Держбюджет-2025 підписано й офіційно опубліковано.
Зокрема, цей закон установлює розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, які діятимуть з 1 січня 2025 року. Саме ці показники нас зараз цікавлять і саме про них піде мова у статті.
Нові розміри
У 2025 році розмір мінімальної зарплати становитиме:
— у місячному розмірі: з 1 січня і протягом усього року — 8 000 грн;
— у погодинному розмірі: з 1 січня і протягом усього року — 48 грн.
Зверніть увагу! У грудні 2024 року мінімальна зарплата буде така сама. Це означає дві речі:
— у 2025 році мінімальна місячна зарплата не зміниться порівняно із закінченням попереднього року. А от показники на 1 січня у 2024 та 2025 роках будуть різні!
— переглядати рівень оплати праці працівників та порівнювати його з мінімальною зарплатою у січні і протягом усього 2025 року буде не потрібно. Хоча, звісно, фактична зарплата працівників може бути більшою за цей показник. Що це означає, розповімо далі.
Проте мінімальна зарплата — це не єдиний показник, на який треба звернути увагу щодо оплати праці працівників!
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становитиме 3 028 грн. Ось цей показник порівняно з 2024 роком не зміниться. Отже, і мінімальний розмір окладу працівників (який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не зміниться порівняно з 2024 роком теж. Тобто вносити зміни до штатного розпису і підвищувати оклади буде не обов’язково!
Оплата праці з 1 січня 2025 року
Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги та умови щодо оплати праці працівників.
По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але, обчислюючи розмір заробітної плати працівника, для забезпечення її мінімального розміру не враховують:
— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт;
— премії до святкових та ювілейних дат.
По-друге, відповідно, решту складових зарплати працівника (крім згаданих у п. 1) — враховують!
По-третє, працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана у підсумку нарахована заробітна плата (за мінусом винятків з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути доплата до її рівня.
По-четверте, якщо працівник не виконує місячної норми праці, мінімальний розмір оплати його праці дотримується пропорційно до виконаної норми праці.
І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховують до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці).
Таким чином, у 2025 році він не може бути меншим за 3 028 грн.
Проте якщо ви з тих роботодавців, які дотримуються принципу відповідності розміру окладу не прожитковому мінімуму (як цього вимагає закон), а розміру мінімальної зарплати (щоб не робити доплати і спростити роботу бухгалтерів), то у вашому штатному розписі зараз уже мінімальний розмір окладу дорівнює або є більшим за 8 000 грн. Позаяк розмір мінімальної зарплати залишається на рівні грудня, то у січні вносити зміни до штатного розпису вам не потрібно.
Тобто роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, вже встановили оклади на рівні мінімальної зарплати 8 000 грн і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.
Утім, при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника треба встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто при такій формі оплати працівникові встановлюють не оклад у розмірі, не меншому за 3 028 грн на місяць, а годинну тарифну ставку не менше ніж 48 грн за годину. Причому це було зроблено ще у другому кварталі 2024 року, і позаяк рівень мінімальної зарплати у 2025 році не зміниться, то й у цьому випадку підвищувати погодинну ставку з січня не обов’язково!
Нагадаємо також, що погодинна оплата праці — це особлива форма оплати, і застосовувати її можуть не всі. Це зовсім не вартість години роботи будь-якого працівника! Щоб ви не помилилися, про це ми розповімо в окремій статті.
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові
Звісно, що зростання розміру зарплати працівника у довгостроковій перспективі збільшує і його відпусткові. Позаяк їх рахують на підставі середньої зарплати, яку визначають за даними за попередні 12 місяців. Але якщо стабільність мінімальної зарплати призведе до того, що у 2025 році оклад (ставка) працівника не зміниться, то й відпусткові не зростуть самі по собі.
Але не забувайте: якщо оклад працівника менший за МЗП, а нарахувань у розрахунковому періоді не було, то відпусткові рахують просто з розміру мінімальної зарплати!
Треба пам’ятати правило:
— якщо у розрахунковому періоді не мав заробітної плати, розрахунки проводять з посадового (місячного) окладу;
— якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату розраховують з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні
А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.
Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.
З 1 січня 2025 року ця база становитиме: 8 000 х 15 = 120 000 грн.
Це треба враховувати роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.
Що ж до сумісників, то для них і досі працює обмеження, запроваджене у 2023 році:
— перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
— а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи.
Правило друге: декретні мають мінімальний розмір
Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
Правило третє: якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховують із прив’язкою до мінімальної зарплати.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
— допомогу з тимчасової непрацездатності обчислюють виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, установлений законом у місяці настання страхового випадку;
— допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, установленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 і ч. 2 ст. 19 Закону №1105).
