Суттєво. Підприємство дізналося про проведення документальної планової перевірки, провело ревізію обліку ПДВ та самостійно збільшило ПЗ з ПДВ за період, що буде перевірятися. А потім прийшли податківці і теж донарахували це ПЗ.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, під час перенесення термінів проведення документальної планової перевірки Підприємство подало уточнюючий розрахунок, яким збільшило податкові зобов’язання з ПДВ за березень 2019 року та нарахувало штрафні санкції у розмірі 3 відсотки від суми недоплати.
За результатами проведеної документальної перевірки контролюючим органом донараховані податкові зобов’язання з ПДВ за березень 2019 року та нараховані штрафні санкції.
Підприємство вважає, що внаслідок наведених вище обставин податкові зобов’язання з ПДВ та штрафні санкції за їх заниження були нараховані двічі.
Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) яким чином Підприємство може зменшити самостійно нараховані штрафні санкції за заниження податкового зобов’язання з ПДВ у викладеній у зверненні ситуації;
2) яким чином Підприємство може зменшити самостійно нараховане податкове зобов’язання з ПДВ та збільшити самостійно зменшене від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у викладеній у зверненні ситуації;
3) чи матиме право Підприємство подати уточнюючий розрахунок на зменшення податкового зобов’язання з ПДВ та збільшення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за березень 2019 року, якщо припинення або скасування воєнного стану відбудеться після спливу строку давності, визначеного статтею 102 розділу ІІ ПКУ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 розділу ІІ ПКУ.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
При цьому відповідно до пункту 50.2 статті 50 розділу ІІ ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 розділу ІІ ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Крім цього, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Порядок уточнення показників податкової звітності з ПДВ визначено розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі — Порядок №21).
Пунктами 2 — 4 розділу VI Порядку №21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
Пунктом 7 розділу VI Порядку №21 встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п’ятого пункту 50.1 статті 50 розділу V ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку. При цьому, виправлення суми штрафних санкцій в уточнюючому розрахунку не передбачено.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку №21, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Нормами ПКУ не передбачено можливості зменшення або скасування самостійно нарахованої платником податку штрафної санкції за заниження податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до поданого уточнюючого розрахунку.
Щодо питання 2 та 3
Платники податку тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ до декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року (в тому числі за березень 2019 року).
Виходячи з діючих положень ПКУ, зменшити суму нарахованих по декларації податкових зобов’язань з ПДВ за звітний (податковий) період до лютого 2022 року шляхом подання уточнюючого розрахунку платник податку може лише в терміни, визначені статтею 102 розділу ІІ ПКУ та після скасування чи припинення воєнного стану.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).