЮО або ФОПу, тобто з ідентифікацією, то це оптова торгівля. Проте, зрозуміло, що це дуже спрощений погляд на цю проблему.