Покажемо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Обмеження лікарняних та декретних у 2025 році, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців
| Вид виплати | Мінімальна межа | Максимальна межа |
| МЗП : 30,44 | ||
| Лікарняні | 262,81 (8 000 : 30,44) |
|
| Декретні | 262,81 (8 000 : 30,44) |
525,62 (2 х 8 000 : 30,44) |
Довідково: 30,44 — що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): якщо страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Єдиний соцвнесок у 2025 році
Нагадаємо! Мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (ст. 1 Закону про ЄСВ).
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовують до його фактичної зарплати.
У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всі роботодавці повинні застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
Нараховуючи заробітну плату (доходи) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставку єдиного внеску, встановлену частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464, застосовують до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний із розміром мінімальної зарплати. Тому з січня 2025 року він становитиме 1 760 грн (як і в грудні 2024 року). Що, звісно, актуально для ставки ЄСВ 22%, а якщо ставка менша, то й платити ЄСВ доведеться менше.
Максимальна база для нарахування ЄСВ — це вже згадані нами вище 15 мінімальних зарплат. Тому для всього 2025 року вона дорівнюватиме 120 000 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110 000 грн, то у 2025 році на неї треба нараховувати ЄСВ у розмірі 24 200 грн (110 000 х 22%), адже максимальна база нарахування ЄСВ (120 000 грн) буде більшою за розмір місячного доходу працівника!
ПДФО та ВЗ у 2025 році
Ось тут деякі ключові показники будуть оновлені. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо), прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.
Податкова соцпільга у 2025 році не зміниться!
Податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ).
Отже, у 2025 році її базовий розмір (100%) становитиме: 3 028 грн х 50% = 1 514 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2025 році цей поріг становитиме: 3 028 грн х 1,4 = 4 240 грн.
І деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це — у таблиці 2.
Таблиця 2
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2025 році
| Категорії осіб, що можуть скористатися правом на зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1 514 | 4 240 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1 514 х кількість дітей | одному з батьків 4 240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину з інвалідністю — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 2 271 х кількість дітей | 4 240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у т. ч. з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 2 271 | 4 240 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 3 028 | 4 240 |
Як бачимо, цифри порівняно з попереднім роком не змінилися. І сам порядок надання ПСП залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як ПСП надаватиметься у 2025 році.
Приклад 1 ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 8 000 грн. Яку суму заробітної плати він отримає на руки у січні 2025 р.?
Розмір військового збору: 8 000,00 х 5% = 400,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника перевищує 4 240,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 8 000,00 х 18% = 1 440,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8 000,00 - 400,00 - 1 440,00 = 6 160,00 грн.
Як бачимо, порівняно з січнем 2024 року мінімальні показники зросли: нині МЗП вже 8 000 (а не 7 100, як це було у першому кварталі 2024 року). Збільшилася й ставка ВЗ: нині це 5% (а не 1,5%).
Приклад 2 Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2025 року становить 3 000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3 000,00 х 5% = 150,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника не перевищує 4 240 грн, він має право на ПСП у розмірі 1 514 грн.
ПДФО: (3 000,00 - 1 514) х 18% = 267,48 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3 000,00 - 150,00 - 267,48 = 2 582,52 грн.
Увага! Для застосування ПСП працівник повинен подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2025 року не потрібно.
Приклад 3 Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8 000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8 000,00 грн, що менше ніж 12 720 грн (4 240,00 грн х 3). Але якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (вона надається тільки одному з батьків). Розмір військового збору: 8 000,00 х 5% = 400,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на ПСП у розмірі 4 542 грн (по 1 514 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8 000,00 - 4 542,00) х 18% = 622,44 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8 000,00 - 400,00 - 622,44 = 6 977,56 грн.
Подарунки фізособам — неоподатковуваний розмір збільшується
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ).
Отже, негрошові подарунки у 2025 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 2 000 грн (25% від 8 000 грн). Це більше, ніж було у 2024 році, коли неоподатковувана вартість становила 1 775 грн.
Якщо вартість подарунків більша, то оподатковувати потрібно тільки суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору таку базу визначати не потрібно. Військовий збір утримуватимуть з оподатковуваної ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання — неоподатковувана вартість збільшилася
Витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізособи не включають до оподатковуваного доходу останньої за таких умов (пп. 165.1.21 ПКУ):
— суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
— розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання.
Отже, у 2025 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 24 000 грн за місяць. Це більше, ніж у 2024 році, коли цей показник становив 21 300,00 грн на місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2024 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога — неоподатковуваний розмір не змінився
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2025 році становитиме, як і в 2024 році, 4 240,00 грн.
Добові під час відрядження — неоподатковуваний розмір по Україні збільшиться
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року (порівняно з МЗП 7100 грн на 1 січня 2024 року) зумовить збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 3).
Таблиця 3
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2025 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2024 році |
| Україна | Не більше ніж 800,00 грн* |
| Закордон | Не більше ніж 80 євро** |
| * Не більше ніж 0,1 МЗП на 1 січня 2025 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|