Суттєво. Підприємство має на балансі дебіторську заборгованість, яка сформувалася за поставкою товару покупцям. Які будуть наслідки з податку на прибуток та ПДВ, якщо передати її іншій пов’язаній основі безоплатно?
! Платникам податку на прибуток і ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ <…> (далі — ТОВ) щодо відступлення права грошової вимоги до контрагентів іншій юридичній особі на безоплатній основі (новому кредитору) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні ТОВ є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Основним видом діяльності ТОВ є неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ було укладено ряд договорів з контрагентами щодо поставки товару, постачальником за якими було ТОВ. Поставка товару здійснювалася з відстрочкою платежу. Наразі ТОВ має ряд грошових вимог до своїх контрагентів за такими договорами поставки.
ТОВ розглядає можливість відступити право грошової вимоги до своїх контрагентів за договорами поставки іншій юридичній особі на безоплатній основі (новому кредитору).
При цьому, така інша юридична особа (новий кредитор):
1. є резидентом України;
2. є пов’язаною особою до ТОВ (відповідає критерію пов’язаності відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
3. має статус платника податку на прибуток на загальних підставах.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування визначений у бухгалтерському обліку, на суму відступленого права вимоги, наданого платнику податку на прибуток на загальних підставах, що є пов’язаною особою на безоплатній основі?
2. Чи виникають у ТОВ (первісного кредитора) податкові зобов’язання з ПДВ при укладенні договору про безоплатне відступлення права вимоги з новим кредитором і на яку дату?
3. Чи виникають додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток при укладенні договору про безоплатне відступлення права вимоги з новим кредитором?
Щодо питань 1, 3
Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги — операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Частиною першою ст. 511 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) встановлено, що зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно п. 1 частини першої ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша ст. 514 ЦКУ).
Згідно з пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу товари — матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.
Отже,якщо безоплатне відступлення ТОВ права вимоги здійснюється на користь юридичної особи (нового кредитора), яка є платником податку на прибуток на загальних умовах, є пов’язаною з ТОВ особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому здійснено таке відступлення права вимоги, то у ТОВ виникає різниця відповідно до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Крім того повідомляємо, що у запиті недостатньо інформації стосовно декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування юридичною особою (новим кредитором)при безоплатному відступленні права грошової вимоги ТОВ на користь такої юридичної особи,для надання висновку ТОВ з питань практичного застосування норм податкового законодавства.
Щодо питання 2
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Отже, операція з відступлення права вимоги до контрагентів за поставлені та неоплачені товари від ТОВ (первісного кредитора) до іншої юридичної особи (нового кредитора) відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у ТОВ податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).