Фінансова звітність-2024 для малих та мікропідприємств

Дві форми фінзвітності: спрощена та мала

Спрощену форму (1-мс, 2-мс) згідно з п. 2 розділу I НП(С)БО 25 подають мікропідприємства, які визнані такими відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік. Якщо підприємство підпадає під цю категорію, воно подає спрощену фінзвітність незалежно від системи оподаткування.

Спрощену форму (1-мс, 2-мс) згідно з п. 2 розділу I НП(С)БО 25 подають мікропідприємства-юрособи, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З 17.02.2023 з цього пункту НП(С)БО 25 вилучено абзац про те, що спрощену форму подають платники єдиного податку. Тепер «спрощенці» не прив’язані до однієї форми фінзвітності, вони повинні обирати форму фінзвітності залежно від того, до якої категорії належать. Як правило, «спрощенці» бувають мікро- або малими підприємствами, хоча теоретично можуть досягти і показників середнього підприємства.

За приписами п. 2 розд. I НП(С)БО 25 спрощену фінзвітність подають також усі непідприємницькі товариства (ст. 83, 85 ЦКУ) незалежно від категорії підприємства. За ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств, зокрема, належать товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками, тож вони мають подавати спрощену фінзвітність за пунктом 2 розділу І НП(С)БО 25.

Думка податківців щодо того, за якою формою фінзвітності звітувати неприбутким організаціям, викладена у ЗІР, 102.20.02, запитання «Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями?». Переглянути відповідь можна за посиланням.

Ця відповідь актуальна станом на грудень 2024 р., і вона зводиться до того, що «неприбуткові організації складають фінансову звітність відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів», тобто до тих, які процитували автори цієї консультації. А з цитат випливає, що неприбутківці мають подавати лише спрощену фінзвітність без обов’язку враховувати свою категорію — бо саме так вимагають зазначені нормативно-правові акти. Увага: у цій консультації податківці прямо про це не кажуть, але наголошують, що «зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1». Звідси робимо висновок, що неприбуткові організації мають право подавати скорочену фінзвітність незалежно від категорії підприємства, і при цьому подання інших форм фінзвітності помилкою не буде.

У 2023 році податківці мали дещо іншу думку: «неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№1 — 5)». Ми писали про це у новині. Тобто неприбутківці повинні були враховувати свою «вагову» категорію для вибору форми фінзвітності. У чинній на грудень 2024 консультації у ЗІР такого вже не сказано.

Відповідно до п. 7 розділу I НП(С)БО 25 підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-мс, 2‑мс, можуть:

— обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

— не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на оплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;

— включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Малу форму фінзвітності (1-м, 2-м) подають:

— власне малі підприємства — юрособи, визнані такими відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік;

— представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності незалежно від показників їх діяльності.

Коли та кому подають фінзвітність?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річну фінансову звітність подають не пізніше ніж 28 лютого наступного за звітним року:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їхню вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— згідно із законодавством — іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Річну фінансову звітність підприємства — платники податку на прибуток подають податковим органам у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток, тобто протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).

У 2025 році, наступному за звітним 2024 роком, цей строк припадає на суботу, 1 березня, тому граничний строк подання фінзвітності до ДПС переноситься на понеділок 3 березня 2025 року.

Малі та мікропідприємства не зобов’язані проходити обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності (див. наш довідник).

Форми фінзвітності добре узгоджені з Планом рахунків бухобліку підприємств (затверджений наказом Мінфіну №291), а у тексті НП(С)БО 25 є коментарі до кожного рядка фінзвітності форм 1-м, 2-м, 1-мс, 2-мс. Загалом особливо складних моментів у складанні цих форм немає, але є деякі нюанси, про які розповімо нижче.

Баланс

У Балансі довідково відображають первісну вартість нематеріальних активів та суму накопиченої амортизації, і так само — щодо основних засобів. Ці дві цифри показують, скільки первісно коштували підприємству нематеріальні активи чи ОЗ та наскільки вони замортизовані. До підсумку Балансу включають залишкову вартість НМА та ОЗ. Її визначають прямо у Балансі розрахунково: від первісної вартості НМА та ОЗ (рядки 1001, 1011) віднімаємо накопичену амортизацію (рядки 1002, 1012) і різницю записуємо в рядки 1000, 1010.

Очевидно, що сума амортизації НМА та ОЗ не може перевищувати їх первісну вартість. Але може статися так, що НМА та ОЗ будуть повністю замортизовані і первісна вартість дорівнюватиме сумі амортизації, а значення рядків 1000 та/або 1010 буде нульове. Це нормальна ситуація, яка не потребує спеціального втручання. Повністю замортизовані активи можна й надалі використовувати, як і раніше. За бажанням їх можна дооцінити, але це вже окрема тема, яку ми розглянули у «ДК» №45/2020

Увага! До статті 1090 Балансу форми 1-м можуть включатися відстрочені податкові активи — одноразово при переході від повної форми фінзвітності сюди включають дані, наведені у статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма №1) на кінець попереднього року — п. 2.6 розділу ІІ НП(С)БО 25. З цього випливає, що ті підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м, не визначають ВПА та ВПЗ згідно з НП(С)БО 17.

Власний капітал підприємства — це його безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожній, адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо решта статей Балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі треба відобразити відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу.

Відповідно до  п. 2.20 розділу ІІ НП(С)БО 25 у першому місяці року переходу на застосування НП(С)БО 25 сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і, відповідно, у рядку 1420 пасиву Балансу за формою 1-м. Як ми вже бачили вище, в активі Балансу (рядок 1090) відображають суму ВПА, що вже була відображена у «великому» Балансі (форма 1) на кінець попереднього року. А до цього пасивного рядка включають згорнуте сальдо рахунків 17 та 54 у перший місяць застосування НП(С)БО 25. Отже, це сальдо вплине на показник прибутку/збитку на кінець звітного року.

Звіт про фінансові результати

Складання звіту про фінрезультати розглянемо на прикладі. Звіт про фінансові результати дуже зручно складати за даними 79 рахунку — після його закриття та списання фінансового результату на рахунок 44.

Приклад За 2024 звітний рік ТОВ «Мрія» має такі обороти на 79 рахунку — див. таблицю 1.

Таблиця 1

Аналіз рахунку 79 ТОВ «Мрія» за 2024 рік

У таблиці 2 показано складання Звіту про фінансові результати за 2024 рік за даними аналізу рахунку 79. Як видно з таблиці 2, Звіт про фінрезультати формується виключно за даними рахунку 79, на якому накопичено всю необхідну інформацію для цього.

Таблиця 2

Звіт про фінансові результати за формою 2-м