Неприбуткові підприємства, установи й організації — це неприбуткові підприємства, установи й організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ (пп. 14.1.121 ПКУ).
Підпунктом 133.4.1 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для потреб оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа й організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Для потреб цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юрособи (унаслідок її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр).
Положення абзаців третього і четвертого пп. 133.4.1 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юрособи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для потреб оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юрособи.
Установи й організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юрособу подали документи про внесення до Реєстру і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для потреб оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юрособу.
Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку належать юрособи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 3 п. 291.4 ПКУ);
Види діяльності, які не дозволяють юрособам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ПКУ.
Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юрособі потрібно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене пп. 291.5.5 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ПКУ).
Отже, юрособа, внесена до Реєстру, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, установлених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови вилучення її з Реєстру.